Справа № 314/3577/25
Провадження № 2-а/314/5/2026
Номер рядка звіту 140
17.02.2026 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Кононенка І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін справу № 314/3577/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Бочарова, буд.17) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Балкового Р.Л. звернувся до суду із вказаним адміністративний позовом. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.07.2025 інспектором поліції СРПП ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом Руденком І.І. відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , складена постанова серії ЕНА № 5357656 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Адміністративне стягнення накладене у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., за порушення вимог п. 2.1 «г» ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач зазначає, що постанова серії ЕНА № 5357656 винесена із порушенням вимог права, оскільки станом на 30.07.2025 року цивільна відповідальність водія була застрахована.
Позивач стверджує, що згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом д/н НОМЕР_2 , інших характеристик транспортного засобу у постанові не зазначено. На вимогу працівника поліції позивач пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, однак пред'явлений поліс було визнано працівниками поліції як недійсний. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, д/н НОМЕР_2 , що був зареєстрований якраз 30.07.2025, в день коли ОСОБА_1 притягнули до адміністративної відповідальності, останній керував автомобілем ВАЗ 21063 з ідентифікуючим номером (VIN) НОМЕР_3 . Звернувшись до інформації з єдиної централізованої бази МСТБУ станом на 30.07.2025 транспортний засіб ВАЗ 21063 з VIN-номером НОМЕР_3 був застрахований - поліс № 222773185, страховик: ТДВ «СК «КРЕДО», Транспортний засіб B1: легковий автомобіль до 1600 кубічних сантиметрів; Марка: ВАЗ, Модель 21063, Реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN (номер кузова, шасі, рами) НОМЕР_3 . Згідно інформації єдиної централізованої бази МСТБУ станом на 30.07.2025 автомобіль, яким керував ОСОБА_1 був застрахований, однак номерний знак було змінено, у зв'язку із придбанням автомобіля. Наступного дня після розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 отримав новий страховий поліс на той же транспортний засіб, а невідповідність у номерному знаку була усунена. Відтак, позивач керував транспортним засобом з діючим полісом страхування цивільної відповідальності водіїв транспортних засобів, виконуючи вимоги пункту 2.1 «ґ». ПДР, тому підстав для притягнення останнього до відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 не існувало. Позивач зазначає, що виходячи із вищенаведеного вбачаються підстави для скасування постанови серії ЕНА № 5357656 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу правопорушення. Просить постанову серії ЕНА № 5309561 від 25.07.2025 скасувати повністю. Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито провадження у адміністративній справі № 314/3577/25 та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України, визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відзив на позов до суду не подано.
Дослідивши письмові докази та оцінивши їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимоги із таких підстав.
Із постанови серії ЕНА № 5309561, винесеної 25.07.2025 о 14:07:37, встановлюється, що 30.07.2025 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 «г» ПДР, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно приписів ч. 1 ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При цьому, за положеннями ч. 1 ст. 72 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 77 КАСУ, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАСУ).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 75,76 КАСУ).
На особливу увагу заслуговує ч. 2 ст. 77 КАСУ, яка регламентує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що перевірка наявності чинних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, контроль за наявністю полісів (договорів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватися відповідними підрозділами або посадовими особами Національної поліції.
Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п. 2.1 ПДР документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Як установлено ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кінозйомки, відеозапису.
Отже, поліцейський має право вимоги від водія надати для перевірки договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів незалежно від складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.09.2019 у справі № 127/19283/17.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
При цьому, ОСОБА_1 керував транспортним засобом д/н НОМЕР_2 , на вимогу працівника поліції пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, д/н НОМЕР_2 , що був зареєстрований якраз 30.07.2025, в день коли ОСОБА_1 притягнули до адміністративної відповідальності, останній керував автомобілем ВАЗ 21063 з ідентифікуючим номером (VIN) НОМЕР_3 . Звернувшись до інформації з єдиної централізованої бази МСТБУ станом на 30.07.2025 транспортний засіб ВАЗ 21063 з VIN-номером НОМЕР_3 був застрахований - поліс № 222773185, страховик: ТДВ «СК «КРЕДО», Транспортний засіб B1: легковий автомобіль до 1600 кубічних сантиметрів; Марка: ВАЗ, Модель 21063, Реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN (номер кузова, шасі, рами) НОМЕР_3 . Згідно інформації єдиної централізованої бази МСТБУ станом на 30.07.2025 автомобіль яким керував ОСОБА_1 був застрахований, однак номерний знак було змінено, у зв'язку із придбанням автомобіля.
Відтак, ОСОБА_1 мав при собі поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Ухвалюючи судове рішення, суд керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Обґрунтовуючи своє рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 (серія А, № 303А, п. 2958). Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
За таких підстав суд, приходить до висновку, що при розгляді даної справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, адже, у матеріалах справи такі підтвердження у виді належних та допустимих доказів, відсутні.
Провадження по даній справі підлягає закриттю відповідно до положень ст. 286 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 250, 255, 257, 271-272, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити
Скасувати постанову від 25.07.2025 серії ЕНА № 5309561 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.О. Кононенко
17.02.2026