Справа № 304/282/19 Провадження № 1-кс/304/124/2026
09 січня 2026 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області
у складі: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин заяву головуючого судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 про самовідвід у розгляді справи № 304/282/19 (кримінальне провадження № 12018070130000405 від 26.09.2018 року), -
В провадженні судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження №1-кп/304/12/26 (справа №304/282/19) по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
26.12.2025 року суддею Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 заявлено самовідвід від участі у розгляді справи № 304/282/19 (кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018070130000405 від 26.09.2018).
Мотивуючи подану заяву про самовідвід, суддя ОСОБА_5 зазначає, що в його провадженні перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070130000405 від 26 вересня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Захист обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підставі Договорів про надання правової допомоги від 23 березня 2021 року та 13 березня 2023 року здійснював захисник ОСОБА_9 .
На початку червня 2025 року він отримав повістку про виклик до Львівського територіального управління Національного антикорупційного бюро України для участі у проведенні слідчої дії - допиті як свідка у кримінальному провадженні №52019000000001067 від 28.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України.
Та під час допиту стало відомо про те, що дане кримінальне провадження здійснюється за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України (де заявником виступив обвинувачений ОСОБА_4 ) з приводу пропозиції (обіцянки) ОСОБА_4 надання неправомірної вигоди йому, судді ОСОБА_5 , як службовій особі, яка займає відповідальне становище, - з метою підтвердити або спростувати факт отримання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди адвокатом ОСОБА_10 , для передачі такої йому саме за ухвалення обумовленого вироку в інтересах ОСОБА_4 .
Також в ході допиту він дізнався, що захисник ОСОБА_9 нібито пообіцяв ОСОБА_4 , що у разі надання останнім неправомірної вигоди, суддею буде ухвалено вирок стосовно вказаного обвинуваченого із застосування положень статті 75 КК України.
Крім цього, у вказаному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 , як зазначає суддя, відносно нього проведилися негласні (слідчі) розшукові дії.
Вказані обставини були ним повідомлені учасникам кримінального провадження, та майже всіма учасниками кримінального провадження йому, судді ОСОБА_5 , були заявлені відводи, зокрема: обвинуваченим ОСОБА_11 та його захисником - адвокатом ОСОБА_12 , захисником обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_13 , та прокурором ОСОБА_14 .
Ухвалами судді ОСОБА_15 від 12.08.2025 року, 03.11.2025, при розгляді заяв про відвід за відсутності учасників кримінального провадження, у задоволенні таких було відмовлено.
Ухвалою судді ОСОБА_1 від 16.12.2025 року у задоволенні заяви прокурора Перечинського відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_14 було відмовлено. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 , будучи присутнім у судовому засіданні з розгляду заяви прокурора про відвід, таку заяву підтримав.
За даними інформаційного ресурсу ЄДРСР видно, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.11.2025 року (справа № 991/12056/25, провадження № 1-кп/991/154/25) задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 про продовження на два місяці, тобто до 27.01.2026 року строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , зокрема обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000001067 від 28.11.2019 року.
Та на думку судді ОСОБА_5 вказана обставина викликає у сторін кримінального провадження сумнів у його неупередженості та об'єктивності, створює очевидний конфлікт інтересів та порушує принцип рівності сторін, тоді як Верховний Суд у своїй практиці послідовно підтримує принцип безсторонності суду, вимагаючи заміни судді на іншого для забезпечення справедливого розгляду справи, у зв'язку з чим на підставі ч.1 ст.75, ч.1 ст.80 КПК України суддею ОСОБА_5 по даній справі №304/282/19 заявлено самовідвід.
Заява судді ОСОБА_5 про самовідвід, в порядку ст.35 КПК України, передана на розгляд судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважає обґрунтованою заяву про самовідвід судді ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження № 12018070130000405 від 26.09.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та просить заяву судді про самовідвід задовольнити за наведеними у заяві підставами та обґрунтуваннями.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора та просить задовольнити заяву судді ОСОБА_5 про самовідвід у справі № 304/282/19.
В судове засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_12 не з'явився, про день та час розгляду заяви судді ОСОБА_5 про самовідвід був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте адвокатом ОСОБА_12 подано до суду 09.01.2026 заяву, в якій захисник просить провести судове засідання без його участі, посилаючись на зайнятість у іншому судовому засіданні при розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, яке призначене Ужгородським міськрайонним судом. Подану суддею ОСОБА_5 заяву про самовідвід підтримує повністю та просить її задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , захисник обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду заяви про самовідвід судді ОСОБА_5 були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте про причини неявки суду не повідомлено, заяв про відкладення судового засідання на адресу суду не подано, будь-якої позиції з приводу заяви про самовідвід вказаними учасниками судового розгляду не висловлено.
Вивчивши заяву про самовідвід судді ОСОБА_5 , дослідивши додані до заяви матеріали, вислухавши в судовому засіданні позицію учасників даного судового розгляду, приходжу до наступних висновків.
У кожному кримінальному провадженні незалежність і об'єктивність судді забезпечується, серед іншого, закріпленням загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Згідно з частинами першою та другої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні
Положеннями ст.ст.75-76 КПК України передбачені вичерпний перелік підстав для відводу судді.
У відповідності до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно приписів ч.ч.1,2 статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленомучастиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
З підстав, зазначених у п.п.1-5 ч.1 ст.75 КПК України судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу.
Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості і підлягає відводу (самовідводу),
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, поняття «неупередженості» є оціночним та може включати суб'єктивні та об'єктивні компоненти. Так, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у кримінальному провадженні. тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Це є суб'єктивним компонентом поняття «неупередженості».
