Справа № 405/218/26
Провадження № 2-з/405/4/26
06 лютого 2026 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 405/218/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Зубко Оксана Петрівна про визнання права власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Зубко О.П., в якому просила визнати за нею (позивачем) право власності на частину житлового будинку (літери а, а1, а2, а3) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 25, 7 кв.м (коридор площею 4,0 кв.м, кухня площею 10, 4 кв.м, вбиральня площею 4, 1 кв.м, веранда площею 5, 6 кв.м та 1, 6 кв.м., гараж (літера Б) та сарай (літера б), площею 36, 12 кв.м.
Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року за зазначеним позовом відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання та викликом в судове засідання учасників справи.
Також, зазначеною ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. належним чином засвідчену копію спадкової справи №5/2021 (номер у Спадковому реєстрі 67055036) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В свою чергу, позивачем ОСОБА_1 04.02.2026 року подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксані Петрівні вчиняти певні дії, а саме: видавати свідоцтво про право власності щодо предмету спору - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначила, що в провадженні Подільського районного суду міста Кропивницького знаходиться цивільна справа № 405/218/26 за її позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Зубко О.П. про визнання права власності, предметом якого (позову) є визнання права власності на 14/25 частки нерухомого майна - житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона (позивач) власними силами та за кошти подружжя відновлювали та відбудовували, та відповідно, площею здійсненою нею (позивачем) добудови до житлового будинку є 25,7 кв.м. та площею зведеної будівлі гаражу та сараю є 36,12 кв.м.
Тобто, за кошти подружжя було відбудовано та добудовано нерухомість до 14/25 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , зроблено невід'ємні та неподільні поліпшення, а тому вважає таку частку будинку спільною сумісною власністю подружжя.
Проте, після смерті спадкодавця між спадкоємцями, які є сторонами даної справи, виник спір щодо даного майна, зокрема, відповідач заявляє вимогу, в тому числі, і на вищезазначену частину будинку та господарських споруд, які вона (позивач) зі своїм чоловіком відбудовували разом.
У зв'язку з чим, є підстави вважати, що відповідачем без її (позивача) відома може бути заявлено до нотаріуса, який в даній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, вимогу щодо оформлення права власності на майно, яке вона (позивач) вважає своєю власністю у зв'язку із створенням силами та за кошти подружжя такого майна.
При цьому, наміри відповідача звернутись до нотаріуса, також аргументовані тим, що відповідач вже звертався до нотаріуса у серпні 2024 року із відповідною заявою, а тому, може повторно звернутись до нотаріуса про отримання свідоцтва про право на спадщину на майно щодо якого існує спір та який перебуває на розгляді суду. Враховуючи зазначене видача Відповідачу, який є спадкоємцем, свідоцтва про право на спадщину в подальшому може не тільки істотно ускладнити, а й унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Подана позивачем ОСОБА_1 заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч.1 ст.153 ЦПК України не пізніше двох днів з дня її надходження та без повідомлення учасників справи.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
В свою чергу, судом відзначається що, ч. 1 ст.8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема, з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов'язків.
Так, позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, просила заборонити приватному нотаріусу Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксані Петрівні вчиняти певні дії, а саме: видавати свідоцтво про право власності щодо предмету спору - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, судом відзначається, що відповідно до пункту 3 Глави 2 Розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Згідно з ст. 42 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.
Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.
Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.
Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов'язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не позбавлена можливості скористатися наданим їй правом та особисто здійснити захист свого інтересу у зазначений вище спосіб.
З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов'язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви заінтересованої особи, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем того, що не вжиття судом обраного позивачем заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення її позовних вимог, оскільки позивач не скористалася наданим їй правом особисто здійснити захист свого інтересу у зазначений вище спосіб, на підставі чого відсутні передбачені ч.1ст.149 ЦПК України підстави для забезпечення позову, у зв'язку з чим заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 405/218/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Зубко Оксана Петрівна про визнання права власності, - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 158, 258, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 405/218/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Зубко Оксана Петрівна про визнання права власності, шляхом заборони приватному нотаріусу Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксані Петрівні вчиняти певні дії, а саме: видавати свідоцтво про право власності щодо предмету спору - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова