Справа № 466/11777/25
17 лютого 2026 рокусуддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Г. М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
встановив:
заявник звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова до суду з заявою, в якій просить визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити над нею опіку призначивши опікуном заявника.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 31.12.2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, скеровано за підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа 11.02.2025 року передана для розгляду до провадження судді Пилип'юк Г. М.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Однак, в порушення зазначених вимог заявником не долучено копії заяви з додатками належним чином засвідчених відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суд звертає увагу заявника, що заява з додатками, які подаються на підставі ч. 1 ст. 177 ЦПК України, мають відповідати вимогам ст. 95 ЦПК України.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, зі змісту наведеного положення ст. 95 ЦПК України вбачається, що засвідчення відповідності оригіналу документа можливе лише при наявності в особи, яка засвідчує такого оригіналу, і відповідно оригінал документа має знаходитися в особи на дату такого засвідчення. Разом з тим, у заяві не зазначено у кого знаходяться оригінали документів, копії яких були додані до такої.
Крім цього, як вбачається із позовної заяви з додатками для суду та відповідача, які подаються на підставі ч. 1 ст. 177 ЦПК України, такі не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України, а саме відсутній підпис із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відтак, заявнику слід подати письмове підтвердження, що нею не подано іншої аналогічної заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім цього, положеннями п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 3 ст. 297 ЦПК України).
Однак, в порушення зазначених вимог заявника не надано доказів на підтвердження обставин викладених в заяві, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
В порушення зазначених вимог процесуального закону, заявник в обґрунтування своїх вимог не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою.
Відсутність зазначених даних позбавить суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.
Призначення такої експертизи тільки на підставі заяви про визнання особи недієздатною без достатньо обґрунтованих припущень про наявність у ОСОБА_2 душевної хвороби станом на день розгляду заяви, буде порушенням прав, гарантованих їй ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 64 Конституції України.
Відповідно до ст. 41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Однак, в доданих до заяви матеріалах немає відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки встановлення опіки можливе лише за відповідним поданням (ч. 1 ст. 60 ЦК України).
Крім цього, відповідно до положень ч. 4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Проте до матеріалів заяви не долучено документів на підтвердження можливості ОСОБА_1 виконувати обов'язки опікуна.
Також суд, звертає увагу заявника, що згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В порушення зазначених вимог у матеріалах справи відсутні відомості щодо адвоката особи стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною. Крім цього, заявником зазначено заінтересованими особами Залізничну районну адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та Шевченківську районну адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.
Враховуючи наведене, заяву слід залишити без руху та зобов'язати заявника усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
При цьому заявника попереджається, що у разі не усунення недоліків заяви в строк, вказаний в ухвалі, така буде вважатись неподаною і буде повернута йому.
Керуючись ст. 95, 175, 177, 185, 311 ЦПК України, суд,-
постановив:
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Заявник має право протягом строку, який не перевищує п'яти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки заяви. Якщо заявник усуне зазначені недоліки заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Пилип'юк Г. М.