17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 191/408/26
провадження № 51-555ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року,
встановив:
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою від 02 лютого 2026 залишив без задоволення заяву ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 по розгляду скарги на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 10 лютого 2026 рокувідмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року про залишення без задоволення заяви про відвід слідчого судді.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції послався на те, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні заяви про відвід слідчого судді не входить до переліку рішень, визначених у ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та інших норм цього Кодексу, які містять пряму вказівку на можливість апеляційного оскарження таких ухвал.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_4 не погоджується з прийнятим апеляційним судом рішенням і просить його скасувати.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та судові рішення в Єдиному реєстрі судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положення ч. 4 ст. 399 КПК визначають, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Дніпровський апеляційний суд встановив, що ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року, якою залишено без задоволення заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 по розгляду скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, відповідно до ст. 309 КПК, ухвали місцевого суду про відмову у задоволенні відводу слідчому судді не входять до переліку ухвал, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.
Тому суд, установивши, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке відповідно до вимог процесуального закону не підлягає апеляційному оскарженню, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, прийняв рішення згідно до норм кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 та вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого
2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3