Справа № 944/450/26
Провадження №3/944/593/26
18.02.2026 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КпАП України,
24 січня 2026 року о 06 год. 35 хв. ОСОБА_1 в с.Дубровиця Яворівського району Львівської області по вул.Млинки, 21, керував автомобілем марки "Мерседес Атего", номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», тест 2212, результат 0,39 промілле. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
10.02.2026 ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому зазначає, що транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не керував. Він був тверезим та не погодився з результатом огляду. Документів щодо належності роботи алкотестера до суду не надано. Більше того, алкотестер видав майже «навколо межове» значення, оскільки показник тестування може знаходитись в межах похибок від 0,2 проміле до 0,32 проміле. Більше того, йому взагалі не було роз'яснено право пройти огляд в закладі охорони здоров'я та в заклад охорони здоров'я він доставлений не був. Окрім цього, після складання протоколу його не відсторонили від подальшого керування транспортним засобом. Враховуючи наведене, просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що працює водієм автомобіля УкрПошти. Перед виїздом, його оглядав лікар та жодних ознак алкогольного сп'яніння не було виявлено, про що проставлено печатку в шляховому листі. Так, під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння йому не було роз'яснено можливість пройти огляд в медичному закладі. З результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу не погоджувався. Просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9а Правил Дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574185 від 24.01.2026, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень, в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено: «Згідний», тестом №2212 від 24.01.2026, результат тесту 0,39 проміле, який підписаний ОСОБА_1 , постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6557794 від 24.01.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.01.2026, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічний засобів та відеозаписом.
З оглянутого відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що поліцейським зупинено ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом марки "Мерседес Атего", номерний знак НОМЕР_1 . В ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейським було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. В подальшому ОСОБА_1 просив роз'янити, яким чином буде проходити огляд на стан сп'яніння. Інспектором роз'яснено ОСОБА_1 , що він має право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в закладі охорони здоров'я або відмовитися від проходження огляду. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, однак в подальшому погодився пройти такий на місці зупинки транспортного засобу. Після проходження огляду ОСОБА_1 повідомлено про результат огляду. В подальшому ОСОБА_1 жодних заперечень або незгоди з результатом огляду не висловлював.
Таким чином суддя звертає увагу, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено із застосуванням приладу «Драгер» за його згодою, що підтверджується власноручним підписом на чеку Драгера та відеозаписом.
Посилання ОСОБА_1 на те, що в матеріалах справи відсутні будь - які відомості про те, що поліцейськими було запропоновано та забезпечено проведення огляду в закладі охорони здоров'я та відсутня пропозиція правоохоронних органів пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі шляхом вручення направлення, не можуть бути враховані судом, оскільки за встановлених обставин відсутності заперечень ОСОБА_1 щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки, у поліцейських не виникло обов'язку направляти його на огляд до медичного закладу.
Відтак відсутність пропозиції правоохоронного органу пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, не спростовує результат огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, а відтак не є підставою для закриття провадження у даній справі.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Крім цього, суд відхиляє посилання ОСОБА_2 на те, що його не було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення, копію якого отримав ОСОБА_1 вказано, що водія відсторонено від керування транспортними засобами. Крім цього, як вбачається з відеозапису, інспектором роз'яснено ОСОБА_1 , що останній не може керувати транспортним засобом.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд не вбачає.
В діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на визначений строк.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн. Отже, з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.
Суддя М.О. Білецька