Ухвала від 20.01.2026 по справі 2-79/11

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 2-79/11

Провадження № 6/376/7/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Коваленка О.М.

за участі секретаря - Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фонд гарантування вкладів ПАТ «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку пред'явлення до виконання,

установив:

ТОВ «Брайт Інвестмент» в особі представника Кириченко О.М. звернувся до суду з даною заявою, посилаючись на те, що у порядку виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 15.03.2011, ухваленого у цивільній справі №2-79/11, видано виконавчі листи.

05.08.2020 ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» уклали договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №043/45/07-ф від 27.12.2007 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

18.01.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» уклали Договір відступлення права вимоги №GL48N718070_blank_05, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №043/45/07-ф від 27.12.2007 перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».

Оригінали виконавчих листів втрачені, їх місцезнаходження невідомо, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Указане стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про розгляд питання щодо заміни стягувача, видачі дубліката виконавчого листа, поновлення строку пред'явлення до виконання, а тому розгляд заяви проводиться без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження без проведення судового засідання, що відповідає положенням ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом установлено, що у провадженні Сквирського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 2-79/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 15.03.2011 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» 931688,51 гривню заборгованості за кредитним договором №043/45/07-Ф від 27.12.2007 та судові витрати у розмірі 1700,00 гривень судового збору та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду від 15.03.2011 набрало законної сили 26.03.2011.

05.08.2020 ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» уклали договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №043/45/07-ф від 27.12.2007 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

18.01.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» уклали Договір відступлення права вимоги №GL48N718070_blank_05, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №043/45/07-ф від 27.12.2007 перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».

Оригінали виконавчих листів втрачені, їх місцезнаходження невідомо, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу.

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13) заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно з п. 1 ч. 17.4 Розділу ХІІІ ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Звернення до виконання судових рішень покладається на суд, що розглянув справу у першій інстанції. Вироки, рішення, ухвали та постанови суду звертаються до виконання після того, як вони набрали законної сили, та повернення справи до суду першої інстанції після апеляційного або касаційного розгляду, крім випадків негайного їх виконання. Усе листування щодо звернення до виконання вироків, рішень, ухвал і постанов покладається на апарат суду.

У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" зазначено, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. У контексті вищезазначеного, суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

Отже, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 260, 353, 433, 442 п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України "Про виконаче провадження", суд

постановив:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фонд гарантування вкладів ПАТ «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку пред'явлення до виконання.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064) у виконавчих листах, виданих у порядку примусового виконаннярішення Сквирського районного суду Київської області від 15.03.2011, ухваленого у цивільній справі №2-79/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 043/45/07-ф від 27.12.2007 та судових витрат.

Видати дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу, виданого на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 15.03.2011 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» 831 688,51 гривню заборгованості за кредитним договором № 043/45/07-Ф від 27.12.2007.

Поновити пропущений строк для пред'явлення до примусового виконання дубліката виконавчого листа у цивільній справі №2-79/11 у порядку виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 15.03.2011.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Коваленко