Справа № 464/6425/25
пр.№ 2/464/195/26
09.02.2026 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої - судді Бойко О.М.
секретар судових засідань Константинова С.С.
представника позивача Плипчук С.В.
предстваник відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
позивач звернувся із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитними договорами №3243104212-162432 від 13.12.2021 р., №4090634 від 29.08.2021 р., №29.10.2021 р., №3064680 від 29.08.2021 р. у розмірі 231 466, 95 грн., витрати з оплати судового збору в сумі 2 777,60 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та відповідач ОСОБА_2 укладено договір № 3243104212-162432, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 2000 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 27.12.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. 29.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 укладено договір № 4090634, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 20000 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.09.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. 29.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_2 укладено договір № 102945762, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 20000 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.09.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. 26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпечно агенство небхідних кредитів " та ОСОБА_2 укладено договір № 75186871, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7143 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.10.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. 29.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бі ел джи Мікрофінанс" та ОСОБА_2 укладено договір № 8775229, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.12.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. 29.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" та ОСОБА_2 укладено договір № 3064680, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7800 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.12.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.
07.03.2023 було укладено договір №07/03/23 відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3243104212-162432. Таким чином, ТОВ "Коллект Центр" наділено правом вимоги до відповідача за договором №3243104212-162432.
13.01.2022 було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4090634.
10.01.2023 було укладено договір No10-01/2023 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4090634.Таким чином, ТОВ «Колект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4090634.
17.01.2022 було укладено договір №17-01/2022-54 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №l02945762.10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Колект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №102945762. Таким чином, ТОВ «Колект Центр» договір №27/01/2022 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпечно агенство небхідних кредитів " відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75186871. Вважає, що оскільки позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача, який зобов'язання за кредитними договорами не виконав, відтак, з останнього на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договорами №3243104212-162432 від 13.12.2021 р., №4090634 від 29.08.2021 р., №29.10.2021 р., №3064680 від 29.08.2021 р. у розмірі 231 466, 95 грн., витрати з оплати судового збору в сумі 2 777,60 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
Представник відповідача Швадченко Є.О.до суду подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечив, зазначивши
щодо договору № 3243104212-162432 від 13.12.2021, що умовами п.п. 2.3, 2.7 договору визначено строк користування кредитом з 13.12.2021 по 27.12.2021 (включно) та порядок нарахування плати 1,95 % за користування кредитом за фактичну кількість днів у межах цього строку. Відтак, договірні проценти підлягають нарахуванню лише за 14 днів правомірного користування в розмірі 546,00 грн., що відповідачем визнається. Отже, після спливу строку кредитування, а саме з 28.12.2021, нарахування «процентів за користування кредитом» відповідно до ст. ст. 1048, 1054 ЦК України на суму 4 602 грн неправомірним та необгрунтованим. Таким чином, відповідачем не заперечується стягнення основного боргу у розмірі 2 000,00 грн та договірних процентів у розмірі 546,00 грн за період правомірного користування кредитом з 13.12.2021 по 27.12.2021, передбачених умовами договору;
щодо договору №75186871 від 26.08.2021, то згідно з п.2.2 договору №75186871 строк позики та дії самого договору становить 64 дні. Відповідно до поданого позивачем розрахунку до договору №75186871 в межах строку дію договору (строку позики), тобто, протягом 64 днів, було нараховано 6230 гривень як проценти за користування позикою, при цьому, з них 2171,44 грн. було сплачено відповідачем. Додаткової угоди (договору), що свідчили б про пролонгацію строку кредитування сторони не уклаладали. Таким чином, залишок заборгованості по відсотках становить 4059,20 грн. При цьому, із змісту договору прямо випливає, що сторони не узгоджували жодних винятків із статті 625 ЦК, як і будь-яких інших штрафних санкцій в розумінні чинного законодавства. За таких обставин, вважає позовні вимоги безпідставними через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по сплаті позивачу нарахованої заборгованості;
щодо договору №8775299 від 29.10.2021 то заборгованість за таким визнається у заявленому у позові розміру у повному обсязі;
