Справа № 445/177/26
провадження № 2/445/900/26
(заочне)
18 лютого 2026 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області, цивільну справу за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник АТ КБ «Приват Банк» звернулася до Золочівського районного суду Львівської області із позовними вимогами до позичальника: ОСОБА_1 , в яких просить суд стягнути зі ОСОБА_1 в свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг від 24 грудня 2021 року в розмірі 99 957 гривень 01 копійки.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала паспорт кредиту до Договору про надання банківський послуг від 24 грудня 2021 року, відповідно до якого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач акцентує, що своїм підписом у заяві позичальник підтвердила, що підписана нею заява разом з «Умовами та Правилами обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг», «Тарифами банку», «Таблицею обчислення вартості кредиту» та «Паспортом споживчого кредиту», складає Договір про надання банківський послуг від 24 грудня 2021 року.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором він виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого ліміту. Проте позичальник, який зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту, не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Позивач мотивує, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 22.12.2025 року утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 99 957 гривень 01 копійок та 2 662 гривень 40 копійок заборгованість за відсотками.
Тому позивач із метою належного та повного виконання зобов'язання просить суд стягнути з позичальника суму заборгованості за Договором про надання банківський послуг від 24 грудня 2021 року.
21 січня 2026 року відкрито провадження у справі.
Позичальнику запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із моменту відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.
Позивач участь свого представника у судове засідання не забезпечив. Разом із поданням позовної заяви, від представника позивача Ніколенко В.С. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні. Водночас, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.
Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.
За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Доказами у справі встановлено, що 24 грудня 2021 року ОСОБА_1 власноруч підписала паспорт кредиту до Договору про надання банківський послуг від 24 грудня 2021 року, відповідно до якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується наявним у матеріалах справи паспортом кредиту з власноручним підписом позичальника.
Відповідно до розрахунку заборгованості та виписок по рахунку за Договором про надання банківський послуг від 24 грудня 2021 року, заборгованість відповідача станом на 22.12.2025 року становить 99 957,01 грн.
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається із доказів у справі, 24.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства КБ «Приват Банк» із метою отримання банківських послуг. У зв'язку з чим підписав паспорт кредиту, в якій погодився із додатками до умов надання банківських послуг, тарифу, паспорт споживчого кредиту, основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, порядку повернення кредиту, додаткової інформації, інших важливих правових аспектів та таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача.
У свою чергу, позивач надав позичальнику кредит (овердрафт) , так згідно із п.1.2. Договору Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн.; Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; п.1.3 Договору процентна ставка, відсотків річних: 42,0%.
Проте остання належним чином своє зобов'язання не виконав та допустив заборгованість за кредитним договором у розмірі 99 957,01 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором про надання банківський послуг від 24.12.2021 року підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач: Акціонерне товариство КБ «Приват Банк» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн.
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви на рахунок позивача: Акціонерного товариства КБ «Приват Банк» у розмірі 2 662,40 грн.
На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 282-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства КБ «Приват Банк», задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24 грудня 2021 року, у розмірі 99 957,01 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства КБ «Приват Банк» суму сплаченого судового зборуза подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідачки поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 18.02.2026 року.
Суддя М.В. Бакаїм