Постанова
Іменем України
16 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 521/17970/17
провадження № 61-8866 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Калараша А. А., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс»,
відповідачі:Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1 ,
розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервіс», ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 18 липня 2022 року, ухвалене суддею Гуревським В. К.,та постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Дришлюка А. І., Сегеди С. М., Драгомерецького М. М.,встановив
Короткий зміст вимог учасників справи
1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» (далі - ТОВ «Главбуд Плюс») звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталонавтосервю» (далі ? ТОВ «Еталонавтосервю») повернути ТОВ «Главбуд Плюс» суму коштів у розмірі 362 090,81 грн, отриманих ТОВ «Еталонавтосервю» на виконання Договору на поставку продукції від 24 листопада 2014 року № 042, перерахувавши їх на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» (далі ? ПАТ КБ);
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути ТОВ «Еталонавтосервю» майно, а саме: згідно довіреності № 8 від 28 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну у кількості три тисячі сто дев'ять штук; згідно довіреності № 9 від 28 листопада 2014 року 1. Цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 50 Р+W одна тисяча вісімсот тридцять одна штука. 2. Цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 44 Р+W три тисячі шістдесят шість штук; згідно довіреності № 10 від 24 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну РОRОТНЕRМ 38 Р+W одна тисяча шістдесят дев'ять штук.
2. Позов мотивований тим, що ТОВ «Главбуд Плюс», засноване 16 квітня 2002 року та зареєстроване Жовтневою районною адміністрацією м. Одеси за реєстраційним номером 04056836100021379. Учасниками ТОВ «Главбуд Плюс» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з рівними частками - по 50% у статутному капіталі. Директором ТОВ «Главбуд Плюс» з правом підпису фінансових та первинних документів є ОСОБА_3 . Учасником ТОВ «Главбуд Плюс» є ОСОБА_1
2.1 04 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_3 , ТОВ «Охоронне агентство «Гепард» про звільнення ОСОБА_3 з посади директора та усунення перешкод у користуванні майном, в якому ОСОБА_1 просив звільнити ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «Главбуд Плюс»; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_3 в графі «ПІБ керівника юридичної особи» та в графі «прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс»; заборонити ТОВ «Охоронне агентство «ГЕПАРД», ОСОБА_3 та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо недопущення ОСОБА_1 до нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ТОВ «Главбуд Плюс»; усунути перешкоди ОСОБА_1 стосовно недопущення ТОВ «Охоронне агентство «ГЕПАРД», ОСОБА_3 та будь-яким іншими юридичними та фізичними особами до нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ТОВ «Главбуд Плюс».
2.2 Малиновський районний суд м. Одеси 05 листопада 2014 року в рамках зазначеної цивільної справи № 521/19272/14-ц постановив ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив: відсторонив ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «Главбуд Плюс» з 05 листопада 2014 року; призначив ОСОБА_1 виконуючим обов'язки директора ТОВ «Главбуд Плюс» з 05 листопада 2014 року до набрання рішенням по даній справі законної сили; зобов'язав державного реєстратора відділу Реєстраційної служби міського управління юстиції виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_3 в графі «ПІБ керівника юридичної особи» та в графі «прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс» (код ЄДРПОУ 31997824) з 05 листопада 2014 року;зобов'язав державного реєстратора відділу Реєстраційної служби міського управління юстиції включити в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в графу «ПІБ керівника юридичної особи» та в графу «прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс» (код 31997824) з 05 листопада 2014 року; заборонив ТОВ «Охоронне агентство «ГЕПАРД» (код 34996116), місцезнаходження: м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 22, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо недопущення ОСОБА_1 до нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ТОВ «Главбуд Плюс» (код 31997824); зобов'язав ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 статут та печатки ТОВ «Главбуд Плюс»; уповноважив ОСОБА_1 або його представника, за умови наявності документів, що підтверджують його повноваження, вжити необхідні заходи для виконання ухвали суду.
2.3 06 листопада 2014 року на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року відділом Реєстраційної служби міського управління юстиції в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців був включений запис про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в графу «ПІБ керівника юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс».
