Справа № 569/537/26
18 лютого 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретар судового засідання Баланович М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації речового права,
встановив:
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації речового права.
17.02.2026 позивачем ОСОБА_1 подано до Рівненського міського суду Рівненської області заяву про відвід судді Гордійчук І.О., обгрунтовуючи її тим, що у провадженні судді Гордійчук І.О. перебувала цивільна справа № 569/14530/23, за участю тих самих сторін та щодо подібного предмету, за наслідком розгляду справи було прийняте рішення, яке скасоване апеляційним судом. При цьому, обставини встановлені рішенням апеляційного суду покладені в основу дійсного цивільного позову. Вважає, що у разі здійснення розгляду даної справи суддею Гордійчук І.О., потенційно можливим є конфлікт позицій та інтересів, адже судді доведеться оцінювати обставини встановлені Постановою апеляційного суду, ухваленою за наслідками скасування рішення першої інстанції, під головуванням Гордійчук І.О.
В судове засідання 18.02.2026 року учасники справи не з"явилися, причини неявки суду не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд зазначає, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до ч.2,3 ст.39 ЦПК Україниз підстав, зазначених у ст.ст.36,37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Суд вважає, що позивачем у заяві про відвід судді не наведено жодних належних та допустимих доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді Гордійчук І.О. при здійснені правосуддя в розумінні ст.36,37 ЦПК України в ході розгляду даної справи.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і оскільки заява про відвід надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, а саме 17.02.2026, тому така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
На підставі вищевикладеного, у задоволенні заяви Сімашка Д.Г. про відвід судді слід відмовити.
Однак, з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності в розгляді зазначеної цивільної справи суддею Гордійчук І.О. було подано письмову заяву про самовідвід.
Суддею подана заява про самовідвід, відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України з якої вбачається, що до початку розгляду справи по суті позивачем заявлено відвід у зв'язку із тим, що головуюча суддя вже приймала рішення у розгляді іншої цивільної справи № 569/14530/23, за участю тих самих сторін та щодо подібного предмету. Позивач у заяві про відвід, ще до початку розгляду справи по суті висловив позицію щодо попередження потенційного конфлікту та сумніву у об'єктивності та неупередженості суду та законності судового розгляду. Відповідно, для запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі, забезпечення справедливого, своєчасного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи заявляє самовідвід у даній цивільній справі.
Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод у відповідній частині передбачає наступне:
"Кожен має право на справедливий... розгляд його справи...незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ( № 3477- IV від 23.02.2006 року із змінами до доповненнями), суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду у справі «Білуха проти України» (заява № 33949\02) від 09 листопада 2006 року встановлено, що відповідно до установленої практики Європейського Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див.вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. Вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland).
Тому, з врахуванням вищезазначеного рішення Європейського суду, а також з метою втілення довіри до суду громадськості у демократичному суспільстві, заява про самовідвід судді, яка подана суддею Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук І.О. є обґрунтованою і такою, що не дасть сторонам по справі підстав для їх сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді в розгляді справи, а тому вона підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36,37,39,40 ЦПК України, суд,-
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі №569/537/26 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації речового прававідмовити.
Самовідвід судді Гордійчук Ірини Олександрівни по справі №569/537/26 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації речового правазадоволити.
Справу №569/537/26 передати до канцелярії Рівненського міського суду для проведення автоматизованого розподілу справи, відповідно до вимог ч.3 ст.14, ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О.Гордійчук