Справа №464/6708/24
пр № 2/464/69/26
18 лютого 2026 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова в складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Адвокат Кравчук П.І. від імені та в інтересах позивача через електронний кабінет звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з вказаним позовом у порядку цивільного судочинства, в якому просить визнати за позивачем у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право у спільній сумісній власності на: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,7 кв.м, у розмірі частки 1/12 у спільній власності; будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 72,8 кв.м, у розмірі частки 1/3 у спільній власності; квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 73,5 кв.м, у розмірі частки 1/6 у спільній власності; нежитлове приміщення у підвалі літ.ССХХІV у будинку АДРЕСА_4 , загальною площею 5,3 кв.м, у розмірі частки 1/6 у спільній власності; квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 44,8 кв.м, у розмірі частки 1/6 у спільній власності.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Тімченко О.В.
Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначення підготовчого засідання.
Під час підготовчого провадження представником позивача, який здійснює процесуальні права та обов'язки останнього (згідно з ордером повноваження адвоката не обмежуються) заявлено низку заяв/клопотань: залишення без розгляду частини позовних вимог; залучення співвідповідача ОСОБА_5 ; зміну предмета позову, які у судовому засіданні ним підтримано.
Як регламентовано ст.189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року залишено без розгляду позовні вимоги про визнання за позивачем у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право у спільній сумісній власності на:
квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,7 кв.м, у розмірі частки 1/12 у спільній власності;
будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 72,8 кв.м, у розмірі частки 1/3 у спільній власності;
нежитлове приміщення у підвалі літ.ССХХІV у будинку АДРЕСА_4 , загальною площею 5,3 кв.м, у розмірі частки 1/6 у спільній власності.
Відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмета позову від 20 травня 2025 року та повернути таку позивачу.
Відмовлено у клопотанні про залучення співвідповідача.
Постановою Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року:
- ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2025 року про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета позову від 20 травня 2025 року та повернення такої позивачу щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_4 (однієї четвертої) частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 73.7 кв.м, стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за його частку у спадковому майні (1/4 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 73.7 кв.м.) у розмірі 816479.81 грн., визнання за ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_4 (однієї четвертої) частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 44.8 кв.м, стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за його частку у спадковому майні (1/4 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 44.8 кв.м.) у розмірі 761281.88 грн. - скасовано, направлено справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви про зміну предмету позову від 20 травня 2025 року в частині зазначених позовних вимог;
- ухвалу суду в частині відмови у прийнятті заяви про зміну предмету позову від 20 травня 2025 року та повернення позивачу щодо позовних вимог про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_6 загальною площею 54, 2 кв.м , серія та номер 1579, посвідченого 18.08.2022 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирославою Богданівною, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , та відмову в клопотанні про залучення співвідповідача - залишено без змін.
Мотивуючи такий висновок, апеляційний суд виходив із того, що фактично первинно заявлені позовні вимоги і позовні вимоги, заявлені у заяві від 20 травня 2025 року, випливають з тих самих правовідносин, тобто, з правовідносин зі спадкування.
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні підтримав зміну предмета позову, інші учасники, будучи належним чином повідомлені про судове засідання, до суду не з'явилися, жодних клопотань не заявили, у зв'язку з чим на підставі ст.223 ЦПК України перешкод для розгляду справи не встановлено.
У силу приписів ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 201/4160/19 виснував, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема, у ст.16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Таким чином заява про зміну предмета позову повинна відповідати вимогам, у ст.ст.175, 177 ЦПК України щодо позовної заяви.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Як зазначено у ст.175 ЦПК України: позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
якщо позов подано до кількох відповідачів, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Усупереч імперативним положенням цивільного процесуального законодавства заява про заміну предмета позову:
не містить жодного розрахунку сум, що стягуються;
не містить будь-яких вимог до відповідача ОСОБА_3 з відповідним викладом обставин та зазначенням доказів.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. Зазначений висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 15 січня 2026 року у справі № 635/1405/24.
Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізація цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлено, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для виконання згаданих вимог заяву про зміну предмета позову слід залишити без руху та надати позивачу/представнику позивача на підставі ст.185 ЦПК України строк для усунення зазначених недоліків.
Спосіб усунення недоліків полягає у поданні у вигляді окремого документа - заяви із виправленими недоліками з доказами направлення іншим учасникам.
Керуючись ст.ст.258, 260 ЦПК України, суддя
Залишити без руху заяву про зміну предмета позову, надавши позивачу/представнику позивача строк протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатись неподаною та повертається позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Продовжити в підготовчому засіданні перерву до 16 год 24 лютого 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили 18 лютого 2026 року.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО