Справа № 948/25/26
Номер провадження 2-о/948/3/26
18.02.2026
18.02.2026 с-ще Машівка
Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Тимофєєвої Г.Л,
за участю секретаря Порохні І.І.,
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Машівка в порядку окремого провадження цивільну справу № 948/25/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
22 січня 2026 року заявниця звернулася суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви зазначила, що вона звернулася до відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо набуття права на призначення пенсії та підрахунку страхового стажу. Листом їй було роз'яснено право на призначення пенсії та розраховано стаж, а також повідомлено, що до стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 13.03.1986, у зв'язку з відсутністю печатки на титульній сторінці та згідно довідок №01-12/143 від 02.09.2024 та №01-12/42 від 12.03.2025, виданих комунальною установою «Трудовий архів Диканської селищної ради», оскільки прізвище, ім'я та по батькові не відповідають паспортним даним та свідоцтву про шлюб, а також наявні скорочення. Підприємство, що припустилося помилки, а також його правонаступники припинили свою діяльність, а тому просить встановити факт належності їй трудової книжки та архівних довідок, що необхідне для подальшого призначення пенсії.
26.01.2026 ухвалою Машівського районного суду Полтавської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цією заявою за правилами окремого провадження (а.с.26).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином та завчасно, шляхом направлення, згідно її заяви (а.с.5) тексту судової повістки у додаток «Viber», що підтверджується відповідною довідкою (а.с.32).
Разом з заявою про встановлення факту ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.4). Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заінтересована особа у судове засідання 18.02.2026 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення тексту судової повістки до електронного кабінету (а.с. 30, 31). Про причини неявки суд не повідомив, заяв, пояснень, заперечень щодо заяви про встановлення факту, що має юридичне значення до суду не надіслав.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив таке.
Враховуючи практику Верховного Суду, зокрема висновки у справі № 522/7723/23 від 28 серпня 2024 року, № 733/324/21 від 15 вересня 2021 року, № 636/4087/19 від 25 листопада 2020 року, № 595/1959/23 від 05 лютого 2025 року, а також від 22 жовтня 2025 року у справі № 399/17/24, якою визначено, що заява про встановлення факту належності документів, серед іншого, трудової книжки та довідок про уточнення стажу роботи, в яких по-батькові заявника вказано неправильно, за загальним правилом можуть бути предметом розгляду суду у порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України , суд дійшов висновку, що дану заяву належить розглядати у порядку передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України.
Судом встановлено, що згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1600-0214-8/59163 від 07.08.2025, ОСОБА_1 повідомлено про проведення розрахунку стажу згідно наданих документів та (диплому) та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а також повідомлено, що до стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 13.03.1986, у зв'язку з відсутністю печатки на титульній сторінці та згідно довідок №01-12/143 від 02.09.2024, №01-12/42 від 12.03.2025 оскільки прізвище, ім'я по батькові зазначених документах не відповідають паспортним даним та свідоцтву про шлюб заявниці (а.с.12).
Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому 09 березня 1999 року, прізвище, ім'я та по батькові заявника, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нелюбівка Диканського району Полтавської області зазначено ОСОБА_1 (а.с.6-7).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 26.09.1968 Воляснівською сільською радою Диканського району Полтавської області ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Нелюбівка Воляснівської с/ради Диканського району Полтавської області (а.с.10)
Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 виданого повторно 06.06.2002 відділом реєстрації актів громадянського стану Машівського районного управління юстиції Полтавської області підтверджено, що ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нелюбівка Диканського району Полтавської області 27.01.1996 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище після одруження на « ОСОБА_4 » (а.с.11)
Щодо встановлення факту належності особі трудової книжки, суд зазначає таке.
Згідно з записами копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , заведеної 13.03.1986 року на ім'я ОСОБА_2 , прізвище « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_4 » на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого Михайлівською сільською радою Машівського району Полтавської області. Встановлено, що з 01.09.1986 по 28.06.1991 заявниця була студенткою Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, з 15.08.1991 призначена на посаду учителя географії Михайлівської середньої школи, яка неодноразово перейменовувалась та з 22.10.2021 має назву Михайлівський ліцей Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. (а.с. 13-17).
