Справа № 353/1137/25
Провадження № 2/353/150/26
18 лютого 2026 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області:
у складі: головуючого судді Мотрук Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Круховської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2024982562 від 24.07.2019 року в сумі 17438 грн 25 коп та стягнення судових витрат. Свої вимоги обгрунтував тим, що24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема за заявою-анкетою про наданння банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2024982562_CARDвід 24.07.2019 року, укладеною між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Так, 24.07.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2024982562, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на придбання товару.АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за заявою-анкетою про наданння банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2024982562_CARDвід 24.07.2019 року виконав в повному обсязі, натомість відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язанняю. Станом на день відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості становить 17438 грн 25, із яких: заборгованість по тілу кредиту 11300 грн 00 коп, заборгованість по відсотках: 6138 грн 25 коп.Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» вказану заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати у виді сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп.
Представник позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» у судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місця проживання, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив.
За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено розглядати справу в заочному порядку.
31.12.2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та зібрані у ній докази приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТП Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття карткового рахунку, у зв'язку з чим підписав кредитний договір № 2024982562 та заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2024982562_CARD від 24.07.2019 року (а.с. 15, на звороті-16).
Кредитний договір № 2024982562 та анкета-заява підписані власноручним підписом позичальника.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредит видається у розмірі 2699 грн 80 коп на придбання товару у продавця, 188 грн 99 коп на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту, 350 грн 00 коп на сплату додаткових послуг банку, а смае: послуга «СМС+Довідка». Загальний розмір кредиту 3238 грн 79 коп. Дата остаточного повернення кредиту 24 липня 2021 року.
Згідно п. 1.2. кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів (п. 1.3. договору).
На підтвердження надання інформації споживачу до укладення договору про споживчий кредит позивач долучив до матеріалів справи паспорт споживчого кредиту, яким ОСОБА_1 підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування, який підписано відповідачем власноручним підписом, а також орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, відповідно до якого орієнтовна загальна вартість кредиту 13250 грн 42 коп, реальна річна процентна ставка 79,58%, сума (ліміт) кредиту 3238 грн 79 коп, кредитна лінія 2000 грн (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору), строк кредитування 24 місяців, 36 місяців з правом пролонгації (а.с. 16, на звороті).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 2024982562_CARD від 24.07.2019 року станом на 24.03.2023 року за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 17438 грн 25 коп. При цьому, вказано використання позичальником кредитних коштів в загальній сумі 18507 грн 92 коп, плата за обслуговування рахунку/списання за смс інформування 0 грн, нарахування процентів 9427 грн 45 коп, нарахування штрафу 150 грн 00 коп, надходження коштів на рахунок 10647 грн 12 коп (а.с. 19-25).
На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов'язання останнім, позивач надав також виписку з рахунка приватного клієнта № 2024982562_CARD за розрахунковий період з 24.07.2019 року по 24.03.2023 року, з якого вбачається про використання ОСОБА_1 карткового рахунку (а.с. 26-28).
Між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» 24.03.2023 року укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до якого первісний кредитор передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами (а.с. 8, на звороті-13).
Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №24/03/23, укладеного 24.03.2023 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму в розмірі 17438 грн 25 коп, з яких: 11300 грн - заборгованість за тілом кредита, 6138 грн 25 коп - заборгованість за процентами (а.с. 13, на звороті).
Таким чином, позивач набув право вимоги по кредитному договору № 2024982562 від 24.07.2019 року.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ч. 1,2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною першою статті 1049 ЦК України зобов'язано позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач у повному обсязі виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит. Однак, останній не надав своєчасно та в повному обсязі банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Відповідно до частини першої ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Так, у ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 2024982562 від 24.07.2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов'язання, визначеного кредитним договором № 2024982562 від 24.07.2019 року.
У даному випадку на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2024982562 від 24.07.2019 року, в частині стягнення заборгованості 11300 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту, 6138 грн 25 коп - заборгованість за відсотками.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 2820 від 18.11.2025 року сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп (а.с. 47).
Оскільки судом задоволено позов повністю, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422 грн 40 коп.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн 00 коп, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн не є співмірним, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений на виконання відповідних робіт, оскільки дана справа розглянута судом у порядку спрощеного провадження.
Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем про стягнення витрат до 3500 грн 00 коп.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 527, 530, 546, 610-612, 626, 628, 633, 364, 636, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № 2024982562 від 24.07.2019 року в сумі 17438 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 25 копійок, з яких: 11300 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту; 6138 грн 25 коп - заборгованість за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40копійок сплаченого судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00копійок витрати на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43115064, рахунок НОМЕР_1 в АТ «Акцент Банк», МФО 307770.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 18 лютого 2026 року.
ГоловуючийЛ. І. МОТРУК