2.4 21 листопада 2014 року ОСОБА_1 , від імені ТОВ «Главбуд Плюс», як виконуючий обов'язки директора, уклав три договори купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що зареєстровані в реєстрі відповідно за №№ 1478, 1473 та 1468. Відповідно до зазначених договорів купівлі-продажу ОСОБА_4 набув у власність 32/100 часток, ОСОБА_5 - 34/100 часток, а ОСОБА_6 - 34/100 часток належних приміщень ТОВ «Главбуд Плюс», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
2.5 У подальшому, 24 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» в особі ОСОБА_1 і ТОВ «Еталонавтосервіс» укладено договір на поставку продукції № 042, за умовами якого ТОВ «Еталонавтосервіс» передали ОСОБА_1 : 1) згідно з довіреністю № 8 від 28 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну у кількості три тисячі сто дев'ять штук; 2) згідно з довіреністю № 9 від 28 листопада 2014 року: - цеглу будівельну керамічну POROTHERM 50 P+W одна тисяча вісімсот тридцять одна штука; - цеглу будівельну керамічну POROTHERM 44 P+W три тисячі шістдесят шість штук; 3) згідно з довіреністю № 10 від 24 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну POROTHERM 38P+W одна тисяча шістдесят дев'ять штук.
2.6 Відповідно до звіту про дебетові та кредитові операції за рахунком № НОМЕР_4 ТОВ «Главбуд Плюс» за листопад 2014 року ТОВ «Главбуд Плюс» здійснили перерахунок коштів на користь ТОВ «Еталонавтосервіс»: у розмірі 29 112,00 грн за газобетон згідно з рахунком № 195 від 24 листопада 2014 року; у розмірі 123 738,50 грн за цеглу згідно з рахунком № 197 від 26 листопада 2014 року; у розмірі 148 333,33 грн згідно з рахунком № 202 від 27 листопада 2014 року.
2.7 03 грудня 2014 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області була скасована ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову залишена без задоволення.
2.8 Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Главбуд Плюс» вказувало на те, що, враховуючи скасування ухвали суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 призначено на посаду в.о. директора ТОВ «Главбуд Плюс», останній не мав належного обсягу цивільної дієздатності на укладання правочинів, а перерахування коштів за поставлену цеглу відбулося поза волею власника ТОВ «Главбуд Плюс», який, у свою чергу, не отримував придбану ОСОБА_1 цеглу. Тому ТОВ «Главбуд Плюс» просило відновити становище, яке існувало до порушення.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Малиновський районний суд міста Одеси рішенням від 18 липня 2022 року позов задовольнив частково. Відновив становище, яке існувало до порушення, а саме зобов'язав ТОВ «Еталонавтосервіс» повернути ТОВ «Главбуд Плюс» суму коштів у розмірі 362 090,81 грн, отриманих ТОВ «Еталонавтосервіс» на виконання договору на поставку продукції від 24 листопада 2014 року № 042, перерахувавши їх на поточний рахунок позивача. Постановив відновити становище, яке існувало до порушення, зобов'язав ОСОБА_1 повернути ТОВ «Еталонавтосервіс» майно, а саме: згідно з довіреністю № 8 від 28 листопада 2014 року - цеглу будівельну керамічну в кількості три тисячі сто дев'ять штук; згідно з довіреністю № 9 від 28 листопада 2014 року - 1) цеглу будівельну керамічну POROTHERM 50 P+W - одна тисяча вісімсот тридцять одна штука; 2) цеглу будівельну керамічну POROTHERM 44 P+W - три тисячі шістдесят шість штук; згідно з довіреністю № 10 від 24 листопада 2014 року - цеглу будівельну керамічну POROTHERM 38 P+W - одна тисяча шістдесят дев'ять штук. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
4. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що при укладанні визнаного судом недійсного правочину ОСОБА_1 , діючи на підставі незаконної та скасованої судом апеляційної інстанції ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року, в якості виконуючого обов'язки директора ТОВ «Главбуд Плюс», не мав на це відповідних повноважень, передбачених статутом товариства, законом або іншим актом законодавства. В даному випадку ОСОБА_1 діяв всупереч інтересам ТОВ «Главбуд Плюс», недобросовісно та в порушення законодавства, без волевиявлення останнього на укладання правочинів купівлі-продажу, поставки та ін. Отже, ОСОБА_1 не мав належного обсягу цивільної дієздатності на укладання правочинів, а перерахування коштів за начебто поставлену цеглу відбулося поза волею власника - ТОВ «Главбуд Плюс», який, в свою чергу, не отримував придбану ОСОБА_1 цеглу. У ОСОБА_1 також не було повноважень на отримання від ТОВ«Еталонавтосервіс» будівельних матеріалів, які він особисто отримав та присвоїв їх собі, оскільки безпосередньо ТОВ «Главбуд Плюс» вони не передавались і у господарській діяльності не використовувались.
5. Одеський апеляційний суд постановою від 18 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 18 липня 2022 року змінив та доповнив в частині мотивування, в іншій частині - залишив без змін.
6. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції по суті спору, проте доповнив його в частині мотивування, зазначивши, що згідно з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року про забезпечення позову в цивільній справі № 521/19272/14-ц ОСОБА_3 відсторонено від посади директора ТОВ «Главбуд Плюс» з 05 листопада 2014 року та призначено ОСОБА_1 виконуючим обов'язки директора ТОВ «Главбуд Плюс» з 05 листопада 2014 року до набрання рішенням по даній справі законної сили. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 03 грудня 2014 року зазначила, що районний суд обрав заходи забезпечення, які не перебувають у необхідному (обов'язковому) правовому зв'язку із позовними вимогами, а також вирішив справу по суті у спосіб, що не передбачений процесуальним законом. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що, постановляючи ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення позову, колегія суддів переглядала законність оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а тому, встановивши порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржувана ухвала була незаконною з моменту її постановлення, і всі подальші дії, що були здійснені на її підставі, є незаконними з моменту їх вчинення, що, у свою чергу, спростовує доводи ОСОБА_1 щодо належності, допустимості та достовірності витягу № 19559342 від 06 листопада 2014 року про включення його в графу «ПІБ керівника юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс» як доказу у даній справі.
7. Крім того, відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року у справі № 916/3952/15 колегія суддів вирішила визнати недійсним договір № 042 поставки продукції, укладений 24 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ТОВ «Еталонавтосервіс», з моменту його укладення. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не мав повноважень щодо підписання оспорюваного позивачем правочину, оскільки Зборами учасників ТОВ «Главбуд Плюс» не вирішувалося питання щодо його призначення, а ухвала суду з питань забезпечення позову не може бути законною підставою для такого призначення. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року у справі № 916/3952/15 була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22 листопада 2016 року. У перегляді справи Верховним Судом України було відмовлено.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
8. ТОВ «Главбуд Плюс», засноване 16 квітня 2002 року та зареєстроване Жовтневою районною адміністрацією м. Одеси за реєстраційним номером 04056836100021379.
9. Учасниками ТОВ «Главбуд Плюс» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з рівними частками - по 50% у статутному капіталі. Директором ТОВ «Главбуд Плюс» з правом підпису фінансових та первинних документів є ОСОБА_3 .
10. 06 листопада 2014 року на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року відділом Реєстраційної служби міського управління юстиції в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців був включений запис про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в графу «ПІБ керівника юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс» .
11. 21 листопада 2014 року ОСОБА_1 , від імені ТОВ «Главбуд Плюс», як виконуючий обов'язки директора, уклав три договори купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що зареєстровані в реєстрі відповідно за №№ 1478, 1473 та 1468. Відповідно до зазначених договорів купівлі-продажу ОСОБА_4 набув у власність 32/100 часток, ОСОБА_5 - 34/100 часток, а ОСОБА_6 - 34/100 часток належних приміщень ТОВ «Главбуд Плюс», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
12. 24 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» в особі ОСОБА_1 і ТОВ «Еталонавтосервіс» укладений договір на поставку продукції № 042, за умовами якого ТОВ «Еталонавтосервіс» передало ОСОБА_1 : 1) згідно з довіреністю № 8 від 28 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну у кількості три тисячі сто дев'ять штук; 2) згідно з довіреністю № 9 від 28 листопада 2014 року: - цеглу будівельну керамічну POROTHERM 50 P+W одна тисяча вісімсот тридцять одна штука; - цеглу будівельну керамічну POROTHERM 44 P+W три тисячі шістдесят шість штук; 3) згідно з довіреністю № 10 від 24 листопада 2014 року цеглу будівельну керамічну POROTHERM 38 P+W одна тисяча шістдесят дев'ять штук.
13. Відповідно до звіту про дебетові та кредитові операції за рахунком № НОМЕР_4 ТОВ «Главбуд Плюс» за листопад 2014 року ТОВ «Главбуд Плюс» здійснило перерахування коштів на користь ТОВ «Еталонавтосервіс»: у розмірі 29 112,00 грн за газобетон згідно з рахунком № 195 від 24 листопада 2014 року; у розмірі 123 738,50 грн за цеглу згідно з рахунком № 197 від 26 листопада 2014 року; у розмірі 148 333,33 грн згідно з рахунком № 202 від 27 листопада 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У червня 2023 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 18 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2023 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 521/17970/17 визначено ОСОБА_7 , судді, які входять до складу колегії: Карпенко С. О., Ігнатенко В. М.
16. Ухвалою від 31липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, після усунення недоліків, відкрив касаційне провадження та витребував справу з суду першої інстанції.
17. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_7 на підставі службової записки Голови Касаційного цивільного суду Гулька Б. І .
18. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 серпня 2023 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 521/17970/17 визначено Пророка В. В. , судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
19. 31 серпня 2023 року справа № 521/17970/17 надійшла до Верховного Суду.
20. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2024 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 521/17970/17, визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.
22. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 521/17970/17 визначено Пророка В. В. , судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24. З урахуванням змісту касаційної скарги ОСОБА_1 оскаржує зазначені судові рішення на підставі пунктів 1 та 4 (пункт 1 частини третьої статті 411) частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі ? ЦПК України).
25. ОСОБА_1 вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 404/254/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 165/711/16-ц.
26. Крім цього, ОСОБА_1 вказує на те,що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази.
27. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, які не стосуються предмета касаційного перегляду, а також ті, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.
(2) Позиція інших учасників справи
28. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на касаційну скаргу не скористалися.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
29. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
30. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
31. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
32. Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
33. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
34. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
35. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
36. За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
37. Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Главбуд Плюс» вказував на те, що, враховуючи скасування ухвали суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 призначено в.о. директора ТОВ «Главбуд Плюс», останній не мав належного обсягу цивільної дієздатності на укладання правочинів, а перерахування коштів за поставлену цеглу відбулося поза волею власника ТОВ «Главбуд Плюс», який, у свою чергу, не отримував придбану ОСОБА_1 цеглу. Тому позивач просив відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення ТОВ «Главбуд Плюс» суми коштів у розмірі 362 090,81 грн, отриманих ТОВ «Еталонавтосервіс» на виконання договору на поставку продукції від 24 листопада 2014 року № 042, а також зобов'язати ОСОБА_1 повернути ТОВ «Еталонавтосервіс» продукцію, отриману за договором поставки від 24 листопада 2014 року № 042.
38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_3 , ТОВ «Охоронне агентство «Гепард» про звільнення ОСОБА_3 з посади директора та усунення перешкод у користуванні майном.
39. Малиновський районний суд м. Одеси 05 листопада 2014 року в рамках зазначеної цивільної справи № 521/19272/14-ц постановив ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив: відсторонив ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «Главбуд Плюс» з 05 листопада 2014 року; призначив ОСОБА_1 виконуючим обов'язки директора ТОВ «Главбуд Плюс» з 05 листопада 2014 року до набрання рішенням по даній справі законної сили; зобов'язав державного реєстратора відділу Реєстраційної служби міського управління юстиції виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_3 в графі «ПІБ керівника юридичної особи» та в графі «прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс» (код ЄДРПОУ 31997824) з 05 листопада 2014 року; зобов'язав державного реєстратора відділу Реєстраційної служби міського управління юстиції включити в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в графу «ПІБ керівника юридичної особи» та в графу «прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс» (код 31997824) з 05 листопада 2014 року; заборонив ТОВ «Охоронне агентство «ГЕПАРД» (код 34996116), місцезнаходження: м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 22, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо недопущення ОСОБА_1 до нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ТОВ «Главбуд Плюс» (код 31997824); зобов'язав ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 статут та печатки ТОВ «Главбуд Плюс»; уповноважив ОСОБА_1 або його представника, за умови наявності документів, що підтверджують його повноваження, вжити необхідні заходи для виконання ухвали суду.
40. 06 листопада 2014 року на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року відділом Реєстраційної служби міського управління юстиції в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців був включений запис про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в графу «ПІБ керівника юридичної особи» ТОВ «Главбуд Плюс».
41. 21 листопада 2014 року ОСОБА_1 , від імені ТОВ «Главбуд Плюс», як виконуючий обов'язки директора, уклав три договори купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що зареєстровані в реєстрі відповідно за №№ 1478, 1473 та 1468. Відповідно до зазначених договорів купівлі-продажу ОСОБА_4 набув у власність 32/100 часток, ОСОБА_5 - 34/100 часток, а ОСОБА_6 - 34/100 часток належних приміщень ТОВ «Главбуд Плюс», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
42. У подальшому, 24 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» в особі ОСОБА_1 і ТОВ «Еталонавтосервіс» укладено договір на поставку продукції № 042.
43. Ураховуючи наведене та встановивши, що при укладанні визначеного судом недійсного правочину ОСОБА_1 діяв на підставі незаконної та скасованої судом апеляційної інстанції ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року, в якості виконуючого обов'язки директора ТОВ «Главбуд Плюс», суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не мав повноважень щодо підписання оспорюваного правочину.
44. Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
45. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не мав належного обсягу цивільної дієздатності на укладання правочинів, а перерахування коштів за начебто поставлені будівельні матеріали відбулося поза волею власника - ТОВ «Главбуд Плюс», який, у свою чергу, не отримувало придбані ОСОБА_1 будматеріали, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відновлення порушених прав ТОВ «Главбуд Плюс» полягає у тому, що ТОВ «Еталонавтосервіс» має повернути ТОВ «Главбуд Плюс» отримані грошові кошти, а ОСОБА_1 має повернути ТОВ «Еталонавтосервіс» отриману цеглу, що, у свою чергу, відновить становище, що існувало до порушення, тобто до моменту укладення правочину між ТОВ «Еталонавтосервіс» та ОСОБА_1 .
46. Звертаючись до суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження посилався на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, а саме витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 19559342 від 06 листопада 2014 року за підписом державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Бондаренко О. А., який підтверджує наявність у нього повноважень на час укладення договору № 042 на поставку продукції від 24 листопада 2014 року.
47. А відтак, вказана обставина, на думку ОСОБА_1 , відповідно до чинного законодавства України, статутів підприємств, Закону України «Про господарські товариства» та статті 712 ЦК України, надала можливість йому, після перевірки повноважень сторін, укласти договір № 042 на поставку продукції.
48. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
49. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
50. У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
51. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
52. Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
53. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги з огляду на таке.
54. Згідно з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року про забезпечення позову в цивільній справі № 521/19272/14-ц, ОСОБА_3 відсторонено від посади директора ТОВ «Главбуд Плюс» з 05 листопада 2014 року та призначено ОСОБА_1 виконуючим обов'язки директора ТОВ «Главбуд Плюс» з 05 листопада 2014 року до набрання рішенням по даній справі законної сили. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 03 грудня 2014 року зазначила, що районний суд обрав заходи забезпечення, які не перебувають у необхідному (обов'язковому) правовому зв'язку із позовними вимогами, а також вирішив справу по суті у спосіб, що не передбачений процесуальним законом.
55. А відтак, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що, постановляючи ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення позову, колегія суддів переглядала законність оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а тому, встановивши порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржувана ухвала була незаконною з моменту її постановлення, та всі подальші дії, що були здійснені на її підставі, є незаконними з моменту їх вчинення, що, у свою чергу, спростовує доводи ОСОБА_1 щодо належності, допустимості та достовірності витягу № 19559342 від 06 листопада 2014 року, як доказу у даній справі.
56. Також колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є стороною правовідносин щодо повернення цегли та грошей,оскільки Одеський апеляційний господарський суд у справі № 916/3952/15, де сторонами є ТОВ «Еталонавтосервіс» та ТОВ «Главбуд Плюс», визнав недійсним договір № 042 поставки продукції, укладений 24 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ТОВ «Еталонавтосервіс», з моменту його укладення, а не з фізичною особою ОСОБА_1 .
57. Крім того, як вказує ОСОБА_1 , він не був долучений до участі у справі як третя особа, тим самим був позбавлений можливості надати свої пояснення та письмові докази у даній справі, які, у свою чергу, мали б важливе значення для винесення законного рішення, що у подальшому призвело до порушення його прав та інтересів.
58. Відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року по справі № 916/3952/15 колегія суддів вирішила визнати недійсним договір № 042 поставки продукції, укладений 24 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ТОВ «Еталонавтосервіс» з моменту його укладення. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не мав повноважень щодо підписання оспорюваного позивачем правочину, оскільки зборами учасників ТОВ «Главбуд Плюс» не вирішувалося питання щодо його призначення, а ухвала суду з питань забезпечення позову не може бути законною підставою для такого призначення.
59. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року у справі № 916/3952/15 була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22 листопада 2016 року. У перегляді справи Верховним Судом України було відмовлено.
60. За частиною п'ятою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
61. При цьому Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме статті 91, 107 ГПК України, передбачав право на апеляційне та касаційне оскарження, зокрема, особами, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їхні права та обов'язки. Однак своїм правом на оскарження ОСОБА_1 не скористався.
62. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки згідно з довіреностями № 8-10 цегла будівельна керамічна була видана саме ОСОБА_1 , про що у довіреностях наявний особистий підпис останнього. А відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що тягар доказування неотримання товару за договором поставки № 042, який визнано недійсним, покладається саме на ОСОБА_1 ; останній на спростування даного факту доказів не надав.
63. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
64. Посилання в касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 404/254/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 165/711/16-ц, колегією суддів відхиляються, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними. У зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
65. Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків суду апеляційної інстанції не впливають та їх не спростовують.
66. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо підстав задоволення позову частково відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які суди правильно застосували, і з якими погоджується й суд касаційної інстанції.
(2) Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
67. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).
68. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
69. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 18 липня 2022 року у незміненій апеляційним судом частині та постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Пророк
А. А. Калараш
Є. В. Петров