Справа № 944/3535/25
Провадження №3/944/26/26
16.02.2026 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Швед Н.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 03 липня 2025 року, о 23 год. 11 хв., по вулиці Левада у м.Яворів Львівської області, керував транспортним засобом марки «Мercedes-Вenz Gle 250» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, порушення координація рухів, однак, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього Руху України, тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 03 липня 2025 року, о 23 год. 11 хв., по вулиці Левада у м.Яворів Львівської області, керував транспортним засобом марки «Мercedes-Вenz Gle 250» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка подавалася проблисковими маячками синього і червоного кольору, чим порушив п.2.4 Правил Дорожнього Руху України, тобто, вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, скеровував на адресу суду клопотання про розгляд адміністративних матеріалів у його відсутності та клопотання про закриття проваджєення у справі.
В обгрунтування клопотання покликається на те, що у зазначений в протоколі час він не керував автомобілем марки «Мercedes-Вenz Gle 250» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки, а знаходився біля автомобіля разом із своїм знайомим ОСОБА_2 , який був водієм вищевказаного автомобіля. На стоянці до них підійшли працівники поліції та повідомили, що водій автомобіля «Мercedes-Вenz Gle 250» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимог зупинки транспортного засобу, та почали з'ясовувати хто з них водій. На його вимогу надати підтверджуючий вказані обставини відеозапис, працівниками поліції застосували до нього сльозогінний газ в обличчя та кайданки. Після цього, один з працівників поліції сів за кермо його автомобіля та такий безпідставно доставив на стоянку в м. Яворові, куди також булодоставлено його та ОСОБА_2 .
Звертає увагу на те, що працівник поліції на відеозаписі 01759@2025070402270510, час відеозапису 23:27 на його питання «Хто їхав на машині моїй?» ствердно відповів: «На Мерседесі?» «колега твій». Таким чином працівник поліції знав, що він не був водієм автомобіля, однак, через вигляд його обличчя після застосування газу вирішив оформити протокол на нього.
Крім цього, до нього було застосовано фізичний і психологічний тиск, що проявився у його побитті поліцейським, що вбачається з відеозапису 01759@2025070402270510, час відеозапису 23:37:40, де поліцейський наніс йому удар в живіт.
На підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення до матеріалів справи органом поліції долучено відеозаписи з яких вбачається, що працівники поліції ведуть з ним агресивне спілкування біля автомобіля поставленого на стоянку. На відеозаписі відсутній запис руху автомобіля, під його особистим керуванням, чи навіть перебування його за кермом, З інших відеозаписів теж не вбачається, що він керував автомобілем.
Відеозйомка працівниками поліції велася небезперервно, тому такі докази не можуть бути належними та допустимими.
Просить клопотання задовольнити. Провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1ст.130КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, слід прийти до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст.245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Санкція ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена у зв'язку керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно абз.1 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 року).
Відповідно до абз.4 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14, що для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2025року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом поліцейського Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області В.Калиновського, записом на DVD-R диску, з якого вбачається, що особу, яка притягується до адміністративної відповідальностю силоміць витягують з автомобіля, в цей час він висловлюється нецензурною лайкою, його мова заплутана, нечітка. Дійсно на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 не зупинив автмобіль,тобто, не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка подавалася проблисковими маячками синього і червоного кольору, і в подальшому через наявність ознак алкогольного сп'яніння був відсторонений від керування автомобілем. Від запропонованого на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан сп'яніння на в наближчому медичному закладі пройти такий ОСОБА_1 відмовився. Жодних тілесних ушкоджень поліцейські ОСОБА_1 не насонили.
Така поведінка ОСОБА_1 була вірно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп'яніння.
Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що відеозапис не можна вважати належним та допустимим доказом у справі, то суддя зазначає, що для вирішення справи, важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події та у медичному закладі.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Протоколи про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП складені відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і є складеними та підписаними уповноваженою на те особою та підтверджують подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такі є належними та допустимими доказами у справі.
Пункт «а» 2.4 ПДР визначає, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.
Крім цього, ОСОБА_1 у своїх письмових запереченнях жодним чином не покликається та не оспорює протокол про притягнення його до адмінвідповідальності ч.1 ст.122-2 КУпАП. Як вбачається із протоколу 03 липня 2025 року, о 23 год. 11 хв., по вулиці Левада у м.Яворів Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Мercedes-Вenz Gle 250» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме, не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка подавалася проблисковими маячками синього і червоного кольору, чим порушив п.2.4 Правил Дорожнього Руху України, тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП, тобто погодився з тим що керував вищевказаним транспортним засобом, незважаючи нате, що місце, час, та дата вчинення є такою як і в протоколі про вчинення адмінправопорушення передбаченого ч.1ст.130КУпАП.
Відтак, твердження ОСОБА_1 проте, що він не керував транспортним засобом, суддя з врахуванням наведеного розцінює як такі, що спрямовані на уникнення останнім відповідальності за скоєне.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відтак в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв щодо дій працівників поліції, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, слід вважати, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності.
Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 02.10.2025 адміністративну справу про вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення передбаченого ч.1ст.130 та передбаченого ч.1ст.122КУпАП об'єднано в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер справи №944/3535/25.
Обираючи ОСОБА_1 міру адміністративного стягнення, враховую обставини справи, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, його ставлення до вчиненого та ступінь його вини.
З врахуванням вищенаведеного приходжу до переконання, що до правопорушника ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року із змінами та доповненнями станом на 01.01.2025 року встановлена ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто стягненню підлягає судовий збір в розмірі 605грн. 60коп.
Що стосується протоколу серії ЕПР1 №380583 від 14 липня 2025року, згідно якого ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.ч.1 ст.122-2 КУпАП, який було об"єднано з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то слід прийти до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо закінчились на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст.38 цього Кодексу.
Враховуючи те, що на час розгляду справи закінчились строки, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП, слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23-24, 268, 283-284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шісот п'ять) грн. 60коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили .
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.
СУДДЯ: ШВЕД Н.П.