Справа № 287/279/25
1-кп/287/294/26
17 лютого 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025060520000001 від 02.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майдан-Копищенський Олевського району Житомирської області, громадянина України, має професійну (професійно-технічну) освіту, одружений, працює оператором заправної станції, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
26.12.2024 приблизно о 02 годині ОСОБА_4 перебував у будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 .
В той же день та час між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, у ході якого у останнього виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, без розриву у часі, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5 та умисно наніс один удар своєю правою ногою в область лівого стегна дружини.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , взяв дерев'яний пічний рогач, який знаходився у кімнаті будинку, підійшов до ОСОБА_5 та умисно наніс їй один удар дерев'яним рогачем в область лівого передпліччя, в результаті чого заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому в нижній третині лівої ліктьової кістки зі зміщенням, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 визнається винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та повідомив, що 26.12.2024 приблизно о 02 годині за адресою спільного проживання по АДРЕСА_2 виник конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_5 . Під час суперечки наніс один удар ногою по стегну дружини, а потім ще дерев'яним пічним рогачем наніс удар у передпліччя. При цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння. Висловив щире каяття, у потерпілої просив вибачення. На даний час із дружиною проживають окремо. Про вчинене сильно шкодує. Просив інші докази не досліджувати.
Потерпіла ОСОБА_5 повідомила суд, що 26.12.2024 приблизно о 02 годині за адресою спільного проживання по АДРЕСА_2 прийшов її чоловік ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, почав гучно себе поводити, у зв'язку чим прокинулась їхня малолітня дитина. Потерпіла зробила обвинуваченому зауваження, після чого він наніс їй удар ногою в її ліве стегно. Заспокоївши дитину вона знову зробила зауваження чоловіку, на що останній наніс їй дерев'яним пічним рогачем удар у передпліччя. Обвинуваченого пробачила, хоча вже й не проживають разом. Просила суворо не карати, не заперечував щодо застосування статті 349 КПК України.
Згідно висновку експерта №8 від 07.01.2025 у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом в нижній третині лівої ліктьової кістки зі зміщенням, викликали довготривалий розлад здоров'я та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину, фактичні обставини ніким не оспорюються, сторони самі клопотали про недослідження інших доказів, суд вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд переконався щодо добровільності їх позиції, з'ясував, що як обвинувачена так і потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всебічно повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення у відповідності до вимог ст.. 22 КПК України, доведено винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом.
Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраний даних з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд за своїм внутрішнім переконанням вважає достатніми підстави для призначення покарання ОСОБА_4 .
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, вчинений ОСОБА_4 злочин, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Останній за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 який є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину, на обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, усвідомив протиправність своєї злочинної поведінки, те, що потерпіла претензій до обвинуваченого не має та з ним примирилась, а також те, що ОСОБА_4 вказав, що зробив для себе позитивні висновки, має намір виправитись і не вчиняти нових злочинів, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати вимоги статей 75, 76 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, одночасно із звільненням від відбування покарання з випробуванням, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, суд вважає за необхідне застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство обмежувальний захід, а саме направлення для проходження програми для кривдників.
На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 349, 368-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку.
Призначити ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України строком на 3 (три) місяці, а саме направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників.
Речовий доказ: дерев'яний рогач, вилучений під час огляду місця події 20.01.2025 - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1