Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/2059/25
Провадження № 2-а/689/4/26
Іменем України
18 лютого 2026 року с-ще Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Соловйова А.В.,
при секретарі Цмикайло Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві посилається на те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., за те, що 28.03.2025 р. о 15:00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що йому було надіслано поштовим зв'язком (поштове відправлення №0610220156861) повістку №1707188 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 та СГ 14:00 год. 19.01.2025 р., однак у визначений день та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 він не з'явився з неповідомлених причин, чим порушив абз. 2 п. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абз. 2 ч. ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пп. 2 п. 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. «Про затвердження порядку організацїї та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.
Позивач посилається на відсутність його вини, оскільки він стоїть на військовому обліку, дані оновив вчасно, ВЛК пройшов, поштового повідомлення про отримання повістки не отримував і тим більше, від її отримання не відмовлявся. Наразі у нього наявна відстрочка від призову на військову службу, а тому потреби в уточнені даних та потреби викликати його повісткою не було. Вважає, що в постанові не зазначено доказів, які підтверджують його вину у вчинені вказаного адміністративного правопорушення. Крім того, зазначив, що постанову №4727 він отримав лише 12.11.2025 р. у відділі ДВС, у зв'язку із чим просить поновити строк на оскарження постанови.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, подали заяву в якій позов підтримали та просили проводити розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Надав відзив, у якому визнав, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на відстрочку. 06.01.2025 р. йому було скеровано повістку заявитись 19.01.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних, однак, позивач не з'явився. За фактом неявки був складений протокол №182 від 28.03.2025 р. та постанову №4727 від 15.04.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності. Просить у позові відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті (у справах, визначених ст. 286 КАС України), не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 отримав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з 13.02.2025 р. по 06.08.2025 р. як чоловік, який має одного із своїх батьків з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідками ІНФОРМАЦІЯ_2 №6/88 від 13.02.2025 р. та №6/683 від 13.05.2025 р., а також визнано відповідачем у відзиві. На час існування спірних відносин з надіслання повістки ОСОБА_1 задокументованого права на відстрочку не мав.
Судом встановлено, що 06.01.2025 р. йому було скеровано повістку заявитись 19.01.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних, однак, позивач не з'явився. За фактом неявки був складений протокол №182 від 28.03.2025 р.
15.04.2025 р. тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова №4727 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., за те, що 28.03.2025 р. о 15:00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що 06.01.2025 р. ОСОБА_1 було надіслано поштовим зв'язком (поштове відправлення №0610220156861) повістка №1707188 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 та СГ 14:00 год. 19.01.2025 р., однак у визначений день та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 він не з'явився з неповідомлених причин, чим порушив абз. 2 п. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абз. 2 ч. ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пп. 2 п. 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. «Про затвердження порядку організацїї та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.
Позивач посилається, на відсутність його вини, оскільки в постанові не зазначено та не долучено доказів, які підтверджують його вину у вчинені вказаного адміністративного правопорушення. Зазначає, що дані у нього оновлені вчасно, ВЛК пройдено (06.11.2024 р.), поштового повідомлення про отримання повістки не отримував і тим більше, від її отримання не відмовлявся. У нього наявна відстрочка від призову на військову службу, а тому потреби в уточненні даних та потреби викликати його повісткою не було. Копію документу про вручення постанови на руки ОСОБА_1 не надано. Постанову №4727 він отримав лише 12.11.2025 року у відділі ДВС.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Посилання позивача на наявність у нього права на відстрочку від призову, суд до уваги не приймає, оскільки таке право у позивача було задокументоване лише 13.02.2025 р. та було відсутнє станом на 19.01.2025 р. - дату, на яку він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Окрім того, законодавство не містить положень, які звільняють особу від обов'язку з'явитись по повістці з такої підстави. Факт оновлення даних, стверджувана відсутність потреби у його виклику повісткою також не передбачені законодавством як підстави ігнорувати вимоги повістки.
Посилання позивача на те, що оскаржувана постанова не містить доказів дати відправлення повістки, відсутні копії повістки та доказів її відсилання; не розкрито у постанові вид повістки, яка направлялась, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, зокрема, наданими відповідачем копіями повістки, доказів поштових відправлень із відміткою про відсутність позивача за вказаною адресою тощо. Відтак, такі посилання позивача носять формальний характер.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Положення ст. ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Отже, відповідальність за ст. ст. 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Водночас, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи судом встановлено, що не зважаючи на формальне дотримання відповідачем вимог законодавства, вина позивача у вчиненні даного правопорушення не доведена у встановленому порядку.
Так, з копії паспорта позивача вбачається, що з 06.12.2017 р. він був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Саме за цією адресою скеровувалась повістка відповідачем, що підтверджується адресою, зазначеною у повістці, протоколі про адміністративне правопорушення №182, описі поштового вкладення, трекінгом поштового відправлення, поштовою квитанцією.
Водночас, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 19.12.2024 р., позивач змінив адресу реєстрації на АДРЕСА_2 з 19.12.2021 р.. Про цю обставину відповідачу було відомо, оскільки такаж адреса реєстрації зазначена у витягу з «Резерв+». Відтак, надіслання відповідачем повістки по завідомо неналежній позивачу адресі спростовує вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Окрім того, слід поновити позивачу строк на оскарження постанови, оскільки позивач не був обізнаний про її наявність, така йому не скеровувалась, не вручалась, що видно з її змісту, а була отримана позивачем 12.11.2025 р. від органу ДВС. Позов пред'явлено в межах 10-ти днів з цієї дати.
Отже при розгляді справи про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст. 280 КУпАП відповідачем не було з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Постанова була винесена без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 139, 242, 244, 246 КАС України, на підставі ст. ст. 210-1, 247, 280, 283 КУпАП, суд
вирішив:
Позов задоволити повністю.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №4727 від 15.04.2025 р. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №4727 від 15.04.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - 605,60 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Соловйов