щодо договору №3064580 від 29.08.2021, то пунктом 2.3.3. договору передбачено, що сума позики становить 7 800 грн. та надається позичальнику на 30 днів. Додатковою угодою №1 до Договору №3064680 від 29 серпня 2021 року строк позики та дії договору продовжено ще на 30 днів. Отже, загальний строк протягом якого можуть нараховуватися проценти договором за правомірне користування позикою становить 60 днів. 3а пунктом 2.4.4. договору передбачено, що ставка за користування становить 1,99000% за кожен день, таким чином, відповідач не заперечує щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 7 800 грн та правомірно нарахованих відстотків за користування позики в розмірі 9313 грн 20 коп, щодо інших вимог - заперечує з аналогічних міркувань, що вже зазначені вище;
щодо договорів № 4090634 та № 102945762 від 29.08.2021 зазначає, що згідно з п.7.2 вказаних договорів слід розуміти, так, що строк дії договору обмежується 28.09.2021 року за обома договорами, у свою чергу, додаткової угоди, яка би була спрямована на продовження строку дії договору - сторони не укладали, отже нарахування відсотків поза межами строку кредитування, у тому числі і автопролонгації є неправомірним, тому відповідач не заперечує щодо стягнення тіла кредиту в межах належно підтвердженого залишку (за даними розрахунків позивача - 18 334 грн за кожним договором), комісії за надання кредиту (за даними розрахунків позивача - 2 200 грн за кожним договором) та процентів за користування кредиту до 29.09.2021 на загальну суму 7 500 грн за кожним договором. Проте, заперечує щодо нарахування процентів на підставі п.4.2 договорів № 4090634 та № 102945762 .
Також у відзиві представник відповідача заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу, зазначаючи що складання позовної заяви та витрачання шести годин робочого часу на підготовку стандартного позову є надмірним, а заявлена сума у 25 000 грн є завідомо неспівмірною критеріям ч.4 ст.137 ЦПК України, тому, вважає що заявлені судові витрати є безпідставними.
Представник позивача подав суду відповідь на відзив, за змістом яких заперечив проти викладених у відзиві обставин, зазначивши
щодо договору №32431104212-162432 зазначає, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договору, а розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір - розумним та справедливим.
щодо договорів №4090634 та №102945762 повідомляє, що сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони договору погодили окремий випадок автоматичної прологації договору, без необхідності вчинення будь - яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови, отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості, тому порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір - розумним та справедливим.
щодо договору №7511868711 зазначає, що продовження строку кредитування та автопролонгація договору передбачені розділом 7 Правил. З розрахунку заборгованості вбачається, що строк кредитування було автоматично продовжено, у зв'язку із наявною заборгованістю, а доказів того, що відповідач повідомляв кредитора про небажання продовжувати строк кредитування, матеріали справи не місять, таким чином відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених кредитором розрахунків.
щодо договору №87752529, то відповідно до п.1.6 договору, термін повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом - 28.12.2021, таким чином сторонами було погоджено кінцеву дату повернення кредиту, тому проценти за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування.
щодо договору №3064680 зазначає, що відповідачем було укладено кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору позичальник отримав від кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання договору, відповідач усвідомлював всі ризики, пов?язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. ОСОБА_2 здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заяви анкети на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що від ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику, при цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
Також відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції, тому заперечення щодо витрат на правничу допомогу не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є припущеннями.
Представник позивача в судовому засіданнв позов підтримав, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви та відповіді на відзив, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, надав пояснення аналогічні змісту відзиву, додатково зазначив, що навіть ті відсотки, які нараховані в межах строку кредиту є несправедливими через завищений розмір, тому просить їх зменшити до 50% тіла кредиту. Також просить врахувати, що відповідач є військовослужбовцем у період воєнного стану, а тому покладення на нього надмірного фінансового тягаря у вигляді заявлених до стягнення додаткових нарахувань не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та відповідач ОСОБА_2 укладено договір №3243104212-162432, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 2000 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 27.12.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. Вказаний договір, укладено шляхом заповнення відповідачем заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, ТзОВ «ФК «Інкасо Фінанс» було перераховано грошові кошти у розмірі 2000 гривень, що підтверджується квитанцією та довідкою.
Згідно із п.2.3 договору позики, дата видачі кредиту 13.12.2021 р., дата повернення кредиту 27.12.2021 р. (включно), термін користування кредитом 14 діб.
