16.02.2026 Справа №607/3157/26 Провадження №1-кс/607/1332/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024210000000286 від 21 червня 2024 року, стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який самовільно залишив місце служби, раніше судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням в рамках кримінального провадження № 12024210000000286 від 21 червня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України, в якому просить продовжити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування зазначених вимог сторона обвинувачення вказує, що ухвалою слідчого судді від 19.09.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 121120 гривень на строк до 17.11.2025 року. 11.11.2025 року ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 121120 гривень на строк по 09.01.2026 року. 23.12.2025 зазначений запобіжний захід продовжено до 19.02.2026. Крім цього, 11.02.2026, в порядку ст.290 КПК України, сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Сторона обвинувачення вважає, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати та не зменшилися.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що заявлені ризики не є належним чином доведені. Поряд з цим зазначила, що у кримінальному провадженні відсутні докази причетності підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення. З цих підстав просила слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, підтримавши доводи захисника.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить таких висновків.
СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024210000000286 від 21 червня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 19.09.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 121120 гривень на строк до 17.11.2025 року.
11.11.2025 року ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 121120 гривень на строк по 09.01.2026 року.
23.12.2025 застосований до підозрюваного запобіжний захід продовжено до 19.02.2026. Крім цього, 11.02.2026, в порядку ст.290 КПК України, сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Положеннями частини третьої статті 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: протоколом огляду від 28.08.2025 в ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)»; висновком експерта, згідно якого вилучена речовина у посилці є наркотичний засіб; протокол проведення негласної слідчої (розшукової дії) - зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 ; відео записами із відділень ТОВ «Нова Пошта», згідно яких ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 здійснює відправлення наркотичного засобу з м. Тернопіль в ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)»; протоколи проведення негласної слідчої (розшукової дії) - аудіо контроль особи згідно яких ОСОБА_4 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , спілкуються між собою про злочинну діяльність, яка пов'язана із незаконним переправленням наркотичного засобу у вказану установу.
Крім цього, слідчий суддя вважає, що ризики, які встановлені ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшилися.
Так, про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк до десяти років. Невідворотність покарання за вказаний злочин вже сам по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано через інших осіб впливати на свідків у кримінальному провадженні, які купували (отримували в установі виконання покарань посилки) в останнього наркотичні засоби. Також встановлено, що на сьогодні решта учасників слідством встановлюються та залишаються не допитаними. З огляду на це ОСОБА_4 перебуваючи на волі зможе як особисто так і через третіх осіб, незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, узгоджувати їх подальші дії, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві і послідовні показання у ході досудового розслідування та можливого судового розгляду.
ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. ОСОБА_4 тривалий час вчиняє вказані злочини та являється наркозалежною особою, що свідчить про схильність до протиправної поведінки, і це суттєво впливає на оцінку поведінки підозрюваного в майбутньому. Також, ОСОБА_4 ніде не працює та єдиним джерелом його прибутку є збут наркотичних засобів, на утриманні особи не перебувають, що свідчить про відсутність соціальних зв'язків.
Під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною першою статті 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку слідчий суддя має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Поряд з вищезазначеним слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, міцність його соціальних зв'язків, а також тяжкість кримінального правопорушення, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним - позбавлення волі строком до 10 років із конфіскацією майна.
Зважаючи на встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, а також на обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, на думку слідчого судді, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає як вимогам КПК України, так і обставинам кримінального провадження.
Водночас, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, однак оцінюючи сукупність всіх обставин, передбачених статтею 178 КПК України, на даному етапі розслідування таке втручання в право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість виправдовує потреби досудового розслідування, а застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки такі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а відтак доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт не є обґрунтованими.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що визначена застава під час застосування запобіжного заходу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та, із врахуванням отриманих коштів внаслідок вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, не є завідомо непомірної для підозрюваного.
З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також з огляду на те, що 11.02.2026, в порядку ст.290 КПК України, сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування та відповідно до ч.3 ст.219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування, слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 до 23 год. 59 хв. 15.04.2026.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 23 год. 59 хв. 15.04.2026, із визначенням застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2025 у справі №607/19379/25.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1