Справа № 344/3000/26
Провадження № 1-кп/344/841/26
18 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглядаючи кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України,-
До Івано-Франківського міського суду, від Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України, яке просить задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечує щодо клопотання прокурора, просить суд врахувати, що обвинувачений має намір відшкодувати потерпілій завдану шкоду, тому просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або зменшити визначений розмір застави.
Обвинувачений просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників провадження, суд вважає наступне.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Прокурором подано клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України. В обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, посилається на те, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, зокрема ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.Можливість ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, може намагатись уникнути покарання. Окрім того, ОСОБА_5 являється уродженцем та зареєстрованим в іншій області, а саме в с. Олексіївка, Кодимської міської громади, Подільського району, Одеської області. Можливість ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що у викраденій ним сумці знаходився паспорт, та медичні документи останньої із зазначенням адреси проживання, тому він шляхом вмовляння, залякування, може схиляти її до зміни власних показань. Можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне підтверджується тим, що у обвинуваченого відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв'язку з чим ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.12.2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень на строк до 22.02.2026 року включно.
Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів вчинених в умовах воєнного стану, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, на переконання суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити, обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, застосований щодо нього ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27.12.2025 року.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-183, 197, ст.ст.314-316 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень, застосований згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27.12.2025 року на строк до шістдесяти днів - до 18 квітня 2026 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_7