21.12.10
Справа № 19/120-10.
Господарський суд Сумської області у складі: судді Спиридонової Н.О.,
при секретарі Щербак С.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Іванова О.М. (дов. №26-30-08 від 25.01.2010р.)
відповідача - Верьовкіна Г.Ф. (дов. №19/01 від 18.01.2010р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №19/120-10
за позовом Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко - технологічний університет», м.Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства «SELMI», м.Суми
про зобов'язання доукомплектувати електронний мікроскоп та стягнення 75768 грн. штрафу за порушення умов договору, 68570,04 грн. пені, 26518,80 грн. штрафу за прострочення зобов'язання,
встановив:
У жовтні 2010 року до господарського суду звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором на поставку продукції для державних потреб №19/231 від 25.08.2008р. в сумі 549696,84 грн. в тому числі: 378840 грн. основного боргу, 75768 грн. штрафу за порушення умов договору, 68570,04 грн. пені, 26518,80 грн. штрафу за прострочення зобов'язання, а також стягнення 5496,97 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
18.11.2010р. від позивача надійшла уточнена позовна заява в якій він просить суд зобов'язати відповідача доукомплектувати електронний мікроскоп, що був предметом договору укладеного між сторонами, а також стягнути з відповідача 75768 грн. штрафу за порушення умов договору, 68570,04 грн. пені, 26518,80 грн. штрафу за прострочення зобов'язання.
Ухвалою суду від 18.11.2010р. було прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
23.11.2010р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечує проти позову. 21.12.2010р. від відповідача надійшов додатковий відзив. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на пропущення позивачем місячного строку звернення до суду зі своїми вимогами у справі про банкрутство ВАТ «SELMI», у зв'язку з чим вважає вимоги позивача погашеними на підставі ч.2 статті 14 Закону «України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також відповідач посилається на інші обставини викладені у відзиві.
Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №19/231 на поставку продукції для державних потреб ( а.с. 10 - 12 ).
У відповідності до п. 1.1 зазначеного договору продавець (відповідач) зобов'язувався поставити і передати у власність покупцю (відповідач) та ввести в експлуатацію прилад згідно специфікації (додаток №1) - мікроскоп електронний растровий з системою енергодисперсійного мікроаналізу РЕМ - 106 И, ТУ У 33.2-04799336-023:2005. вартістю 1372272 грн. (а.с.13).
Згідно п.4.1 вказаного договору продукція перелічена в додатку №1 поставляється за умов виконання п.7.5 договору, а саме: попередня оплата 100% і не перевищує 90 днів з моменту здійснення попередньої оплати, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006р. №1404.
Згідно додаткової угоди №1 від 01.10.2008р. до договору №19/231 сторони змінили відсоток попередньої оплати на 80%, всі інші умови договору залишили без змін. (а.с.16).
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кошти визначені договором на підставі виставлених рахунків від 28.08.2008р., 18.11.2008р. платіжними дорученнями №2086 та №2285 (а.с.17-18).
Відповідач взяті на себе зобо'язання у встановлені строки за договором №19/231 не виконав, мікроскоп позивачу не передав, пусконалагоджувальні роботи не виконав.
25.12.2009р. представниками відповідача була проведена часткова пуско - наладка приладу, що підтверджується актом від 25.12.2009р. (а.с.19). У зазначеному акті вказано, що пуско- наладочні роботи проведені частково, через відсутність необхідного устаткування в опломбованих ящиках.
Оскільки відповідач виконав свої зобов'язання за договором №19/231 частково, то позивач звернувся за оцінкою вартості недопоставленого устаткування до сервісно - технологічного підприємства «Семі».
Згідно листа сервісно - технологічного підприємства «Семі» придбаний позивачем мікроскоп виявився недоукомплектованим рентгенівським спектрометром енергетичної дисперсії (ЄДС-1) на загальну суму 378840 грн. (а.с.20).
В судовому засіданні представник відповідача не заперечує факту недоукомплектації поставленого позивачу мікроскопу.
