Дата документу 27.01.2026
Справа № 334/157/26
Провадження № 1-кс/334/250/26
27 січня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором -стажистом на посаді прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082050000035 від 06.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України про тимчасовий доступ до речей і документів,
20.01.2026 до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082050000035 від 06.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 02.01.2026, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, в умовах воєнного стану, познайомився з потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ході спілкування ОСОБА_5 повідомив потерпілому неправдиву інформацію про необхідність отримання грошових коштів нібито на лікування своєї доньки, у зв'язку з чим шляхом зловживання довірою переконав потерпілого передати йому банківську платіжну картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_1 та повідомити ПІН-код до неї. Після цього ОСОБА_5 , отримавши несанкціонований доступ до банківського рахунку потерпілого, реалізуючи свій злочинний умисел, у період часу з 02.01.2026 по 05.01.2026 заволодів грошовими коштами в сумі 290 000 гривень, що перебували на картковому рахунку ОСОБА_6 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму, яка є значною у розумінні ч.3 статті 190 КК України.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 пояснив, що у його користуванні є банківська картка « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка відкрита на ім'я потерпілого. Також в ході допиту потерпілий пояснив, що 02.01.2026 близько 09 години 00 хвилин, він знаходився на проспекті Металургів в місті Запоріжжя, в цей час до нього підійшов ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого у них розпочалася розмова. В ході даної розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 про те, що у нього хвора донька і йому необхідні гроші на її лікування у сумі 50000 гривень. Після чого, потерпілий перевів ОСОБА_5 10000 гривень на банківську картку, а після чого передав йому ж свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 та повідомив від неї пін-код. Далі, ОСОБА_5 періодично виходив на зв'язок з потерпілим та 05.01.2026 повідомив, що 06.01.2026 поверне йому банківську карту та почне повертати гроші. В цей же день потерпілий дізнався, що з його банківської картки були зняті грошові кошти на суму 290000 гривень.
З метою швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, а також для вирішення питань, які мають суттєве значення по справі, у слідчого виникла необхідність у проведенні тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1
В інший спосіб ніж як отримання тимчасового доступу до вищевказаних документів, орган досудового розслідування позбавлений можливості отримати відомості, які знаходяться у вказаних документах, долучення їх до матеріалів та проведення в повному обсязі досудового розслідування.
Отримання зазначених документів є необхідним з метою встановлення інформації про рух грошових коштів за банківською карткою № НОМЕР_3 , на яку ОСОБА_5 зараховував грошові кошти, зняті ним з рахунку потерпілого, та надалі розпоряджався ними шляхом використання власної банківської картки № НОМЕР_3 .
Враховуючи викладене, орган досудового розслідування вважає за необхідне отримати тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання в його відсутності, клопотання підтримує, просить задовольнити.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
02.01.2026, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, в умовах воєнного стану, вступив у знайомство з потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ході спілкування ОСОБА_5 повідомив потерпілому неправдиву інформацію про необхідність отримання грошових коштів нібито на лікування своєї доньки, у зв'язку з чим шляхом зловживання довірою переконав потерпілого передати йому банківську платіжну картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_1 та повідомити ПІН-код до неї. Після цього ОСОБА_5 , отримавши несанкціонований доступ до банківського рахунку потерпілого, реалізуючи свій злочинний умисел, у період часу з 02.01.2026 по 05.01.2026 заволодів грошовими коштами в сумі 290 000 гривень, що перебували на картковому рахунку ОСОБА_6 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму, яка є значною у розумінні ч.3 статті 190 КК України.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 пояснив, що у його користуванні є банківська картка « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 , яка відкрита на ім'я потерпілого. Також в ході допиту потерпілий пояснив, що 02.01.2026 близько 09 години 00 хвилин, він знаходився на проспекті Металургів в місті Запоріжжя, в цей час до нього підійшов ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого у них розпочалася розмова. В ході даної розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 про те, що у нього хвора донька і йому необхідні гроші на її лікування у сумі 50000 гривень. Після чого, потерпілий перевів ОСОБА_5 10000 гривень на банківську картку, а після чого передав йому ж свою банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_1 та повідомив від неї пін-код. Далі, ОСОБА_5 періодично виходив на зв'язок з потерпілим та 05.01.2026 повідомив, що 06.01.2026 поверне йому банківську карту та почне повертати гроші. В цей же день потерпілий дізнався, що з його банківської картки були зняті грошові кошти на суму 290000 гривень.
Так, згідно положень ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як зазначено в ч. 2 ст. 91 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
В ч. 1 ст. 91 КПК України визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В свою чергу, згідно положень ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Як зазначено в ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Умовою використання того чи іншого доказу у кримінальному провадженні згідно положень діючого КПК України є належність та допустимість доказів.
Так, у ст. 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно положень ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Як зазначено в ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ч. 3 ст. 99 КПК України, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 2 статті 131 КПК України передбачений такий захід забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно із ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Проте, у порушення ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий у своєму клопотанні не довів наявність достатніх підстав вважати, що документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також не довів можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 93, 131, 132, 159, 160,162 163, 164, 165 КПК України,
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Суддя: ОСОБА_1