Справа № 451/692/18
13.02.2026 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.03.2018 за №42018140000000082 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 у провадження судді ОСОБА_1 надійшло кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2018 за №42018140000000082 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою суду від 16.01.2025 призначено підготовче засідання з розгляду вказаного кримінального провадження.
Ухвалою суду від 13.02.2025 призначено матеріли даного кримінального провадження до судового розгляду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив ряд клопотань, зокрема клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів від 17.12.2025 та від 29.12.2025, які обґрунтував тим, що у такі документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому просив такі задоволити. Також, заявив клопотання про скасування арешту на майно, яке було подане до суду 29.12.2025, оскільки таке майно не має доказового значення у кримінальному провадженні та не визнано речовим доказом у судовому порядку. Разом з тим, просив суд задоволити його клопотання про залучення у справі експерта для проведення дактилоскопічної експертизи, яке мотивував тим, що з метою встановлення наявності, придатності та належності слідів рук на вилучених 27.03.2018 грошових коштах, є необхідність призначення даною експертизи у справі, оскільки висновок по експертизі буле мати істотне значення для з'ясування фактичних обставин обвинувачення, перевірки версії сторони захисту та реалізації обвинуваченого на ефективний захист.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав заявлені клопотання, оскільки такі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо поданих обвинуваченим клопотань заперечив повністю, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, просив у задоволенні клопотань відмовити.
Оцінивши доводи заявлених клопотань, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого про призначення у справі дактилоскопічної експертизи, суд вирішив наступне.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Статтею 332 КПК України передбачено, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
В свою чергу, ч. 1 ст. 242 КПК України визначає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Частина 2 цієї статті визначає випадки, коли експертиза проводиться обов'язково і призначення дактилоскопічної експертизи не відноситься до цього переліку.
Суд вважає, що за умов наявності в матеріалах кримінального провадження (а.с.191-192, 198-200) висновку експерта №1867 від 07.05.2018 криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин та №1868 від 11.05.2018 судово-технічної криміналістичної експертизи друкарських форм немає підстав для призначення у справі дактилоскопічної експертизи за клопотанням обвинуваченого.
Також суд вважає, що призначення експертизи, яку клопоче призначити обвинувачений, не є обов'язковим згідно ч. 2 ст. 242 КПК України, а обставини, які просить з'ясувати обвинувачений, можуть бути з'ясовані судом на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого в частині скасування арешту на майно, суд виходить з наступних мотивів та положень закону.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Беручи до уваги те, що на даний час судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні триває, арешт накладено з підстав визначених чинним законодавством, вказане майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, то суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні такого клопотання, оскільки ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29.03.2018 було накладено арешт на таке майно саме з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу у справі. А враховуючи той факт, що кримінальне провадження не розглянуто судом, ризик знищення чи видозмінення майна не спростовано, то суд не вбачає підстав для скасування арешту, який накладений на стадії досудового розслідування, і вважає таке клопотання про скасування арешту майна передчасним.
Разом з тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Статтею 374 КПК України передбачено, що в разі ухвалення вироку суд зобов'язаний вирішити питання щодо речових доказів і документів.
Таким чином, питання скасування арешту на майно, яке є речовими доказами у справі, суд зможе вирішити при винесенні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Повернення речових доказів на даній стадії судового розгляду суд вважає передчасним.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого про тимчасовий доступ до речей та документів, суд вирішив наступне.
Судом враховується, що за правилами ст. 333 КПК України суд наділений повноваженнями здійснювати заходи забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Одночасно, відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Таким чином, кримінальне процесуальне законодавство покладає на сторону, яка звертається з таким клопотанням, обов'язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (ч. 5 ст. 163 КПК України) та довести існування причин, через які він не був здійснений під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 333 КПК України).
Так, обвинувачений ОСОБА_4 у поданих клопотаннях просить суд надати йому та обвинуваченому тимчасовий доступ до речей та документів, які містяться у матеріалах досудового розслідування кримінального провадження №12020140280000162, а саме висновку судово-почеркознавчої експертизи, протоколу слідчої дії та оригіналів установчих документів ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , до інформації, яка знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 про наявність/відсутність ролей доступу ОСОБА_4 , зокрема реєстру платників податку на додану вартість, системи податкової звітності, також логи (журнали) доступу до вказаних реєстрів/систем під логіном/паролем електронним ключем ОСОБА_6 за дати 21.02.2018 та 27.03.2018, зокрема факт входу, відсутність/наявність входу до реєстру ПДВ чи системи звітності, і якщо доступ під логіном/паролем був, то детальну інформацію про переглянуті ресурси/розділи у зазначені дати, до інформації про факт скасування/експорту даних з вказаних реєстрів/систем на персональний комп'ютер ОСОБА_4 чи зовнішні носії у зазначені дати, та будь-яку іншу релевантну інформацію щодо доступу під логіном/паролем, електронним ключем ОСОБА_4 до реєстрів ПДВ та податкової звітності за дати 21.02.2018 та 27.03.2018.
Саме сторона кримінального провадження, якою подане відповідне клопотання повинна довести, що без такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ, виконати завдання такого провадження буде неможливо, однак цього завдання обвинуваченим виконано не було.
Разом з тим, зазначену у клопотанні від 17.02.2025 інформацію щодо кримінального провадження №12020140280000162 та документи, до яких просить надати тимчасовий доступ обвинувачений, було надано та долучено до матеріалів справи самим обвинуваченим, а тому вчинення додаткових процесуальних дій по здобуттю таких доказів, суд не вбачає підстав.
Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування не підлягають розголошенню без дозволу слідчого або прокурора.
Таким чином, надання доступу до кримінального провадження без відповідного процесуального статусу та без згоди сторони обвинувачення може зашкодити інтересам кримінального провадження.
Також, перед судом не доведено необхідності застосування такого заходу кримінального провадження як тимчасовий доступ, в частині надання доступу до документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, з урахуванням характеру обвинувачення, такі докази, доказового значення не мають, оскільки такими не зафіксовано жодних відомостей про обставини злочину у якому обвинувачується ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про тимчасовий доступ.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 159, 160, 163-166, 309, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 від 17.12.2025 та від 29.12.2025 про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 від 29.12.2025 про скасування арешту з майна - відмовити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 від 17.02.2025 про призначення у справі дактилоскопічної експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено 18.02.2026.
Суддя ОСОБА_1