Справа № 680/893/25
№2/680/89/26
18 лютого 2026 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Польової В.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник Товариства з обмеженої відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з останньої на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №1210029 від 06 березня 2025 року в розмірі 15900,00 грн. та понесенні судові витрати.
В обґрунтування зазначених вимог посилається на те, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір про споживчий кредит №1210029 від 06 березня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 грн, а він у свою чергу підтвердив, що ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проєкт цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.
25 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25062025, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №25062025 від 25 червня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1210029 від 06 березня 2025 р.
3 моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25 червня 2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №1210029 від 06 березня 2025 року у розмірі 15900,00 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 0, 00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 4900, 00 грн. - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000, 00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Добровільно відповідач суму боргу не сплачує, тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 14 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.
Представник позивача зазначив у позовній заяві про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання яка 22 січня 2026 року повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву до суду не направив.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
06 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Належні фінанси» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1210029, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 498565, за умовами якого відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. (п.1.2 кредитного договору) зі строком кредитування 345 днів (п.1.3 Договору) за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 06 березня 2025 року. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 21650,00 грн. (а.с.5-10).
06 березня 2025 року ОСОБА_1 підписала одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту (а.с.13,14).
Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів за договором, доведено до відома відповідача інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (а.с.13-16).
Згідно із Анкетою-заявою на кредит №1210029, відповідач ознайомився зі всіма складовими частинами договору, заповнив та оформив заявку на отримання кредиту, яку згодом було погоджено ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» (а.с.11,12).
ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» перерахувало кредитні кошти у розмірі 5000 гривень відповідачу на рахунок, про що свідчить платіжне доручення №41370776 від 06 березня 2025 року (а.с.17).
25 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25062025, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимог.
Відповідно до п.1.2 умов договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору (19-23).
На виконання вимог п.1.2 договору, до матеріалів справи долучений акт прийому-передачі реєстру боржників. (а.с.24)
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №25062025 від 25 червня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1210029 від 06 березня 2025 року в розмірі 19500,00 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 0, 00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 4900, 00 грн. - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000, 00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.27).
До позову долучені правовстановлюючі документи первісного кредитора та позивача.
Відповідно до ч.1, 3 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» було укладено договір про споживчий кредит № 1210029 від 06 березня 2025 року.
Вказаний договір про споживчий кредит укладений в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
06 березня 2025 року кредитні кошти перераховані відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням.
Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» суд вважає доведеним.
У подальшому позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договором про споживчий кредит.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитору кредитні кошти, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно з Законом України «Про споживче кредитування»; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/ оспорювана.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1,2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону. Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення комісії в сумі 4900,00 грн. задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення неустойки, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи описане, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 6000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. Окрім цього позивачем у позові зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат становить 2422,40 грн. судового збору та 1514,00 грн витрат пов'язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів, забезпечення доказів.
Матеріалами справи встановлено що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Жодних доказів понесення позивачем витрат пов'язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів, забезпечення доказів у розмірі 1514,00 грн суду не надано. Заяви від позивача про подання ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесення вказаних витрат до суду також не надходило.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, з урахуванням приписів ч.1 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 751 грн.
5000,00 грн *100 %/ 15900 грн = 31 %;
2422,40*0.31 = 751 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженої відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 1210029 у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 751 (сімсот п'ятдесят одну) гривню 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ - 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суддя В. Є. Польова