23.12.10 Справа № 9/184-10.
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Лущик М.С.
за участю секретаря судового засідання: Жерьобкіної Є.А.
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш”,
м. Дніпропетровськ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімія-ЛСТ”,
м. Суми,
про стягнення 148 345 грн. 86 коп.,
За участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 144660 грн. 00 коп. перерахованої вартості продукції за договором № 112/61-10 від 11.08.2010р., 3685 грн. 86 коп. пені, та судові витрати.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повернуті поштові повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду, доказів в обґрунтування причин нез'явлення не подав, тому, відповідно до ст. 75 Господарського процессуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
За умовами договору постачання № 112/61-10 від 11.08.2010р., укладеного між сторонами, відповідач зобов'язався в порядку і на умовах, визначених договором, передати у власність позивача продукцію у кількості, відповідної якості і за цінами, вказаними у специфікаціях, а позивач - прийняти продукцію і сплатити її вартість на умовах, визначених в цьому договорі.
Згідно Специфікації № 1 від 11.08.2010 року ТОВ «Технохімія-ЛСТ» зобов'язалося поставити ВАТ «Дніпроважмаш» продукцію: лігносульфонат рідкий технічний, виробництва ВАТ «Кондопога» ТУ 13-0281036-029-94 або ВАТ «Котласский ЦБК» ТУ 245506405711131-03 в кількості 60 тонн, на загальну суму 134 400 грн.
11.08.2010 року позивач на виконання пункту 3.1 договору № 112/61-10 та згідно рахунку на оплату № 2, перерахував на користь відповідача суму в розмірі 100% від загальної вартості продукції, що підтверджується платіжним дорученням № 6644 на суму 144660 грн..
Відповідно до п. 4.1 договору, відповідач повинен здійснити поставку продукції на протязі 30-40 календарних днів після перерахування попередньої оплати.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що в порушення умов вказаного Договору та вимог ст. 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач в період з 11.08.2010 року по 20.09.2010 року та по теперішній час поставку продукції не здійснив.
14.10.2010 року відповідачу було направлено лист вих.. № 61/3-1959 з вимогою повернути перераховані кошти в розмірі 144660 грн., у зв'язку з тим, що на на підприємстві виникла зупинка виробництва та зрив плану по виготовленню продукції.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
19.10.2010 року відповідач надіслав позивачу лист вих. № 1910, в якому зазначив, що повернення раніше перерахованої суми можливо лише згідно рішення господарського суду.
21.10.2010 року на адресу відповідача направлено претензію з вимогою повернути перераховану грошову суму в розмірі 144660 грн.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Доказів сплати вказаної суми боргу відповідач суду не подав, тому вимоги позивача про стягнення 144660 грн. суд визнає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 6.3 Договору, за несвоєчасну поставку продукції, продавець сплачує покупцеві неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення.
Таким чином, відповідно до п. 6.3 вищевказаного договору, розрахунку позивача, який відповідає вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та вимогам чинного Цивільного кодексу України, сума нарахованої пені за весь період прострочення становить 3685 грн. 86 коп., тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3685 грн. 86 коп. ґрунтуються на умовах вищезазначеного договору та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, 1483 грн. 46 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімія-ЛСТ» (40021, м. Суми, вул.. Кірова, 165, б. 135, кв. 61, код 37052960) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (49600, м. Дніпропетровськ, вул.. Сухий Острів, 3, код 00168076) 144660 грн. 00 коп. основного боргу, 3685 грн. 86 коп. пені, 1483 грн. 46 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С. Лущик
Суддя