17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 442/8236/24
провадження № 51-1800 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 .
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області від 26 листопада 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2024 року за № 42024140000000072.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 05 березня 2025 року поновив строк апеляційного оскарження, апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій порушила питання про їх перегляд у касаційному порядку.
Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 жовтня 2025 року ОСОБА_4 відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України.
На адресу Суду 13 лютого 2026 року від ОСОБА_4 надійшла нова касаційна скарга на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, доводи якої є аналогічними за змістом до тих, що були викладені у попередній її скарзі. При цьому ОСОБА_4 просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду та звернутися до Конституційного Суду України щодо перевірки на відповідність Конституції України положень ч. 4 ст. 424, ч. 2 ст. 428 КПК України у їх взаємозв'язку. Також долучає клопотання з аналогічними вимогами.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за касаційною скаргою слід відмовити, з огляду на таке.
Як видно з матеріалів провадження, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2025 року та Львівського апеляційного суду від 05 березня 2025 року судом касаційної інстанції прийнято рішення про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України.
У рішенні суду йшлося про те, що ОСОБА_4 оскаржує, зокрема, і постанову слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області від 26 листопада 2024 року про закриття кримінального провадження. Порядок її оскарження визначений положеннями КПК України. Цим правом при оскарженні постанови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скористалися, проте слідчий суддя ухвалою від 28 січня 2025 року відмовив у задоволенні скарги.
Судом було вказано, що оскарження постанови слідчого до суду касаційної інстанції, предметом розгляду якого є касаційні скарги на судові рішення, визначені ст. 424 КПК України, кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Вказану ухвалу слідчого судді було переглянуто в апеляційному порядку та залишено без зміни.
Водночас Суд зауважив, щодо оскарження ухвал слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2025 року та Львівського апеляційного суду від 05 березня 2025 року, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку з огляду на положення ч. 4 ст. 424 КПК України.
Частиною 4 ст. 424 КПК України закріплено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
До того ж зі змісту положень статей 424, 425 КПК України вбачається, що процесуальним законом не передбачено можливості багаторазового оскарження в касаційному порядку особою судових рішень, які вже були предметом розгляду суду касаційної інстанції за касаційною скаргою цієї особи.
Конституційний Суд України Рішенням № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року встановив, що визначення в положенні п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України як однієї з основних засад судочинства «забезпечення … касаційного оскарження рішення суду» у системному зв'язку з положеннями ч. 1 ст. 8, ст. 125 Основного Закону означає лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством.
Главою 32 вказаного Кодексу врегульовано порядок провадження в суді касаційної інстанції, який не передбачає процесуальної можливості повторно оскаржити судове рішення в касаційному порядку після постановлення остаточної ухвали.
Відповідно до ст. 533 КПК України остаточна ухвала Суду, що набрала чинності в порядку, визначеному КПК, є обов'язковою для учасників кримінального провадження, всіх фізичних і юридичних осіб, органів державної влади й місцевого самоврядування та їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Оскільки Верховний Суд вже приймав рішення за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 , а також те, що по суті розгляду первинної скарги винесено вмотивоване рішення, колегія суддів дійшла висновку, що нею вже було реалізовано своє право на оскарження зазначених судових рішень, що узгоджується із сталою практикою Верховного Суду (ухвали ВС у справах 489/5404/25,761/43494/23, 754/15851/23, 541/1492/18), а тому не може бути предметом касаційного перегляду знову.
Щодо вимог ОСОБА_4 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та вирішення питання про звернення до Конституційного Суду України, то слід зазначити таке.
Питання про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду на підставах та в порядку, визначених статтями 434-1 та 434-2 цього Кодексу, розглядається касаційним судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у разі прийняття рішення про відкриття провадження, витребування матеріалів та призначення розгляду.
Відповідно до ст. 36, п. 5 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України приймає Пленум Верховного Суду.
Зважаючи на те, що підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 не встановлено, то і причин для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та ініціювання процедури звернення до Конституційного Суду України щодо перевірки на відповідність Конституції України положень ч. 4 ст. 424, ч. 2 ст. 428 КПК України у їх взаємозв'язку, як про це йдеться в касаційній скарзі, немає.
Ураховуючи викладене, Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 слід відмовити.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3