Справа № 645/5624/24
Провадження № 2/643/319/26
18.02.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судових засідань Ісоєва К.М., представника позивача Котишин І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Зміст позовних вимог
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість за кредитним договором № 98262229000 від 23.10.2021 у розмірі 33798,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги
23.10.2021 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладений Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98262229000, на підставі якого відповідач отримав кредит та зобов'язався повернути кредит і сплатити інші платежі, передбачені Договором. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
Право вимоги за кредитним договором перейшло від АТ «Укрсиббанк» до позивача згідно з умовами відповідного договору факторингу, укладеного між цими товариствами.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 33798,00 грн., з яких: 33323,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 0 грн. - заборгованість за процентами; 475,00 грн. - заборгованість за комісією.
Основні процесуальні дії у справі
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.09.2024 цивільну справу передано за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 29.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 16.02.2026, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, ухвалено проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
Підстави розгляду справи за відсутності сторін
Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2026 позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.
Виходячи з чинного процесуального законодавства України, зокрема положень ч. 5 ст. 4, ст. 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 43, ч. 1, 3 ст. 223, ч. 4 ст. 268 ЦПК, участь в судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд.
Ураховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності відповідача.
Оскільки представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи, суд проводить заочний розгляд справи та вирішує її на підставі наявних у ній доказів.
Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені
Згідно з Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98262229000 від 23.10.2021, Додатком № 1 до Договору, Паспортом споживчого кредиту, укладеними між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем, АТ «Укрсиббанк» зобов'язалось надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.
Умовами Договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98262229000 від 23.10.2021 передбачені такі умови: сума кредиту за Договором становить 40023,00 грн.; строк повернення кредиту - не пізніше 23.10.2023; процентна ставка - 0,00001 % річних; процентна ставка за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк - 7,00001 % річних.
Пунктом 3.12 Договору передбачено, що позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатків до Договору.
Факт надання кредиту підтверджується випискою по рахунку, сформованою банком.
Як вбачається з договору факторингу № 265 від 15.04.2024, укладеного між АТ «Укрсиббанк» та позивачем, Реєстру боржників до вказаного договору, Акту приймання - передачі Права Вимоги від 15.04.2024 за вказаним договором, платіжної інструкції № 1222 від 15.04.2024, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 98262229000 від 23.10.2021.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного АТ «Укрсибанк» заборгованість відповідача за кредитним договором № 98262229000 від 23.10.2021 складає 33798,00 грн., з яких: 33323,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 0 грн. - заборгованість за процентами; 475,00 грн. - заборгованість за комісією.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 98262229000 від 23.10.2021 складає 33798,00 грн., з яких: 33323,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 0 грн. - заборгованість за процентами; 475,00 грн. - заборгованість за комісією.
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування (постанова Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20).
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).
Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Суд апеляційної інстанції правомірно врахував надані банком розрахунки заборгованості та наявні матеріали кредитної справи, оскільки указані документи стосуються предмета доказування у справі. Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, не спростував його (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).
Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Позиція суду
Щодо заборгованості за тілом кредиту
Розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд вважає доведеним, що 23.10.2021 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладений кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит.
Право грошової вимоги до відповідача, що виникло у кредитора на підставі вказаного договору, набув позивач згідно з вищезазначеним договором факторингу.
Розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту складає 33323,00 грн.
Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача. За таких обставин, розглядаючи справу в заочному порядку на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 33323,00 грн.
Щодо заборгованості за комісіями
Позивач просить стягнути заборгованість за комісіями в розмірі 475,00 грн.
Насамперед суд звертає увагу, що безпосередньо в кредитному договору розмір плати за комісіями не встановлений.
В Додатку № 1 до кредитного договору встановлено 5 різних видів комісій, при цьому конкретний розмір деяких з них не вказаний, а зазначено, що він передбачений тарифами. Доказів підписання відповідачем тарифів, тобто доказів узгодження з відповідачем розміру комісії, який встановлений тарифами, суду не надано.
З доводів позовної заяви та наданих розрахунків суд позбавлений можливості достовірно встановити, яка саме комісія нараховувалась відповідачу.
В Паспорті споживчого кредиту також передбачено 5 видів комісії.
Верховний Суд в постанові від 17.09.2025 у справі № 761/12690/23, посилаючись на практику Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, зазначив, що «потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».
Враховуючи вказану вище практику Верховного Суду, умови Паспорту споживчого кредиту та додатків до нього не можуть оцінюватись судом в якості складових кредитного договору, в якому зафіксовані його умови та зобов'язання сторін.
Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». У цій же Велика Палата Верховного Суду вказала, що «враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк», щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними».
Аналогічні висновки щодо відсутності підстав для стягнення з позичальників нарахованої банком комісії у зв'язку з нікчемністю відповідних умов договору викладені в постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23 .
Ураховуючи вищенаведене, суд відмовляє в позовних вимогах про стягнення комісії.
Щодо судових витрат
Позивачем під час пред'явлення позову сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 2388,35 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33323,00 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 2388,35 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Д.А. Крівцов