Недоукомплектування відповідачем мікроскопу підтверджується також листом «К СВЕДЕНИЮ ЗАКАЗЧИКА» за підписами замісників генерального директора ВАТ «SELMI» Забари М.О. та Конєва В.І. та листом №33/01 від 11.01.2010р. ВАТ «SELMI» в яких відповідач сам вказує на відсутність обладнання для приладу.
Що стосується посилань відповідача на факт пропущення позивачем строку на звернення до суду з грошовими вимогами у справі про банкрутство відповідача №6/1-10, то суд зазначає наступне.
Згідно листа №33/01 від 11.01.2010р. ВАТ «SELMI» відповідач зобов'язувався ліквідувати існуючі недоліки в недопоставці мікроскопу в другій половині 2010 року.
Вказаний лист було направлено позивачу 11.01.2010р. (дата порушення справи про банкрутство відповідача №6/1-10) і в своєму листі відповідач не повідомив позивача про факт порушення справи про банкрутство, що може свідчити про затягування відповідачем часу з метою пропущення позивачем строку на звернення до суду у справі про банкрутство.
Також суд зазначає, що порушення щодо відповідача справи про банкрутство не перешкоджає суду розглядати справи в порядку позовного провадження за участю ВАТ «SELMI».
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.
У відповідності до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача доукомплектувати растровий електронний мікроскоп РЕМ - 106И рентгенівським спектрометром енергетичної дисперсії (ЄДС-1) підлягають задоволенню.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене та те, що судом задовольняються позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача доукомплектувати растровий електронний мікроскоп РЕМ - 106 рентгенівським спектрометром енергетичної дисперсії (ЄДС-1), суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 75768 грн. штрафу за порушення умов договору, 68570,04 грн. пені за прострочення зобов'язання, 26518,80 грн. штрафу за прострочення зобов'язання - підлягають задоволенню.
Згідно ч.6 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати пов'язані із сплатою державного мита за подання позовної заяви в сумі 5496,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначено господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язаних з розглядом справи, покладаються:
- при задоволенні позову - на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 5496,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
Керуючись статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 69, статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 193, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «SELMI» (м.Суми, вул.Комсомольська, 68-А ід. код 04799336) доукомплектувати растровий електронний мікроскоп РЕМ - 106И, який належить на праві власності Державному вищому навчальному закладу «Український державний хіміко - технологічний університет» (м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, 8, ід. код 02070758) рентгенівським спектрометром енергетичної дисперсії (ЄДС-1), а саме:
1. Кріостат в сборі ЧФ2.851.063, до якого належить:
1.1.Детекторна головка в сборі: Si-Li детектор, транзистор, вхідне полімерне вікно фірми BSI.
1.2. Підсилювач попередній.
1.3. Підсилювач АЦП.
2. Блок аналогового процесора (ЦФ3.038.015) із з'єднуючим джгутом (ЦФ6.756.981).
3. Комплект кабелів:
3.1. Мережний кабель АС-102 на 800, 200, 50 Hz.
3.2. Інтерфейсний кабель LPT X-825.
4. Набір еталонів для якісного та кількісного рентгеноспектрального мікроаналізу НЄРМА.УНІВ1.25.10.74 ГТ (75 зразків).
5. Програмне забезпечення для рентгенівського мікроаналізу на гнучкому диску (ЦФ3.060.004-02).
6. ЗИП (механічний інтерфейс детектор - камера об'єктів РЕМ, відкачуючий пристрій детектора зі шлангом і під під'єднуючим патрубком до «грибка» вакуумної системи).
7. Комплект супроводжуючої документації.
8. Пуско - налагоджувальні роботи, гарантія 12 місяців.
9. Детектор відображених електронів (ДОЄ - 4) CENTAURUS типа сцинтилятор - світловод - ФЄУ фірми KE DEVELOPMENTS.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «SELMI» (м.Суми, вул.Комсомольська, 68-А ід. код 04799336) на користь Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко - технологічний університет» (м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, 8, ід. код 02070758) 75768 грн. штрафу за порушення умов договору, 68570,04 грн. пені за прострочення зобов'язання, 26518,80 грн. штрафу за прострочення зобов'язання, 5496,97 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 23.12.2010 р.
Суддя (підпис) Н.О. Спиридонова
Суддя Спиридонова Надія Олександрівна