Справа № 3/593/14/2026
Бережанський районний суд Тернопільської області
"09" лютого 2026 р. м.Бережани Тернопільської області
Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-16 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №745456 від 24 листопада 2025 року вбачається, що «24.11.2025 р біля 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , продала 0,5 літри напою домашнього виготовлення з різким запахом самогону г-ну ОСОБА_2 , за ціною 60 грн. за 0,5 літра, таким чином займалась забороненим видом господарської діяльності щодо якого є заборона, чим порушила ЗУ «Про державне регулювання виробництв і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, тютюнових виробів та пального».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, заяв не подала.
Дослідивши та перевіривши докази надані по справі на їх належність, допустимість й достатність у їх логічному взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Диспозицією ч.1 ст.164-16 КУпАП передбачена відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Згідно зі ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Таким чином, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме: вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення зазначеного виду діяльності доходу. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП.
Суд також звертає увагу на те, що статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначений вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Реалізація «напою домашнього виготовлення із різким запахом самогону» у вказаному переліку відсутня.
Тож, збут самогону не утворює об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.164-16 КУпАП, оскільки, не є видом господарської діяльності.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, а також пояснень осіб, які користувались послугами ОСОБА_1 за які остання отримувала кошти, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-16 КУпАП, також не підтверджує вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення, оскільки інші докази на підтвердження викладених фактів в матеріалах справи відсутні, а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати ст.247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.6 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №745456 від 24 листопада 2025 року у ОСОБА_1 вилучено для тимчасового зберігання «бутилу ємністю 1,5 л із написом «Мохіто Караван», заповнену рідиною 0.5 л із різким запахом самогону».
Згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення адміністративних справ №42 речові докази: «пляшка 1,5 л. (заповнена близько 0,5 л)»прийнято на зберігання інспектором з ДПЛ відділу поліції №1 Тернопільського РУП в Тернопільській області.
Оскільки суд виніс постанову про закриття провадження з підстав невинуватості особи, вказані вилучені речі підлягають поверненню особі, у якої вони вилучені.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283-285 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-16 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу такого адміністративного правопорушення.
Речовий доказ, а саме: «пляшка 1,5 л. (заповнена близько 0,5 л)», який тимчасово вилучений та зберігається згідно квитанції №43 у відділі поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області - повернути ОСОБА_1 .
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного
суду Тернопільської області Н.П. Німко