16.12.10
Справа № 2/39-09нр.
За позовом Закритого акціонерного товариства компанії «Райз», м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Хоружівка», с.Хоружівка, Недригайлівський р-н, Сумської області
про стягнення 343 478 грн. 51 коп.
СУДДЯ ЛУГОВА Н.П.
Представники:
від позивача Рубанець А.О.
від відповідача не з'явився
У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 343 478 грн. 51 коп. збитків за неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору поставки на умовах товарного кредиту № 8092/008 від 21.02.2008р.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що позивачем у справі не вказано про те, які саме збитки, передбачені ч.2 ст. 224 ГК України та ст.22 ЦК України були завдані відповідачем у справі, а також не надано доказів, що підтверджують факт завдання збитків. .
Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
21.02.2008р. між ЗАТ «Райз» (постачальник) та ТОВ агрофірма «Хоружівка» (покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 8092/008, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцеві продукцію виробничо - технічного призначення (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі визначеній відповідно до умов договору.
Сторони згідно договору та специфікацій (додатки № 1 та № 1а), що складають невід'ємну частину договору погодили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю, термін доставки покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару (в тому числі в частині, що оплачується авансом та частини, що оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків.
Назва та вартість товару, що поставляється за умови сплати авансу, а також товару, що поставляється на умовах відстрочення платежів, вказані у підписаних сторонами 21.02.2008р. додатках до договору №№ 1/1, 1/2, 1/3, та №№ 1а/1, 1а/2, 1а/3.
Згідно з пунктами 2.7.- 2.12. договору та додатком № 1а, покупець мав сплачувати проценти за користування товарним кредитом з дня передачі товару по день, визначений договором для його повної оплати.
Слід зазначити, що згідно п.5.1. договору, господарські зобов'язання сторін цього договору існують протягом одного року з дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобов'язань покупця по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням.
За період з 14.04.2008р. по 15.08.2008р. позивачем було поставлено відповідачеві товар (засоби захисту рослин, насіння сільськогосподарських культур) на загальну суму 2 480 916 грн. та відповідно до умов договору покупцю (відповідачеві) було нараховано 60 715 грн. 78 коп. процентів за користування товарним кредитом з дня передачі товару по 15.10.2008р.
З 14.04.2008р. по 29.09.2008р. відповідач (покупець) сплатив за одержаний товар 424 424 грн. 00 коп. Крім того, грошові зобов'язання на суму 866 475 грн. 24 коп. було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяв від 21.07.2008р., 05.09.2008р., 09.09.2008р., 29.09.2008р.
Відповідно до матеріалів справи, станом на 05.12.2008р. заборгованість відповідача у справі складала 1 250 733 грн. 02 коп.
05.12.2008р. постачальник здійснив залік зустрічних однорідних вимог за приписами ч. 2 ст. 601 ЦК України на суму 1 243 348 грн. 04 коп., припинивши зобов'язання покупця щодо сплати 572 464 грн. 21 коп. процентів за користування товарним кредитом, 60715 грн. 78 коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 610 168 грн. 05 коп. основного боргу.
У відповідності до п. 2.2. договору, станом на 05.12.2008р. борг покупця (відповідача) за одержаний товар становив 572 464 грн. 18 грн. (в зв'язку з нарахуванням курсової різниці).
Також, за 6 місяців прострочення відповідачем (покупцем) виконання грошового зобов'язання по сплаті 572 464 грн. 18 коп. боргу, позивачем згідно умов договору, а саме, п.7.4., було нараховано відповідачеві збитки в сумі 343 478,51 грн.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, зобов'язання підлягають виконанню відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін , що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконано, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення збитків відповідач посилається на те, що позивачем у справі не вказано які саме збитки завдано відповідачем та не надано доказів, що підтверджують факт їх завдання, а також необґрунтовано їх розмір.
Згідно ч.5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Згідно приписів ч.5 ст. 225 ГК України, кредитор не звільняється від обов'язку доказування завдання йому збитків, як умови права на їх відшкодування, протиправної поведінки боржника, причинно - наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.
З аналізу статей 22 та 623 ЦК України, статей 224 та 225 ГК України вбачається, що за своїм змістом відшкодування збитків передбачає поновлення майнового стану кредитора, що потерпів через допущене боржником порушення зобов'язання, та, як правило, не є спрямованим на отримання кредитором прибутку в результаті відшкодування збитків.
Відповідно до ч.2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав на увазі «неодержані доходи», оскільки, як він зазначає, внаслідок невиконання відповідачем умов договору ЗАТ компанія «Райз» не одержала валовий прибуток у розмірі 572 464 грн. 18 коп., що складає суму боргу за договором.
Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є не тільки добросовісність, а і розумність та справедливість.
За умовами договору, відповідно до п. 7.4. договору, відповідач (покупець) має відшкодувати збитки завдані позивачеві (постачальникові) невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань за цим договором. Сторони встановили розмір збитків постачальника у твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання покупцем: 10 (десять) процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць з наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).
Слід зазначити, що у випадках невиконання або неналежного виконання умов договору кожна із сторін має право вимагати від свого контрагента, який не виконав або неналежним чином виконав зобов'язання, сплати неустойки і відшкодування завданих цим збитків.
З наведеного вище слідує, що у разі якщо підприємство не одержало запланований ним доход з вини контрагента який не виконав свого зобов'язання, і між фактом неодержання цього доходу та невиконанням контрагентом зобов'язання є прямий причинний зв'язок, боржник на вимогу кредитора має відшкодувати завдані цим збитки.
Вихідним при визначенні неодержаного доходу юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є поняття доходів. Вони визначаються як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників (п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» (302). Таке визначення доходів цілком придатне на першому етапі для обчислення неодержаного доходу як складової частини збитків.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи вжиті кредитором щодо їх одержання.
Проте, при цьому, позивач повинен довести наявність збитків, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача і заподіянням збитків, а також вжиття позивачем відповідних заходів щодо їх зменшення.
Таким чином, обов'язковою умовою відшкодування збитків може бути лише доведеність факту завдання шкоди саме діями чи бездіяльністю відповідача.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем не було надано суду доказів які б свідчили про відсутність одержання доходів з вини відповідача.
Матеріали справи не містять доказів настання негативних наслідків у позивача від невиконання відповідачем зобов'язання. Між тим ч.3 ст.13 ЦК України встановлено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем у справі не доведено факт завдання відповідачем збитків в сумі 343 478 грн. 51 коп., безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача і заподіянням збитків, а також не надано докази вжиття ЗАТ компанією «Райз» відповідних заходів щодо їх зменшення.
За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 343 478 грн. 51 коп. неправомірними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В позові відмовити.
Суддя Лугова Наталія Петрівна