З першої (титульної) сторінки зазначеної трудової книжки вбачається наявність підпису особи, відповідальної за видачу трудової книжки « ОСОБА_6 ». Між тим відтиск печатки організації, яка заповнювала трудову книжку, відсутній (а.с.13). При цьому на сорок першій сторінці трудової книжки, що за серією та номером узгоджуються зі сторінкою, на якій відсутня печатка мається підпис особи, відповідальної за видачу трудової книжки «Марченко» та відтиск відповідної печатки Колгоспу ім. Фрунзе (а.с.15).
За приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України), як зазначено в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.
При зверненні до суду заявник посилається на пункт 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. При чому, заявник просить встановити факт належності йому трудової книжки через відсутність на лицьовій сторінці печатки організації, яка заповнювала книжку.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розглядаючи дану справу, слід керуватися нормами частини 2 статті 315 ЦПК України, які регламентують, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі Постанова Пленуму) певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.
Згідно роз'яснень пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (далі Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Згідно з пунктом 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Згідно з пунктом 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Із наданої заявником трудової книжки вбачається, що на першій сторінці наявне виправлення в даті народження заявника, що зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки.
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, відповідно до якої на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні норми містяться в пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про доведеність заявницею викладених у заяві обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволення вимоги про встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 13.03.1986.
Щодо встановлення факту належності заявниці архівних довідок, суд зазначає таке.
Як вбачається судом, в архівній довідці № 01-12/143 від 02.09.2024 року виданої Комунальною установою «Трудовий архів Диканської селищної ради» про відпрацьовані дюдино-дні вказано, що у відомостях щодо нарахування заробітної плати членам колгоспу в колгоспі ім. Фрунзе Диканського району Полтавської області за 1979-1986 роки значиться ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 . (а.с19.)
Відповідно до архівної довідки №01-12/42 від 12.03.2025 року виданої Комунальною установою «Трудовий архів Диканської селищної ради» у відомостях щодо нарахування заробітної плати членам колгоспу в колгоспі ім. Фрунзе Диканського району Полтавської області за 1979-1986 роки значиться ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 (а.с.21)
Таким чином, матеріалами справи підтверджено розбіжність у написанні прізвища, імені та по-батькові заявниці у архівних довідках та документах, що посвідчують особу заявника.
Відповідно до архівної довідки №07-01-Д/80 від 14.03.2025 виданої архівним відділом Полтавської районної військової адміністрації колгосп імені Фрунзе реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім.Фрунзе, яке в подальшому реорганізовано в пайову селянську спілку ім. Фрунзе, яке у 2000 році реорганізоване в ТОВ «Зоря» (а.с.22).
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Зоря» 02.10.2007 зроблено запис про припинення діяльність (а.с.23)
Судом встановлено, що встановлення факту належності архівних довідок необхідне заявниці для призначенні пенсії.
З досліджених доказів судом встановлено, що існують розбіжності у написанні прізвища заявниці « ОСОБА_5 » при вірному « ОСОБА_5 », а також імені « ОСОБА_7 » - « ОСОБА_8 » та по батькові заявника у зв'язку з їх скороченням.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дослідженими доказами підтверджується факт того, що в архівній довідці відомості стосуються трудової діяльності саме заявниці, а отже і належність їх ОСОБА_1 .
Вказані розбіжності у написанні прізвища, імені та по батькові заявниці перешкоджають підтвердити їй трудовий стаж, іншим чином внести виправлення у вказані їй архівних довідок.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що вимога заявника про встановлення факту належності архівних довідок є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 211, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 від 13.03.1986 року, а також архівна довідка №01-12/143 від 02.09.2024 та №01-12/42 від 12.03.2025 виданих комунальною установою «Трудовий архів Диканської селищної ради» стосується і належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: Полтавська область, місто Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, код ЄДРПОУ 13967927).
Суддя Г.Л.Тимофєєва