12 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 757/3704/26-к
провадження № 51 - 447 впс 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення матеріалів кримінального провадження
№ 12025000000000565 (справа № 757/3704/26-к) за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду до іншого
в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установив:
У клопотанні, поданому в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), захисник просить Верховний Суд передати кримінальне провадження на розгляд з Печерського районного суду м. Києва до Рівненського міського суду Рівненської області.
Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувальний акт надійшов до Печерського районного суду м. Києва з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки відповідно до його змісту місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину є м. Рівне, де здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» (далі - ТОВ) та розташоване Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області, як основне місце обліку ТОВ, що перебувають у межах територіальної юрисдикції Рівненського міського суду Рівненської області. Крім того зазначає, що обвинувачений та свідки
у кримінальному провадженні проживають у м. Рівному та Рівненській області.
Тому, з метою забезпечення оперативності та ефективності судового розгляду кримінальне провадження захисник просить передати кримінальне провадження
на розгляд до Рівненського міського суду Рівненської області.
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь головуючого, думку захисника та прокурора, вивчивши матеріали клопотання, дійшла висновку про таке.
За правилами ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд,
у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд,
у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
Частиною 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з відповіді Печерського районного суду на запит Верховного Суду, вказане кримінальне провадження перебуває у провадженні цього суду, судовий розгляд у справі не розпочато.
ОСОБА_7 обвинувачується в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК.
Вказаний злочин є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування, а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що вважається узгодженим і підлягає сплаті. Якщо закон пов'язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим
з моменту фактичного ухилення від сплати.
Відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ, будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності, у не встановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 10 січня
2022 року, достовірно знаючи про істинні результати фінансово-господарської діяльності ТОВ, діючи умисно, з корисливих мотивів порушив вимоги пунктів 134.1.1, 134.1, 134, 135, 135.1, 140.4.4, 140.4, 140 Податкового кодексу України (у редакції від 22 грудня 2021 року), не відобразив суми доходів від реалізації послуг з сертифікації, які мали бути задекларовані у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих додатків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2021 рік, у зв'язку з чим ТОВ занизило податок на прибуток за 2021 рік
на суму 47 675 196 грн, а також не задекларував податкові зобов'язання з ПДВ
та занизив ТОВ податок на додану вартість, що належить до сплати в бюджет
у 2021 році, в сумі 53 093 859 грн, у зв'язку з чим умисно ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку.
В обвинувальному акті не зазначено місце вчинення кримінального правопорушення, а тому не можна встановити, що це правопорушення було вчинено саме на території м. Рівного.
Досудове розслідування у справі проводилось і було закінчено Головним слідчим управлінням Національної поліції України, обвинувальний акт підписаний прокурором Офісу Генерального прокурора, тобто в межах територіальної юрисдикції Печерського районного суду.
З огляду на викладене, Суд не вбачає підстав вважати, що обвинувальний акт надійшов до Печерського районного суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Абзацом 6 ст. 34 КПК передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності це провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
З відповіді Печерського районного суду на запит Верховного Суду вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 проживає у м. Рівному. Водночас відомості про місце проживання свідків у кримінальному провадженні судом не надано, а також такі дані не містяться у долученому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування.
За правилами вказаної норми кримінальне провадження може бути направлено
з одного суду до іншого у виняткових випадках лише тоді, коли іншим чином забезпечити виконання завдань кримінального провадження неможливо.
Зі змісту клопотання захисника не вбачається підтвердження об'єктивної неможливості забезпечити Печерським районним судом оперативності та ефективності кримінального провадження у зв'язку з проживанням обвинуваченого та свідків у кримінальному провадженні на території Рівненської області,
з урахуванням можливості застосування передбаченого ст. 336 КПК механізму проведення дистанційного судового провадження.
Сам по собі факт перебування учасників кримінального провадження на території іншої області не є винятковим випадком у розумінні положень абз. 6 ст. 34 КПК для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а питання забезпечення явки учасників кримінального провадження носить виключно організаційний характер.
З урахуванням викладеного Суд не вбачає передбачених статтями 32, 34 КПК підстав для передачі кримінального провадження на розгляд з Печерського районного суду м. Києва до Рівненського міськрайонного суду Рівненської області.
Керуючись статтями 32, 34, 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення матеріалів кримінального провадження № 12025000000000565 (справа № 757/3704/26-к) за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3