вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 6/356/4/26
Справа № 356/1070/25
17.02.2026 Березанський міський суд Київської області у складі
головуючої судді Дудар Т.В.
за участю секретаря Харченко Ж.В.
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У провадженні Березанського міського суду Київської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, рішення по якій було винесено 03.02.2026.
16.02.2026 до суду звернулась позивач по даній справі ОСОБА_1 із заявою про роз'яснення рішення від 03.02.2026 згідно ст. 380 КПК України.
Заява обгрунтова тим, що ОСОБА_1 , 13 листопада 2025 року через канцелярію Березанського міського суду Київської області подана Позовна заява, яку канцелярія суду у своєму штампі не поставила номера реєстрації. На відділенні 07541 Укрпошти міста Березань Київської області нею був отриманий рекомендований лист 01 грудня 2025 року згідно штрих-кода R067046698069 у якому була Ухвала Березанського міського суду Київської області від 26.11.2025 року судді Дудар Т.В. (надалі - Ухвала). У цій Ухвалі суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В. надала строк десять днів на усунення недоліків.
Як вказано в заяві, 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 була подана Заява у якій нею, ОСОБА_1 , були усунені недоліки згідно Ухвали від 26.11.2025 року по справі №356/1070/25. 15 грудня 2025 року суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В. відкрила провадження №2/356/577/25. 03 лютого 2026 року ОСОБА_1 через канцелярію суду була подана заява про рух справи і яку канцелярія суду зареєструвала за № 571.
ОСОБА_1 вказує, що на сторінці «стан розгляду справи» побачила, що, нібито є Рішення по справі, яку задовольнили частково і лише 13 лютого вона появилася у Єдиному реєстрі судових рішень». Остання зазначає, що має намір це Рішення від 03.02.2026 року оскаржувати до апеляційного суду, тому хоче отримати від судді Березанського міського суду Київської області Дудар Тетяна Валеріївна (надалі - суддя) роз'яснення згідно її Рішення від 03.02.2026 року. Так у двадцять четвертому абзаці ця суддя пише: «Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.»
Далі. У двадцять восьмому абзаці суддя зазначає: «В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності». Надалі. У тридцятому абзаці суддя роз'яснює статтю, як розуміє ОСОБА_1 , їй «Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи». А у тридцять першому та тридцять другому абзаці суддя вказує ключові слова закону на які вона повинна опиратися: «Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч. 1- 3 ст. 89 ЦПК України)». І так у п'ятдесят першому абзаці суддя зазначає: «Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки, суд керується принципом розумності та справедливості, а також тим, що окрім статусу пенсіонера та отримання пенсії (а.с. 2) позивачка є внутрішньо переміщеною особою з 07.04.2022 (а.с. 1, 10), що передбачає отримання допомоги на проживання ВПО, а тому приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки аліментів на її утримання в розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13.11.2025 року».
В клопотанні зазначено, що на висновку цього ОСОБА_1 просить суддю Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В. написати закони згідно чого Березанська міська рад повинна ОСОБА_1 надавати допомогу як переміщеної так як у справі відсутні які би то ні било підтвердження, що Березанська міська рада ОСОБА_1 надає хоча б яку небуть допомогу. А вона, як підкреслює ОСОБА_1 , із цим же роз'ясненням звернеться до цього ж суду із вимогою про допомогу їй як переміщеної, згідно чого була зменшена сума аліментів (запит про те що отримує ОСОБА_1 допомогу від Березанської міської ради нею вже зроблений, який буде поданий до апеляційного суду).
ОСОБА_1 також вказує, що, так як суддя зазначає у п'ятдесят третьому абзаці: «Частиною 7 статті 81 ЦПК України закріплено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.» і вважає, на її думку, ОСОБА_1 не «...добросовісному здійсненні...» ( заявниця, як вона зазначила, у таких випадках каже, що кожний порівнює по собі), остання має намір подавати до апеляційного суду із відповіддю Березанської міської ради Київської області бо у справі відсутні буть які докази про отримання ОСОБА_1 хоча б якої небуть допомоги від них.
Разом з тим, ОСОБА_1 зазначає, що їй, як позивачки по справі 356/1070/25 є незрозумілим рішення суду від 03.02.2026 року, тому згідно статті 380 КПК України в разі якщо учаснику судового процесу незрозуміле рішення суду, суд зобов'язаний протягом десяти днів роз'яснити своє рішення. А так як ОСОБА_1 , як вона вказує, Березанська міська рада Київської області ніколи не надавала ні якої допомоги як переміщеної, але суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В. зменшила розмір у отриманні їй від її сина аліментів, що, нібито, вона отримую пославшись на статтю 81 ч.7 КПК України, де зазначено про недобросовісність.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить, суддю Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В., яка зменшила розмір у отриманні нею аліментів від сина, роз'яснити їй згідно яких законів Березанська міська рада Київської області повинна їй надавати допомогу як переміщеній і у якому розмірі, щоб вона, із цим роз'ясненням могла подати позов до Березанської міської ради із цією вимогою.
Відповідно до положень частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Частиною 2 ст. 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Позивачем ОСОБА_1 подано заяву про роз'яснення рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, розгляд якої відбувся у порядку п. 1 ч. 4 ст. 19, п. 3 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК без повідомлення учасників справи.
Таким чином, з огляду на положення ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.
Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, суд дійшов такого висновку.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Судом встановлено, що рішенням Березанського міського суду Київської області від 03.02.2026 у справі № 356/1070/25 (провадження № 2/356/73/26) задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Резолютивна частина зазначеного вище рішення викладена так: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/10 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно з дня пред'явлення позову - 13.11.2025 і довічно. У задоволенні решти вимог - відмовити».
Проаналізувавши заяву про роз'яснення рішення суду, судове рішення, яке просить роз'яснити позивач, суд дійшов висновку, що відсутня необхідність роз'яснення рішення Березанського міського суду Київської області від 03.02.2026 про стягнення аліментів, оскільки воно викладене чітко та не допускає подвійного розуміння, його резолютивна частина має вичерпні, чіткі і безумовні висновки по суті розглянутих вимог, а тому в задоволенні заяви про його роз'яснення слід відмовити.
Отже, у задоволенні заяви слід відмовити.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (ч. 4 ст. 271 ЦПК України).
Керуючись ст. 271, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.В. Дудар