Справа №333/1762/26
Провадження №1-кс/333/935/26
Іменем України
18 лютого 2026 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СВ відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженню №2026082040000248 від 10.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Слідча СВ відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженню №2026082040000248 від 10.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 10.02.2026 року до ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла письмова заява від ОСОБА_5 про те, що в період часу з 22-00 години 09.02.2025 року до 06-30 години 10.02.2026 року невідома особа, знаходячись в палаті №5 КНП «ОКЗПД та СЗХ» ЗОР, яке розташовано за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, 10А, таємно, шляхом вільного доступу, викрала мобільний телефон «РОСО M6 PRO» 512 GB, в корпусі чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_2 , чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 10000,00 гривень. Під час проведеня огляду місця події за участі ОСОБА_6 , останній добровільно видав мобільний телефон марки «РОСО M6 PRO», об'ємом пам'яті 512 GB, в корпусі чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , з двома сім картками оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна». 10.02.2026 року вищевказаний мобільний телефон визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження для проведення відповідних експертиз та слідчих дій. З метою збереження речових доказів слідчий у клопотанні просить накласти арешт на вищезазначеніречі, оскільки вони є безпосередніми предметами скоєння кримінального правопорушення та мають важливе доказове значення в рамках проведення досудового розслідування, а також необхідні для проведення товарознавчих експертиз з метою встановлення завданої майнової шкоди потерпілому.
У судове засіданні слідчий не з'явився, був повідомлений судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду клопотання, надав заяву, в якій просив клопотання розглянути без його участі.
Власник майна у судове засіданні не з'явився, був повідомлений судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 10.02.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (кримінальне провадження №2026082040000248). До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження і долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
З огляду на зміст клопотання слідчого мобільний телефон «РОСО M6 PRO» 512 GB, в корпусі чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , з двома сім картками оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна», які вилучено під час огляду 10.02.2026 року за участю ОСОБА_6 і належать потерпілому ОСОБА_5 , є в розумінні ч.1 ст.98 КПК України речовим доказом, правовий режим зберігання якого регламентується ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
На підставі ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ст.170 КПК України, для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно.
Враховуючи вищевикладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності і співрозмірності, слідчий суддя дійшов переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 98, 170-175 КПК України,слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженню №2026082040000248 від 10.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - задовольнити повністю.
Накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон «РОСО M6 PRO» 512 GB, в корпусі чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , з двома сім картками оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна», які вилучено під час огляду 10.02.2026 року за участю ОСОБА_6 .
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1