Справа № 944/5936/25
Провадження №2-а/944/39/26
04.02.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря -Василиці В.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Яворові адміністративну справу в порядку спрощеного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 16 жовтня 2025 року, позивач самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подання документів для продовження дії відстрочки.
В цей день, інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 штаб-сержантом ОСОБА_2 , склала відносно нього протокол №1839 від 16 жовтня 2025 року.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є порушником військового обліку з 27.09.2025 року ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ( Мостиська), який не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці ( № 4770998 явка на 10.09.2025 р.) всупереч ст. 22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В період з 09.05.2025 року по 23.09.2025 року утримувався під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19). Проте, штаб-сержант ОСОБА_2 не взяла до уваги пояснення позивача, в подальшому без його виклику на розгляд його справи уповноваженими представниками відповідача, 22 жовтня 2025 року, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 виніс постанову №1187, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000грн.
Вважає, постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Всупереч вказаним вимога, які закріплені в чинному законодавстві, справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності розглядалась у відсутності позивача. Жодного виклику із датою такого розгляду позивач не отримував. Як наслідок позивач не мав можливості реалізувати свої права, передбачені ч.1 ст.268 КУпАП.
Звертає увагу на те, що в системі Резерв, у позивача не було жодної інформації про те, що у нього неуточнені дані, чи що є інформація про його порушення вимог ст. 22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Враховуючи те, що позивач перебував під вартою з 09.05.2025 року по 23.09.2025 року відтак останній не зміг прибути за повісткою 10.09.2025 року. Більше того, позивач і не міг отримати таку повістку, якби така надсилалась.
З врахуванням наведеного, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1187 від 22 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.
28.01.2026року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 скерував на адресу суду відзив на адміністративний позов, у якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 скасовано постанову про адміністративне правопорушення №1839 від 16 жовтня 2025року та закрито виконавче провадження. Просить розгляд справи проводити у його відсутності.
В судове засідання позивач не з'явився, його представник - адвокат Талалаєва О.Ю. скерувала на адресу суду клопотання в якому просить позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі позивача та представника відповідача повідомленого про дату, час і місце розгляду справи належним чином.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи, суд приходить до наступного переконання.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтями 73-76 КАС України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також суд зауважує про процесуальний обов'язок відповідача, передбачений частиною 2 статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію реголюється Закон України «Про оборону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII, Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Порядку ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487.
З постанови №1187 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 22 жовтня 2025 року, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 16.10.2025року був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Мостиський відділ) для уточнення військово-облікових даних. Під час розгляду усіх необхідних документів з'ясувалось, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 27.09.2025року знаходився у розшуку по базі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », у зв'язку з тим не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці №4770998 (явка на 10.09.2025року), всупереч ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В поясненнях ОСОБА_1 стверджує, що в період з 09.05.2025року по 23.09.2025року перебував в ДУ «Львівська УВП (№19)».
Враховуючи викладене, виходячи із п.24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024року за №560, постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з вимогами частини третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що повістка йому не вручалась, від її вручення він не відмовлявся, в період з 09.05.2025 року по 23.09.2025 року утримувався під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19), що підтверджується довідкою про звільнення серії ЛЬВ №24475 від 23.09.2025року, виданої В.о. начальника ВКВС ОСОБА_4 .
Відповідно до пункту 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Так, суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1 не міг отримати сповіщення та повістку, оскільки перебував у слідчому ізоляторі.
Як вбачається з матеріалів справи 28.01.2026 відповідач на адресу суду скерував копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №202 від 28.01.2026 відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_5 дослідивши матеріали справи щодо неявки військовозобов'язаного ОСОБА_1 , беручи до уваги пояснення та враховуючи те, що він з 09.05.25 по 23.09.2025 відбував покарання в ДУЛьвівська УВП№19 і не отримав фактично повістку. Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, справу стосовно ОСОБА_5 закрито, незважаючи на це що, уже була винесена постанова яка є не скасованою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має правою:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанову №1187 від 22 жовтня 2025року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, складену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , скасувати,та провадження у справі закрити.
За правилами ч.1 та 6 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп., а відповідач є суб'єктом владних повноважень, то судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.251,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №1187 від 22 жовтня 2025року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, складену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1
проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7
юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Cуддя: Швед Н.П.