Справа № 446/2355/25
18.02.2026 м. Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ;
соби відносно якої вирішується питання ОСОБА_4 ;
захисника ОСОБА_5 ;
законного представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька Львівської області клопотання про застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді стаціонарної психіатричної допомоги в примусовому порядку в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2025 за №12025141420000210 відносно:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Червоноград, Червоноградського району, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,з повною загальною середньою освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
за ознаками суспільного небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України,
09.10.2025 прокурором Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури передано до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2025 за №12025141420000210 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 12 серпня 2025 року у період часу з 18 години 07 хвилин по 18 годину 44 хвилин,знаходячись у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою, агресивною поведінкою, погрозами насильства до працівників сектору реагування патрульної поліції а саме: поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , які відповідно до ст. ст. 2, 18 Закону України «Про національну поліцію» виконували свої службові обов'язки, перебували у форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю, тобто водночас являлися, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронного органу, задля недопущення виконання ними своїх обов'язків, демонструючи в руках господарську сокиру, погрожував нанесення нею ударів, що звучало як реальна та дійсна погроза насильством.
Погроза ОСОБА_4 вчинити насильство, що потягне за собою спричинення тілесних ушкоджень, поліцейськими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були розцінені як такі, що створюють реальну небезпеку для життя чи здоров'я працівників правоохоронного органу.
Вказані суспільно небезпечні дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 345 КК України - погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Ухвалою суду від 13.10.2025 призначено підготовче засідання з розгляду вказаного кримінального провадження.
Ухвалою суду від 05.11.2025 матеріли даного кримінального провадження призначено до судового розгляду.
Потерпілий працівник правоохоронного органу ОСОБА_8 у судовому засіданні 12.11.2025 суду пояснив, що перебуваючи під час виконання службових обов'язків, їм з напарником ОСОБА_9 прийшло повідомлення про домашнє насильство у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 . По прибутті до вищевказаної адреси, вони зустріли маму ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , яка повідомила, що син сокирою порубав все у будинку. Після цього, вони почали спілкуватися з ОСОБА_4 , який вказав, що йому нема з ким і чому спілкуватися, та пішов до будинку. Вказав, що після слів ОСОБА_6 , що ОСОБА_4 може накласти на себе руки, вони з напарником вирішили проникнути у приміщення. Перебуваючи у будинку, ОСОБА_4 висловлювався в їх сторону нецензурною лайкою, виявляв агресивну поведінку, погрожував, а саме демонструючи в руках господарську сокиру, погрожував нанесення нею ударів. Після цього, ОСОБА_4 побіг в його сторону із сокирою, внаслідок чого він застосував газовий балончик, а ОСОБА_4 побіг на другий поверх, де почав палити картон. Згодом, їм з напарником на допомогу прибули інші працівники поліції, та ОСОБА_4 було затримано.
Потерпілий працівник правоохоронного органу ОСОБА_9 у судовому засіданні суду пояснив, що перебуваючи під час виконання службових обов'язків, їм з напарником ОСОБА_8 прийшло повідомлення про домашнє насильство у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 . По прибутті до вищевказаної адреси, вони зустріли маму ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , яка повідомила, що син сокирою порубав все у будинку. ОСОБА_4 перебував у будинку, і на їх прохання вийти поспілкуватися, він сказав, що не хоче. Тоді, вони з напарником вирішили пробратись у будинок, і коли ОСОБА_8 зайшов, ОСОБА_4 одразу ж побіг в його сторону з сокирою у руках і кричав, що порубає. Після цього напарник застосував до ОСОБА_4 газовий балончик. Згодом, їм з напарником на допомогу прибули інші працівники поліції, та ОСОБА_4 було затримано. Після цього, він вже поводив себе спокійно, опір не чинив, сокиру поклав.
Допитай в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_10 підтримав наданий висновок щодо психічного захворювання ОСОБА_4 . Вказав, що такий висновок зроблено на основі спостереження, під час якого було виявлено, що ОСОБА_4 має непослідовне, монотонне говоріння. Також зазначив, що ОСОБА_4 раніше мав інцифоліт, тобто захворювання головного мозку. Перебуваючи у США, ОСОБА_4 звертався за допомогою до психолога, оскільки мав дипресію. Після повернення в Україну, ним опікувалась мама, оскільки він не міг працювати, був часто збудженим.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного харатеру щодо ОСОБА_4 підтримав та просив його задоволити.
Захисник ОСОБА_5 просив застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру, оскільки він страждає психічним захворюванням і вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності.
Законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 також просила застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру.
ОСОБА_4 також взяв участь у судовому засіданні та не заперечив щодо задоволення клопотання.
Так, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 1409 від 30.09.2025, ОСОБА_4 , уданий час, страждає тяжким психічним розладом у формі поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії, стан нестійкої ремісії. За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих дій, ОСОБА_4 , також страждав тяжким психічним розладом у формі поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії. За своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь відповідно до положень статті 92 Кримінального Кодексу України. За своїм психічним станом не здатний правильно сприймати обставини по справі та давати покази по них.
При встановленні судом фактичних обставин події, доведена причетність ОСОБА_4 до вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.345 КК України та підтверджується матеріалами справи, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:
- витягом з ЄРДР від 19.08.2025 (матеріали кримінального провадження №12025141420000210 а.с. 1);
протоколом затримання особи від 12.08.2025 (матеріали кримінального провадження №12025141420000210 а.с. 28-37);
- протоколом огляду місця події з фототаблицями від 12.08.2025 (матеріали кримінального провадження №12025141420000210 а.с. 11-25);
- протоколом огляду предмета та перегляду відеозапису від 13.08.2025 (матеріали кримінального провадження №12025141420000210 а.с. 94-102);
- протоколом огляду предмета та перегляду відеозапису від 13.08.2025 (матеріали кримінального провадження №12025141420000210 а.с. 103-109);
- протоколом огляду предмета та перегляду відеозапису від 20.08.2025 (матеріали кримінального провадження №12025141420000210 а.с. 115-121).
Відтак, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, а саме погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
А згідно з ч. 5 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів - психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК ) - висновку судово-медичної експертизи.
Беручи до уваги, що в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст.345 КК України, у стані неосудності, ОСОБА_4 за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги, тому суд дійшов висновку про необхідність застосовування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Враховуючи положення п.15 Пленуму Верховного Суду України, викладені у Постанові № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строку, на який ці заходи призначені.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 13.08.2025 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. 100, 124, 503, 512, 513 КПК України, ст. 94 КК України, суд
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 13.08.2025 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Речові докази:
- дерев'яну господарську сокиру - знищити;
- три CD-R диски - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025141420000210 від 12.08.2025
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1