Справа № 372/651/26
Провадження 1-кп-206/26
ухвала
Іменем України
11 лютого 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111230002158 від 12.12.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджениці російської федерації, українки, громадянки України, тимчасово не працює, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме у порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження вчиненому за наступних обставин.
11 грудня 2025 року, близько 16 години 20 хвилин, ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем марки "SEAT TOLEDO", номерний знак НОМЕР_1 , під час руху проїзною частиною вулиці Юності біля будинку № 1 в м. Українка Обухівського району Київської області, в напрямку вулиці Південної, порушила вимоги п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» в порушенні п. 2.3 д) ПДР України, відповідно до якого «водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху». Вона не була уважною під час керування транспортним засобом, не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, внаслідок чого своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, у порушенні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого «перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», та в порушенні вимог пункту 18.1 ПДР України, відповідно до якого «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека» перед початком руху, ОСОБА_6 , заздалегідь маючи можливість виявити небезпеку для руху, яку їй становила пішохід ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху керованого ОСОБА_6 автомобіля в межах дорожньої розмітки 1.14.3 «пішохідний перехід» (ПДР України), не вжила заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки автомобіля, внаслідок чого здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_4 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 , 1953 року народження, отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла одинадцятого грудного хребця. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (-их) твердого (-их) предмета (-ів) з обмеженою травмуючою поверхнею та за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я понад 21 день.
Грубе порушення водійкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимог пунктів 2.3 б), 2.3 д), 10.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених у дію з 01 січня 2002 року, перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
11.02.2026 року в судовому засіданні захисником обвинуваченої ОСОБА_5 суду подано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , на підставі ст. 46 КК України, у в'язку із примиренням винного з потерпілим.
11.02.2026 року в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_4 подано аналогічне клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у в'язку із примиренням винного з потерпілим.
Прокурор підтримала заявлені обвинуваченою та потерпілою клопотання.
Підозрювана ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 вказані клопотання підтримали, просили їх задовольнити, зазначивши, що примирення носило добровільний характер, претензії будь-якого характеру у потерпілої відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи зобов'язаний переконатися, що наявні всі підстави звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Таким чином, для застосування ст. 46 КК необхідно встановити, що особа відносно якої надійшов обвинувальний акт вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, або якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
З матеріалів справи вбачається, що підозрювана раніше не судима, не перебувала в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та не перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на момент дорожньо-транспортної пригоди, стаття 286 КК України відноситься до необережного нетяжкого злочину у відповідності до ст. 12 КК України.
В клопотанні потерпілої ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_6 зазначено, що всі збитки, заподіяні кримінальним правопорушенням їй відшкодовані в повному обсязі та з підозрюваною ОСОБА_6 вона примирилася і жодних претензій до останньої не має. Також потерпіла ОСОБА_4 про звільнення підозрюваної ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності не заперечує.
11.02.2026 підозрювана ОСОБА_6 звернулася із заявою про згоду, щодо звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Таким чином, є всі наявні підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 46 КК України.
Під час судового засіданні підозрювана та потерпіла надали суду свою згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_6 на підставі ст. 46 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку примиренням обвинуваченого з потерпілим та відшкодуванням завданої шкоди в повному обсязі, оскільки є всі підстави визнати її такою, яка перестала бути суспільно-небезпечною і звільнити її від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо неї закрити.
Речові докази - автомобіль марки «SEAT TOLEDO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_6 , інші речові докази залишити при справі.
Судові витрати слід стягнути із підозрюваної у повному обсязі.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, клопотання слід задовольнити повністю.
Керуючись ст. 46 КК України, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, суд,
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим на підставі статті 46 Кримінального кодексу України.
Закрити кримінальне провадження № 12025111230002158 від 12.12.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 7 074 грн. 20 коп.
Речові докази - автомобіль марки «SEAT TOLEDO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_6 , інші речові докази залишити при справі.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1