465/628/26
2/465/2544/26
про повернення позовної заяви
17.02.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:
позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 )
предмет позову: про визнання договору недійсним,
26 січня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить суд:
- повернути ОСОБА_1 у власність житловий будинок та земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_3 та частки житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 .
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом скеровано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
16 лютого 2026 року до суду надійшла довідка (вх.№4834/26) про місце реєстрації відповідача, Проте, за даними відділу обліку та моніторингу ГУ ДМС України у Львівській області не встановлено зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Під час вивчення позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що вони не відповідають встановленим вимогам.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, крім інших обов'язкових реквізитів, має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява також повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, позивач назвав позовну заяву «про визнання договору недійсним», обставини справи виклав у тому числі зважаючи на визнання договору недійсним, у прохальній частині позову просить задовольнити повністю позов про визнання договорів дарування недійсними, але відповідних позовних вимог не заявляє.
Тож з позовної заяви встановлено, що зміст позовних вимог не конкретизований.
Крім цього, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, крім інших обов'язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Крім цього, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.08.2020 у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Проте, аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного майна станом на час звернення до суду.
Більш того, у випадку заявлення вимог про визнання недійсними договорів дарування, указані вимоги, у випадку їх заявлення також підлягали б сплаті судовому збору, кожна із них як за немайнову позовну вимогу, тобто у розмірі по 1331,20 грн.
Указані недоліки є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Однак, далі суддя звертає увагу на те, що позовна заява взагалі не містить жодних додатків і вказівок про їх наявність.
Згідно п. 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 3 ст. 43 ЦПК України).
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4 ст. 43 ЦПК України).
Проте, подана позовна заява не містить ні будь-яких доказів, ні зазначення про неможливість їх подання. Додатки до позовної заяви не вказані і відсутні.
Відсутність будь-яких додатків до позовної заяви, без зазначення неможливості їх подання і без оплати судового збору вказує на безпідставність звернення позивача із указаною позовною заявою.
Подання такої позовної заяви суперечать завданню цивільного судочинства, яким у відповідності до чт. 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, що прямо вказано ч. 2 ст. 2 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Приписами ч. 3 ст. 44 ЦПК України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З урахуванням указаних висновків позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. 2, 43, 44, 177, 175, 185, ЦПК України, суддя -
Позовну заяву повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала таку позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
Роз'яснити, що повернення не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст.354 ЦПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому у ст. 261 ЦПК України.
Суддя: Баран О.І.