Справа № 463/4139/20
Провадження № 1-кс/463/1882/26
про застосування запобіжного заходу
18 лютого 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_6 погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,
слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020140060000493 від 28.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.410, ч.2 ст.418 КК України.
Старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_6 за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника групи зберігання авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 та виконуючи 26.02.2020 року обов'язки патрульного по охороні стоянки авіаційної техніки, був зобов'язаний організовувати патрулювання та особисто здійснювати патрулювання у відповідності до вимог Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України. Попри те, 26.02.2020 року перебуваючи в добовому наряді та виконуючи обов'язки патрульного по охороні стоянки авіаційної техніки військової частини НОМЕР_1 на майданчику для зберігання авіаційної техніки вказаної частини, у порушення статутних правил патрулювання, які проявились у тому, що він при заступанні на зміну не здійснив у присутності патрульного якого змінює, належного огляду авіаційної техніки згідно схеми опечатування, доповів черговому про результати прийняття поста та відсутність виявлених недоліків, а з моменту прийняття поста не забезпечив охорону авіаційної техніки, не здійснював патрулювання відповідно до встановленого графіку та маршруту, а також не перевірив цілісності огорожі, де зберігалась авіаційна техніка, що призвело до спричинення тяжких наслідків. Зокрема, у невстановлений конкретний час, однак, не пізніше 15 год. 30 хв. 26.02.2022 року невстановлені особи, використовуючи відсутність протягом тривалого періоду належного патрулювання майданчику для зберігання авіаційної техніки, що перебувала у користуванні військової частини НОМЕР_1 , умисно незаконно проникли на вказану територію, а також, маючи спеціальні навички роботи з авіаційною технікою та відповідний інструмент, здійснили незаконне розпечатування, відкриття люків та демонтаж із чотирьох багатоцільових винищувачів «МиГ-29» заводськими номерами: № НОМЕР_2 (бортовий номер 18), № НОМЕР_3 (бортовий номер 19), № НОМЕР_4 (бортовий номер 37) та № НОМЕР_5 (бортовий номер 43), блоків у загальній кількості 116 (сто шістнадцять) одиниць, загальною вартістю 2003554,38 гривень та подальше їх викрадення, а саме: з багатоцільового винищувача «МиГ-29» заводським номером № НОМЕР_2 (бортовий номер 18) демонтовано та у подальшому викрадено 21 (двадцять один) блок, загальною вартістю 364170,72 гривень; з багатоцільового винищувача «МиГ-29» заводським номером № 2960721909 (бортовий номер 19) демонтовано та у подальшому викрадено 27 (двадцять сім) блоків, загальною вартістю 412240,30 гривень; з багатоцільового винищувача «МиГ-29» заводським номером № 2960710840 (бортовий номер 37) демонтовано та у подальшому викрадено 37 (тридцять сім) блоків, загальною вартістю 580799,98 гривень; з багатоцільового винищувача «МиГ-29» заводським номером № 2960707758 (бортовий номер 43) демонтовано та у подальшому викрадено 33 (тридцять один) блок, загальною вартістю 644804,32 гривень. Тобто, внаслідок порушення статутних правил патрулювання капітаном ОСОБА_5 , в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, спричинено тяжкі наслідки, у вигляді проникнення невідомих осіб на майданчик для зберігання авіаційної техніки, а також викрадення майна військової частини НОМЕР_6 на загальну суму 2003554,38 гривень, що спричинило тяжкі наслідки.
17 лютого 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.418 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у порушенні статутних правил патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дане патрулювання, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.418 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання та пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із спричиненням тяжких наслідків, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років. Підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім того, просить визначити останньому заставу у розмірі 602 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Саме такий розмір застави враховуючи збитки, які заподіяні державі, на його думку здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно клопотання заперечив. Зазначив про необгрунтованість підозри, невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, прокурором не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України. Підозрюваний є інвалідом 3-ої групи, має стійкі соціальні зв'язки, одружений, дружина - інвалід 2-ої групи, на його утриманні знаходиться дитина-інвалід. Також просить врахувати майновий та сімейний стан підозрюваного. Враховуючи наведене, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Якщо слідчий суддя прийде до іншого переконання, просить визначити мінімальний посильний для підозрюваного розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12020140060000493 від 28.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.410, ч.2 ст.418 КК України. Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.418 КК України ОСОБА_5 повідомлено 17.02.2026 року.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.418 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 28.02.2020; копією наказу № 395 від 15.10.2020 із копією довідки - розрахунку про вартість шкоди завданої державі нестачею майна інженерно-авіаційної служби (116 блоків та агрегатів 4-х літаків МиГ-29 вч НОМЕР_6 ), бортові номери 18, 19, 37, 43; копією відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна, а саме викрадених блоків з літака МиГ-29 бортовий номер 18; копією відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна, а саме викрадених блоків із літака МиГ-29 бортовий номер 19; копією відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна, а саме викрадених блоків із літака МиГ-29 бортовий номер 37; копією відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна, а саме викрадених блоків із літака МиГ-29 бортовий номер 43; копією акту технічного стану на літаки МиГ-29, бортові номери 18, 19, 37, 43; копією акту огляду та приймання під охорону літака МиГ-29 бортовий № 01(18) від 07.02.2018; копією акту огляду та приймання під охорону літака МиГ-29 заводський № 2960721506, бортовий № 01(18) від 29.02.2018; копією акту огляду та приймання під охорону