17 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 915/883/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 у справі
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
до Приватного підприємства "ФАКТОР",
про стягнення 166 434,30 грн,
Господарський суд Миколаївської області рішенням від 14.08.2025, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026, задовольнив частково позов Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" у цій справі та ухвалив стягнути з Приватного підприємства "ФАКТОР" на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" заборгованість із плати за доступ до об'єктів електроенергетики за період з червня 2023 року по квітень 2024 року у сумі 96 903,90 грн та судовий збір у розмірі 1 410,41 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду для розгляду касаційної скарги у справі № 915/883/24 визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А. (підтверджується відповідним протоколом від 16.02.2026).
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги у контексті оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у наведеному складі дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" з огляду на таке.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частина 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Тобто, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, що передбачені законом.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України унормовано, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно ж до приписів пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Так, предметом позову у цій справі є стягнення 166 434,30 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на час подання позову (302 800, 00 грн станом на 2024 рік), а тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною.
У поданій касаційній скарзі підставами для оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" визначає приписи підпунктів "а" і "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Посилаючись на підпункти "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для скаржника виняткове значення, оскільки відсутній висновок щодо застосування п. 13 та п. 14 Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10 грудня 2018 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 1/32972.
Проте, Верховний Суд вважає, що наведені скаржником обґрунтування є декларативними, оскільки дійсно змістовних аргументів про те, що касаційна скарга у цій справі стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також про те, що ця має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу подана касаційна скарга не містить.
Суд касаційної інстанції пояснює, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Водночас подібних обставин із доводів касаційної скарги Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" у спірних правовідносинах не слідує.
Щодо ж "виняткового значення" справи, то в цьому випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.
Твердження скаржника про те, що справа має виняткове для нього значення не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також про те, що ця справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки сама лише наявність на розгляді у судах попередніх інстанцій аналогічних спорів, не доводить неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права.
За викладеного суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а відтак умов допуску цієї справи до касаційного оскарження скаржником не дотримано.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
При цьому, варто враховувати, що використання судом касаційної інстанції оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 у справі № 915/883/24, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
За цим, керуючись статтями 2, 12, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025 у справі № 915/883/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.