Справа № 366/222/26
Провадження № 2-з/366/2/26
05.02.2026 селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши заяву адвоката Редька Михайла Григоровича, подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви
Представники учасників: без виклику
04.02.2025 до Іванківського районного суду Київської області звернувся адвокат Редько Михайло Григорович із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, з якою має намір звернутись заявник до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи: Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович.
Заявник просить забезпечити позов, шляхом зупинення стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» в сумі 10 896,00 грн. в межах виконавчого провадження № 66017441, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем.
Заява обґрунтована тим, що 14.05.2021 Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9579 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості в сумі 10 896,00 грн., що виникла внаслідок несплати в строк грошових коштів за Кредитним договором.
На підставі вищевказаного оскаржуваного виконавчого напису, Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем розглянуто заяву стягувача про примусове виконання рішення та було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66017441 від 08.07.2021.
Як стало відомо із змісту оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, кредитний договір № 834924-А від 12 березня 2020 року, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», правонаступником усіх прав та обов?язків якого, на підставі Договору про відступлення прав вимог №? 40071779-72 від 15 жовтня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідністю «Фінфорс».
За твердженнями заявника, даний виконавчий напис було вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки нотаріус не переконався належним чином у правомірності вимог кредитора, чим порушив процедуру вчинення виконавчого напису, передбачену нормами Закону України «Про нотаріат» про що в позовній заяві будуть подані відповідні пояснення, обґрунтування та надані відповідні підтверджуючі документи.
З метою негайного забезпечення позову, заявником подано дану заяву до пред'явлення позову.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, що здійснюється на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Грисюк О.В. може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
14.05.2021 Приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9579 про звернення стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором № 834924-А від 12.03.2020, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс».
08.07.2021 Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем відкрито виконавче провадження № 66017441 з виконання виконавчого напису № 9579, виданого 14.05.2021.
03.09.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунка/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 .
26.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем, в рамках виконавчого провадження № 66017441, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ФОП ОСОБА_2 .
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, спрямованих проти недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання ухваленого на його користь судового рішення, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2021 року у справі № 902/1264/20 зазначив, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса, шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність чи невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження, без нових звернень до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначено, що «застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову».
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) касаційний суд погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. Зазначено, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку.
Також, у цій постанові вказано, що: «При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову».
У постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 922/4587/13 викладено правову позицію згідно з якою: «достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Фактично законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.
З доводів заяви про забезпечення позову та наданих позивачем документів вбачається, що між сторонами виник спір щодо законності вчинення нотаріусом вказаного вище виконавчого напису. Метою вжиття заходів забезпечення позову є можливість запобігання продовженню дій, які можуть перешкодити вирішенню спору чи ефективному захисту прав позивача.
Оскільки такий спосіб забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачений чинним законодавством, є співмірним із позовними вимогами позивача, а також враховуючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчих написів нотаріуса, які можуть бути визнані такими, що не підлягають виконанню у судовому порядку, заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
1.Заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
2.Зупинити стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» в сумі 10 896,00 грн., яке здійснюється в межах виконавчого провадження № 66017441, відкритого на підставі виконавчого напису № 9579, вчиненого 14.05.2021 приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Віталій МОВЧАН