літака МиГ-29 бортовий № 08(19) від 07.02.2018; копією акту огляду та приймання під охорону літака МиГ-29 заводський № 2960721909, бортовий №08(19) від 29.02.2018; копією акту огляду та приймання під охорону літака МиГ-29 бортовий № 37 від 07.02.2018; копією акту огляду та приймання під охорону літака МиГ-29 заводський № 2960710840, бортовий № 37 від 29.02.2018; копією акту огляду та приймання під охорону літака МиГ-29 бортовий № 41 від 07.02.2018; копією акту огляду та приймання під охорону літака МиГ-29 заводський № 2960707758, бортовий № 41 (43) від 29.02.2018; довідкою-розрахунком про вартість шкоди завданої державі нестачею майна інженерно-авіаційної служби (116 блоків з 4-х літаків МиГ-29 в/ч НОМЕР_6 , розукомплектування яких було виявлено 26.02.2020у в/ч НОМЕР_1 ); протоколом огляду від 25.03.2020, в ході якого на прилеглій території до ДП «ЛДАРЗ» виявлено скупчення корпусів блоків до літаків МиГ-29; матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_6 , відповідно до яких порушень у діях військовослужбовців військової частини НОМЕР_6 , в частині виявлення відсутності військового майна, що зберігалось на території військової частини НОМЕР_1 не виявлено; матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2020 № 53, якими встановлено, що викрадення військового майна невідомими особами відбулось внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 пункту 2.3 Інструкції патрульного групи зберігання авіаційної техніки щодо охорони та оборони об'єктів, затвердженої командиром військової частини НОМЕР_1 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; висновком експертів за результатами проведення комісійної судової військової експертизи № 12289/24-84 від 11.09.2025 та іншими матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Також, виходячи з фактичних обставин справи, на даний час слідчий суддя погоджується з правильністю кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_5 .
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тому, слідчий суддя відкидає всі аргументи сторони захисту про відсутність доказів, які підтверджують зазначені у клопотанні ризики, а оцінку цих ризиків проведе з точки зору доказів, які підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість здійснити відповідні дії на шкоду інтересам кримінального провадження.
У мотивах клопотання слідчий покликається виключно на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Відповідно, враховуючи таку засаду кримінального провадження як диспозитивність, слідчий суддя детально розгляне можливість існування цих ризиків та не буде перевіряти можливість існування інших ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Санкція статті, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі. В силу вимог статті 12 КК України, вказаний злочин є відповідно тяжким.
Крім того, слідчий суддя дотримується висновку, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Справа «Бекчиєв проти Молдови» п.58).
Як уже зазначалось вище, існує обґрунтована підозра щодо вчинення тяжкого злочину.
Сам підозрюваний є військовим пенсіонером, одружений, інвалід 3-ої групи, дружина інвалід 2-ої групи, має на утриманні дитину інваліда 3-ої групи, має постійне місце проживання, раніше не судимий, що підтверджується долученими стороною захисту документами.
Також, слід врахувати, що сторона обвинувачення не надала жодного доказу який би підтверджував протилежне.
Вказане в сукупності свідчить про те, що ризик переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду органом досудового розслідування доведено.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, але і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує і він не є мінімальним.
Щодо ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовження вчинення кримінальних правопорушень чи знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про те, що як зазначалось вище, підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, раніше не судимий, з'являється на виклики до органу досудового розслідування та суду, випадків знищення або спотворення будь яких із речей чи документів за час проведення досудового розслідування (протягом 6 років) матеріали клопотання не містять, що на думку слідчого судді виключає можливість перешкоджання кримінальному провадженню, тому дані ризики є недоведеними.
Докази, які підтверджують обґрунтованість підозри слідчий суддя вважає вагомими, враховуючи також той факт, що доказів про протилежне сторона захисту не надала.
Як уже зазначалось вище, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки. Ніщо не свідчить про те, що репутація підозрюваного є поганою. Підозрюваний раніше не судимий.
Проте, такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб виключити необхідність обрання запобіжного заходу, хоча слід визнати, в певній мірі вони зменшують значимість доведених ризиків.
Разом з тим, слідчий суддя не погоджується з доводами прокурора, про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
З врахуванням того, що із долучених до матеріалів клопотання доказів вбачається, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, є інвалідом 3-ої групи, дружина інвалід 2-ої групи, має на утриманні дитину інваліда 3-ої групи, військовий пенсіонер, що вказує на його міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, рівень доходу його сім'ї є невисоким, слідчий суддя не вбачає підстав для обрання підозрюваному найтяжчого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. А тому, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який із врахуванням покладених на нього обов'язків відповідатиме меті і завданням запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_6 погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гірники Ратнівського району, Волинської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, інваліда 3-ої групи, пенсіонера, раніше не судженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,0 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного, визначити в межах строку досудового розслідування - з 18 лютого 2026 року до 16 квітня 2026 року.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України.
Роз'яснити підозрюваному, що не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.418 КК України. Також заставодавцю роз'яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов'язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_6 та прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1