Відповідно до п. 2.5. договору позики, за користування кредитом позичальник зобов?язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід?ємною частиною цього договору.
Умовами договору позики на період зазначений в п.2.3. договору, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 1.95 % за кожен день користування.
Пунктом 2.7. договору позики встановлено, що плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п. 2.3. цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості кредитні кошти відповідач не повернув, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 7148 грн., з яких 2000 грн. - неповернута сума кредиту, 546 грн. нарахованих відсотків за період з 13.12.2021 по 27.12.2021. Крім того, позивачем після відступлення правав вимоги нараховано 4056 грн. відсотків за користування кредитом.
29.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір №4090634, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 20000 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.09.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.
Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов?язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов?язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 7500 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості кредитні кошти в повному обсязі відповідач не повернув, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 87 851 грн. 11 коп., з яких 18334 грн. - неповернута сума кредиту, 67 317 грн. 11 коп. нарахованих відсотків, 2200 грн. комісії.
29.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_2 укладено договір №102945762, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 20000 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.09.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.
Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов?язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов?язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 7500 грн., і нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості кредитні кошти у повному обсязі відповідач не повернув, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 84 188 грн.31 коп., з яких 18334 грн. - неповернута сума кредиту, 63654 грн.31 коп. нарахованих відсотків, 2200 грн. комісії.
26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпечно агенство небхідних кредитів " та ОСОБА_2 укладено договір № 75186871, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7143 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.10.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.
Згідно п. 1. договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти), без забезпечення, на погоджений строк, шляхом їх перарахування на банківський картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути позику та сплачувати проценти позикодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі та додатках до ного та правилах.
Відповідно до п. 2.1. сума позики становить 7143.00 грн. Відповідно до п. 2.3. договору процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,6 %, яка нараховується за кожен день користування позикою.
Згідно п. 12. договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладений електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості кредитні кошти у повному обсязі відповідач не повернув, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 10228 грн. 04 коп., з яких 5161 грн.55 коп. - неповернута сума кредиту, 4972 грн. 04 коп. нарахованих відсотків, 82 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 11 грн. 87 коп 3% річних.
29.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бі Ел Джи Мікрофінанс" та ОСОБА_2 укладено договір №8775229, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.12.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.
Відповідно до договору кредитодавець зобов?язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умова та у порядку, встановлених цим договором.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості кредитні кошти відповідач не повернув, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 23 652 грн. 19 коп., з яких 10000 грн. - неповернута сума кредиту, 13470 грн. нарахованих відсотків, 160 грн. інфляційних втрат, 22 грн. 19 коп. 3% річних.
29.08.2021 Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" та ОСОБА_2 укладено договір № 3064680, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7800 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.12.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.
Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України.
Згідно п. 2.1. договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов?язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов?язані з виконанням цього договору.
Відповідно до п. 2.2. договору позики, позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні
Згідно п. 2.4.2. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості кредитні кошти відповідач не повернув, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 18 399 грн. 30 коп., з яких 7800 грн. - неповернута сума кредиту, 10599 грн. 30 коп. нарахованих відсотків.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
07.03.2023 було укладено договір №07/03/23 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3243104212-162432.
13.01.2022 було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4090634. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4090634.
17.01.2022 було укладено договір №17-01/2022-54 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №102945762. В подальшому, 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Колект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №102945762.
27.01.2022 укладено договір №27/01/2022, відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпечне агенство небхідних кредитів" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і до відповідача за договором №75186871. В подальшому, 10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Колект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №102945762.
Згідно ч.1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, ТОВ "Коллект Центр" набуло права вимоги до відповідача за усіма вищезазначеними договорами.
Під час розгляду справи відповідачем визнано наявність заборгованості за вказаними договорами, яка складається із сум неповернутих кредитних коштів, нарахованих відсотків в межах визначеного кожним договором строку кредитування та інфляційних втрат та 3% річних за двома договорами. Зокрема ним визнаються наступні суми боргу:
за договором №3243104212-162432 в розмірі 2000 грн. - неповернута сума кредиту, 546 грн. нарахованих відсотків в межах строку кредитування.
за договором №4090634 в розмірі 18334 грн. - неповернута сума кредиту, 5338 грн. нарахованих відсотків в межах строку кредитування (з врахуванням сплачених 2162 грн.), 2200 грн. комісії.
за договором №102945762 в розмірі 18334 грн. - неповернута сума кредиту, 5342 грн. нарахованих відсотків в межах строку кредитування (з врахуванням сплачених 2158 грн.), 2200 грн. комісії.
за договором № 75186871 в розмірі 5161 грн.55 коп. - неповернута сума кредиту, 4059 грн. 20 коп. нарахованих відсотків, 82 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 11 грн. 87 коп 3% річних.
за договором №8775229 у розмірі 10000 грн. - неповернута сума кредиту, 13470 грн. нарахованих відсотків, 160 грн. інфляційних втрат, 22 грн. 19 коп. 3% річних.
за договором №3064680 у розмірі 7800 грн. - неповернута сума кредиту, 9313 грн. 20 коп. нарахованих відсотків.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З огляду на те, що вказані суми заборгованості визнані відповідачем у відзиві, а також у зв'язку із відсутністю будь-яких сумнівів у їх достовірності та добровільності їх визнання, суд вважає, що в цій частині вимоги позову підлягають до задоволення і вказані суми заборгованості за кредитними договорами, які в загальній сумі становлять 104 374 грн 59 коп підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.
Спірними у даній справі є обставини нарахування відсотків за користування кредитними коштами понад строк кредитування визначений у кожному із договорів.
Позивачем вказане нарахування обгрунтоване тим, що відповідач не повренув кредитних коштів, продовжуючи користуватись ними, а положеннями договорів сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує ні від кредитора, ні від позичальника додаткових дій, укладення додаткових угод, тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зроблено правовий висновок , про те, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Щодо тверджень позивача про продовження строку кредитування за умовами договорів, які передбачали продовження строку кредитування і не передбачало вчинення від позичальника жодних дій, окрім як самого факту продовження користування кредитними коштами, то такий висновок суперечить положенням статті 654 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.
Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що з боку позичальника надходило клопотання про продовження строку кредитування, що строк кредитування (строк дії договору) пролонгувався у встановленому законодавством порядку, строк такого продовження.
Відсотки за кредитом це додаткова сума, яку позичальник сплачує банку за правомірне користування позиченими коштами. Законодавством поняття «проценти за кредит» визначається як плата користування чужими грошовими коштами (ст. 536 ЦКУ).
Усі інші платежі на користь позичальника, що нараховані за результатами невиконання зобов'язання, є штрафними санкціями за порушення зобов'язання, але не процентами за користування кредитними коштами. Їх характер та відповідальність за них встановлюються договором і статтею 625 ЦКУ.
Тому суд бере до уваги висновки, зроблені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 18.01.2022 р. у справі № 910/17048/17, зокрема, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Серед них вказується на те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Стаття 627 ЦКУ встановлює принцип свободи договору. За цим принципом сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 6 Цивільного кодексу передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Однак, вони не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Разом з тим, частиною другою статті 627 ЦКУ передбачається, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до положення ч.7 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З огляду на наведене, застосування положень кредитних договорів в частині нарахування процентів за користування кредитними коштами після спливу строку дії договору і автоматичної пролонгації є безпідставним, оскільки такі положення суперечать ч.7 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», відтак, є нікчемними.
А тому вимога про стягнення решти суми заборгованості нарахованих відсотків за межами строку кредитування, визначеного кожним із договорів не підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ч. 1 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
Положеннями ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості у вказаній справі позивачем до суду подано: копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», яким визначено вартість послуг; заявку на надання юридичної допомоги №352 від 01.08.2025; витяг з акту №3 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025.
Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для зменшення розміру, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (45%) на користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1249 грн. 92 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 250 грн., що є пропорційним розміру задоволених вимог .
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265, 279 ЦПК України, суд, -
позов задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Мечнікова, 3 офіс, 306) заборгованість за кредитними договорами №3243104212-162432 від 13.12.2021, №4090634 від 29.08.2021, №102945762 від 29.10.2021, №3064680 від 29.08.2021, №75186871 від 26.08.2021, №8775229 від 29.10.2021 у загальній сумі 104 374 (сто чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 59 коп., витрати з оплати судового збору в сумі 1246 грн. 92 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 11 250 грн.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 16.02.2026.
Головуюча