Справа №338/1199/25
17 лютого 2026 року селище Богородчани
Слідчий суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 (селище Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у межах кримінального провадження № 12025091120000124, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2, 4 ст. 358 КК України про накладення арешту на майно,
Слідчий СВ ВП № 2 (селище Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 248,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку із кадастровим номером 2620482801:07:001:0030 яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку із кадастровим номером 2620482801:07:001:0031 яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 310D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Клопотання про арешт майна подано з додержанням вимог ст. 171 КПК України.
На обґрунтування клопотання слідчий вказав, що слідчим відділенням ВП № 2 (с-ще Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025091120000124 від 02.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2, 4 ст. 358 КК України.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що службові особи Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району, зловживаючи своїм службовим становищем, у період воєнного стану, упродовж 2021-2025 років вносили недостовірні відомості до шляхових листів з метою безпідставного списання пального, придбаного за бюджетні кошти, а також здійснювали незаконну виплату премій за рахунок освітньої субвенції, унаслідок чого розтрачено бюджетні кошти та завдано шкоди державним інтересам в розмірі 124000 гривень.
08 січня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
24 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 191 та ч. 2, 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до актового запису цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу № 905 від 17 липня 2013 року, складеного уповноваженим органом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 17.07.2013 року.
З відповіді Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) № 131-26.26/29дск від 03.02.2026 року, встановлено наявність майна у ОСОБА_4 .
Так, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у власності ОСОБА_4 перебуває:
- об'єкт нерухомого майна, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 248,9 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оціночна вартість якого, відповідно до п. 2.2. договору дарування житлового будинку (серія та номер: НВО 764407, посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу ОСОБА_8 ) становить 50000 гривень.
- земельна ділянка із кадастровим номером 2620482801:07:001:0030, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оціночна вартість якого, відповідно до п. 2.2. договору дарування житлового будинку (серія та номер: НВО 764411, посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу ОСОБА_8 ) становить 50000 гривень.
- земельна ділянка із кадастровим номером 2620482801:07:001:0031, яка розташована за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Жураки, вул. Січових Стрільців, оціночна вартість якого, відповідно до п. 2.2. договору дарування житлового будинку (серія та номер: НВО 764411, посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу ОСОБА_8 ) становить 4000 гривень.
Також з відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій ОСОБА_7 за 2025 рік, встановлено, що у приватній власності ОСОБА_4 перебуває транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 310D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість вказаного транспортного засобу становить 3000 гривень.
Факт реєстрації вказаного тарнспортного засобу за ОСОБА_4 підтверджується й реєстраційною карткою на транспортний засіб.
Так, ст. 170 КПК України, визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Так, відповідно до висновка експерта за результатами проведення економічної експертизи СЕ-19/109-25/15690-ЕК від 12.11.2025, розмір матеріальної шкоди (збитків) завданих у кримінальному провадженні становить 124491 гривню 60 копійок, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_7 інкриміновано заподіяння збитків на вказану суму.
За наведених обставин виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав з викладених підстав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Захисник та підозрюваний щодо задоволення клопотання заперечили. Захисник наголосив, у що на даний час вина його підзахисного у вчненні інкримінованих діянь не доведена, а тому відсутні підстави стверджувати про заподіяння збитків ОСОБА_4 . Крім того зазначив, що слідчим порушено принцип співмірності, оскільки вартість майна, на яке просить слідчий накласти арешт, значно перевищує розмір шкоди у цьому кримінальному провадженні.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, дослідивши докази за цими матеріалами, приходжу до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Пунктами 1, 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного.
Зважаючи на вищезазначені норми та наведені у клопотанні обставини, враховуючи суму шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, у яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає клопотання підставним та доцільним накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Суд вважає безпідставним твердження сторони захисту про неспівмірність вартості майна, на яке просить накласти арешт слідчий у клопотанні, оскільки дійсна вартість майна значно перевищує розмір збитків у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя зазначає, що на час розгляду вказаного кллопотання відсутні підстави піддавати сумніву вартість майна, що зазначена у правовстановлюючих документах, а будь-яких інших доказів дійсної вартості майна ОСОБА_4 чи його захисником не надано.
За таких обставин клопотання слід задовольнити й накласти арешт в частині заборони виключно відчуження такого майна без обмеження його використання за цільовим призначенням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 100, 167, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 248,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку із кадастровим номером 2620482801:07:001:0030, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку із кадастровим номером 2620482801:07:001:0031, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 310D», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 18 лютого 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1