12 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 990/3/25
провадження № 11-386заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Губської О. А.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Олеярника М. І.,
представника позивача - адвоката Васильєва С.В.
представника Вищої ради правосуддя - Ліходій О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича Віталія Юрійовича, Кривенди Олега Вікторовича, Банаська Олександра Олександровича, Стефанів Надії Степанівни, Булейко Ольги Леонідівни, Воробйової Ірини Анатоліївни, Губської Олени Анатоліївни, Ткача Ігоря Васильовича, Ємця Анатолія Анатолійовича, Мартєва Сергія Юрійовича, Пількова Костянтина Миколайовича, Шевцової Наталії Володимирівни від участі у розгляді справи № 990/3/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення,
6 січня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2024 року № 3575/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Донецького окружного адміністративного суду на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 1 жовтня 2025 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись із цим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року відкрито провадження у цій справі, а ухвалою від 26 листопада 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду.
27 січня 2026 року ОСОБА_1 надіслала до Великої Палати Верховного Суду заяву про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича В. Ю., Кривенди О. В., Банаська О. О., Стефанів Н. С., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ткача І. В., Ємця А. А., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Шевцової Н. В. від участі в розгляді справи № 990/3/25.
Як зазначає заявник - ОСОБА_1 , судді Великої Палати Верховного Суду Уркевич В. Ю., Кривенда О. В., Банасько О. О., Стефанів Н. С., Булейко О. Л., Воробйова І. А., Губська О. А., Ткач І. В., Ємець А. А., Мартєв С. Ю., Пільков К. М., Шевцова Н. В. брали участь в ухваленні судового рішення у справі № 990SCGC/29/24 за її скаргою на рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2024 року № 3400/0/15-24, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 серпня 2024 року № 2397/3дп/15-24.
Заявник зазначає, що обставини, встановлені Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи № 990SCGC/29/24, були покладені в основу обґрунтування оскаржуваного у цій справі рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 1 жовтня 2025 року.
На думку заявника, зазначені обставини можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості та об'єктивності вказаних суддів Великої Палати Верховного Суду під час здійснення апеляційного перегляду справи № 990/3/25.
Порядок вирішення заявленого відводу визначений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за правилом частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати Верховного Суду розглядається Великою Палатою.
Перевіривши наведені доводи на обґрунтування заяви про відвід суддів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Мета відводу (самовідводу) судді - гарантувати безсторонність суду, запобігати упередженості судді під час розгляду справи.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно із частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Застосовуючи норму пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, слід мати на увазі, що встановлена нею підстава відводу судді означає не просто сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді в розгляді справи виключається.
Окремо частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено застереження, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.
Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Велика Палата підкреслює, що відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду не навела обставин, з якими закон пов'язує можливість відведення суддів від розгляду справи, а також таких, що могли б свідчити прямо чи опосередковано про упередженість або необ'єктивність зазначених суддів під час апеляційного розгляду справи № 990/3/25.
Наведені заявником доводи щодо розгляду вищевказаними суддями справи № 990SCGC/29/24 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2024 року № 3400/0/15-24, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 серпня 2024 року № 2397/3дп/15-24 не є підставою для їх відводу у справі № 990/3/25.
Відвід може бути заявлений лише за наявності обставин, що викликають сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді, таких як наявність родинних зв'язків зі сторонами справи, участь судді в процесі в іншій якості (свідок, експерт, представник), або пряма чи непряма зацікавленість у результаті справи.
Зазначені позивачем аргументи не свідчать про особисту заінтересованість суддів у результаті розгляду справи, не містять відомостей про існування будь-яких обставин, які могли б поставити під сумнів їх неупередженість чи об'єктивність.
Оскільки ОСОБА_1 не навела обставин, які могли б свідчити про існування підстав для відводу суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича В. Ю., Кривенди О. В., Банаська О. О., Стефанів Н. С., Булейко О. Л., Губської О. А., Ткача І. В., Ємця А. А., Мартєва С. Ю., Шевцової Н. В., а Велика Палата Верховного Суду не встановила таких обставин, у задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.
Щодо заяви ОСОБА_1 в частині відводу суддів Пількова К. М., Воробйової І. А. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів ці судді не входить до складу колегії, визначеної для розгляду цієї справи. За таких обставин заява в цій частині підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 36, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині відводу суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича Віталія Юрійовича, Кривенди Олега Вікторовича, Банаська Олександра Олександровича, Стефанів Надії Степанівни, Булейко Ольги Леонідівни, Губської Олени Анатоліївни, Ткача Ігоря Васильовича, Ємця Анатолія Анатолійовича, Мартєва Сергія Юрійовича, Шевцової Наталії Володимирівни від участі у розгляді справи № 990/3/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення.
Залишити без розгляду заяву Арестової Людмили Валеріївни в частині відводу суддів Великої Палати Верховного Суду Пількова Костянтина Миколайовича, Воробйової Ірини Анатоліївни від участі в розгляді справи № 990/3/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач О. А. Губська
Судді:О. О. Банасько О. В. Білоконь О. Л. Булейко А. А. Ємець Л. Ю. Кишакевич В. В. Король О. В. Кривенда М. В. Мазур С. Ю. Мартєв Н. С. Стефанів Т. Г. Стрелець І. В. Ткач В. Ю. Уркевич Н. В. Шевцова