Об'єктивна неупередженість полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано суддею, та для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, слідчого судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Також слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов'язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов'язується із розглядом справи по суті.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Паунович проти Сербії» від 03.12.2019 року (заява №54574/07), зокрема, в пункті 35 зазначив, що безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб'єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об'єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим (див. «Мікалеф проти Мальти» [ВП], №17056/06, §96, ЄСПЛ 2009). Для того, щоб задовольнити вимогу неупередженості, національний суд повинен дотримуватися як суб'єктивних, так і об'єктивних критеріїв.
Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Бельгії»; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984 року). Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
Отже, при об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (колегії суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб'єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до Закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
У поданій заяві про самовідвід суддею зазначається, шо наведена у заяві обставина викликає у сторін кримінального провадження сумнів у його неупередженості та об'єктивності, створює конфлікт інтересів та порушує принцип рівності сторін, у зв'язку з чим на підставі ч.1 ст.75, ч.1 ст.80 КПК України у кримінальному провадженні суддею ОСОБА_5 заявлено самовідвід.
Згідно з ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Таким чином, для відводу судді (самовідводу) необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід (самоівдвід), повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
З приводу наведених у заяві про самовідвід обставин про те, що суддя ОСОБА_5 є фігурантом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 28.11.2019 року до ЄРДР за №52019000000001067 на підставі заяви ОСОБА_4 та останній є обвинуваченим у кримінальному провадженні (справа № 304/282/19), що на теперішній час знаходиться в провадженні судді ОСОБА_5 , та саме вказана обставин, як зазначає суддя у своїй заяві про самовідвід, викликає у сторін кримінального провадження сумніви у його неупередженості та об'єктивності, а також створює конфлікт інтересів, порушує принцип рівності сторін, звертаю увагу на наступне.
Звернення будь-якої особи, у тому числі учасника кримінального провадження, до правоохоронного органу із заявою про вчинення злочину та внесення до ЄРДР відомостей за цією заявою, на думку суду, не може виключати участь судді в кримінальному провадженні, у якому зазначена особа є учасником судового провадження, оскільки це створило б небезпечні й широкі можливості для перешкоджання здійсненню кримінального провадження шляхом подання недобросовісною стороною надуманих заяв про вчинення учасниками кримінального провадження кримінальних правопорушень.
Сам факт звернення будь-якої особи, зокрема учасника кримінального провадження, до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, як і внесення за цією заявою відомостей до ЄРДР, без існування передбачених ст.ст.75,76 КПК України обставин, не може бути самостійною підставою для відводу, заявлення суддею самовідводу та, на думку суду, не породжує конфлікту інтересів, не порушує принцип рівності сторін.
Подання учасником судового провадження заяви про вчинення злочину до закінчення судового розгляду кримінального провадження, за певних умов, може свідчити лише про вплив на головуючого суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддею професійних обов'язків або схилити до винесення неправосудного рішення.
Додатково звертаю увагу на те, що незалежність судді як принцип правосуддя означає, що суддя вирішує всі питання у судовій справі та постановляє судові рішення в умовах, що виключають сторонній вплив на нього, втручання в його законну діяльність з боку державних, виконавчих та інших органів, громадян.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що наведені суддею ОСОБА_5 у заяві про самовідвід обставини, зокрема обставина допиту судді в якості свідка в іншому кримінальному провадженні відносно захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 , який на даний час не здійснює захист у цьому кримінальному провадженні у справі № 304/282/19, не може розцінюватися як підстава для заявлення самовідводу. А отже, зазначене не свідчить про існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді ОСОБА_5 при здійсненні правосуддя у вищевказаній справі № 304/282/19.
Крім того, наведені суддею ОСОБА_5 у заяві про самовідвід обставини неодноразово були предметом судового розгляду за заявленими учасниками кримінального провадження клопотаннями про відвід судді ОСОБА_5 .
Проте, ухвалами судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_15 від 12.08.2025 року, та від 03.11.2025 року, судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 16.12.2025 року заяви учасників кримінального провадження про відвід судді ОСОБА_5 було відмовлено. При цьому, при розгляді судом заяв учасників кримінального провадження про відвід, будь-яких пояснень суддя ОСОБА_5 не надавав.
Разом з тим, будь-яких нових обставин, які не були предметом розгляду в ході вирішення судом раніше поданих учасниками кримінального провадження заяв про відвід головуючого судді ОСОБА_5 , дана заява судді про самовідвід не містить.
Отже, як встановлено, з цих самих підстав учасниками кримінального провадження у справі № 304/282/19 , зокрема: обвинуваченим ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_12 , захисником обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_13 , прокурором ОСОБА_14 вже було заявлено відвід судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 , в задоволенні якого вищезазначеними ухвалами суддів було відмовлено. Нових обставин під час розгляду даної заяви про самовідвід, судом не встановлено.
При цьому, що під час розгляду заяви судді про самовідвід, яка наразі є предметом судового розгляду, передбачених положеннями ст.75 КПК України, підстав та обставин, за яких суддя ОСОБА_5 не може брати участь в розгляді кримінального провадженні № 12018070130000405 від 26 вересня 2018 року (справа № 304/282/19), суддею не встановлено, а отже, заяву судді ОСОБА_5 про самовідвід у кримінальному провадженні № 12018070130000405 від 26.09.2018 у справі №304/282/19 відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.75,76, 80-82, 309, 369-372 КПК України, суд -
В задоволенні заяви судді Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 про самовідвід у кримінальному провадженні № 12018070130000405 від 26.09.2018 (справа №304/282/19 (провадження №1-кп/304/12/2026)) відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Перечинського районного суду
Закарпатської області ОСОБА_17