10 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 903/609/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,
представників учасників справи:
прокуратури - Ковальчук О.І.,
позивача-1 - не з'явився,
позивача-2 - не з'явився,
позивача-3 - не з'явився,
позивача-4 - не з'явився,
відповідача-1 - не з'явився,
відповідача-2 - Шевчик О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання Керівника Рівненської обласної прокуратури
про зупинення касаційного провадження у справі № 903/609/24
при розгляді касаційної скарги Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю., Грязнов В.В., Розізнана І.В.
від 11.03.2025
за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної (військової) адміністрації, Управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації, Західного офісу Держаудитслужби
до Державної спеціалізованої установи "Волинське обласне бюро судово-медичної експертизи", Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"
про визнання недійсним договору та стягнення 49 147,36 грн.
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної (військової) адміністрації, Управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації, Західного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи (правонаступник - Державна спеціалізована установа "Волинське обласне бюро судово-медичної експертизи") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", в якому просив:
- визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу від 19.05.2023 № 60АВ200-1636-23, укладений між Волинським обласним бюро судово-медичної експертизи та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи грошові кошти у розмірі 49 147,36 грн, а з Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 49 147,36 грн стягнути в дохід держави.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.11.2024 у справі № 903/609/24 позов задоволений повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт поширення на кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" - ОСОБА_1 , до якого рішенням РНБО від 18.06.2021 згідно із Законом України "Про санкції" було застосовано відповідні обмежувальні заходи (санкції) - "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом "Про санкції" (пункт 25 частини 1 статті 4 Закону України "Про санкції"), такої санкції, як заборона на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю відповідає принципам застосування санкцій, визначених у частині 2 статті 3 Закону України "Про санкції". Водночас, обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про застосування до кінцевого бенефіціарного власника товариства персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) свідчать про наявність в останнього умислу, спрямованого на порушення публічного порядку. Враховуючи наведене, суд першої інстанції вважав, наявні правові підстави для визнання недійсним оспорюваного договору, який укладений між Волинським обласним бюро судово-медичної експертизи та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", оскільки укладення останнього спрямоване на порушення публічного порядку, а відтак суперечить інтересам держави та суспільства. Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що одержані ним кошти у розмірі 49 147,36 грн за цим правочином повинні бути повернуті першому відповідачу як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти стягуватися в дохід держави.
Постановою від 11.03.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Волинської області від 06.11.2024 у справі № 903/609/24. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції послався на відсутність у санкційному переліку застосованих до кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" та самого товариства як учасника процедури закупівлі санкцій у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що серед рішень, обумовлених пунктом 538 додатку № 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке стосується кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" ОСОБА_1 , йдеться про "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції". Натомість суд не повноважний ототожнювати їх саме із санкцією у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції". Адже це належить до дискреційних повноважень суб'єкта, що приймає рішення про застосування санкцій. При цьому суд зауважив, що визначення законодавцем поняття "інші санкції" по суті вказує на відсутність виключного переліку можливих обмежень, які можуть бути застосовані з метою досягнення кінцевого результату та цілей України на відповідному етапі існування.
Суд апеляційної інстанції спростував також аргументи прокурора, який переконував, що це є "інші санкції" з посиланням на відсутність рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель "іншим санкціям", що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції". Водночас зауважив на тому, що з огляду на норми спеціального закону та дискреційні повноваження суб'єктів, які приймають рішення про застосування санкцій, у суду відсутні повноваження здійснювати тлумачення та приймати рішення про те, який саме вид санкції може вважатись "іншою санкцією" у розумінні пункту 25 частини 1 статті 4 Закону України "Про санкції". Тобто сам суб'єкт застосування санкцій повинен сформулювати вид санкції, яка не названа у попередніх пунктах частини 1 статті 4 Закону, однак відповідає принципам їх застосування, встановленим у статті 3 Закону.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025, а рішення Господарського суду Волинської області від 06.11.2024 у даній справі залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 903/609/24 за касаційною скаргою Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 та призначено її до розгляду.
Ухвалою від 27.05.2025 Верховний Суд зупинив касаційне провадження у справі № 903/609/24 за касаційною скаргою Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 922/3456/23, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2025 поновлено касаційне провадження у справі № 903/609/24 за касаційною скаргою Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.02.2026 об 11:50 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
10 лютого 2026 року, до початку судового засідання, до Суду від Керівника Рівненської обласної прокуратури надійшло клопотання про зупинення касаційного провадження у справі № 903/609/24, до закінчення розгляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 927/994/23, у якій має бути сформований висновок щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов'язань, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" (надалі - Постанова № 187), до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, на яку накладені персональні економічні санкції (аналогічно як у справі, що розглядається, - ОСОБА_1 ), та стосовно правових наслідків застосування такого мораторію.
Розглянувши вказане клопотання, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
У даній справі № 903/609/24 на вирішення Суду поставлено питання, чи могло Волинське обласне бюро судово-медичної експертизи (правонаступник - Державна спеціалізована установа "Волинське обласне бюро судово-медичної експертизи") укласти за результатами проведення процедури публічних закупівель договір з юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", кінцевий бенефіціарний власник якої ОСОБА_1 перебуває під санкціями, встановленими рішенням Ради національної безпеки і оборони України. Тобто у цьому випадку йдеться про застосовність чи незастосовність пункту 25 частини 1 статті 4 Закону України ''Про санкції'' до кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" ОСОБА_1 і самого товариства саме у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, згідно з названим Законом і відповідним рішенням Ради національної безпеки і оборони України.
Натомість, як вбачається з ухвали Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду (надалі - Об'єднана палата) від 21.11.2025 у справі № 927/994/23 про прийняття справи до розгляду Об'єднаною палатою, підставою передачі справи № 927/994/23 на розгляд Об'єднаної палати слугувало існування різних правових позицій Верховного Суду, застосування яких у одних випадках свідчить, що у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у пункті 1 Постанови № 187 як такі, що "пов'язані з державою-агресором", це є підставою для відмови в позові, а в інших випадках свідчить, що у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у пункті 1 Постанови № 187 як таких, що "пов'язані з державою-агресором", це не впливає на можливість задоволення позову, однак є підставою для зупинення виконання майбутнього судового рішення під час виконавчого провадження.
Як наслідок, Об'єднана палата, приймаючи справу № 927/994/23 до розгляду, в ухвалі від 21.11.2025 виснувала про існування неоднакового правозастосування Верховним Судом пункту 1 Постанови № 187 в аспекті того, чи підлягає застосуванню зазначений у цьому пункті мораторій щодо виконання грошових зобов'язань на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, на будь-якій стадії судового процесу, обмежуючи суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів) у реалізації ними права вимоги до зобов'язаної сторони як шляхом звернення за судовим захистом, так і шляхом примусового виконання, чи вказаний мораторій, як такий, що означає відстрочення виконання певних зобов'язань, а не звільнення юридичних осіб України від виконання зобов'язань за укладеними ними угодами, не має бути підставою для припинення зобов'язання та відмови у захисті порушеного права.
Тож у справі № 927/994/23 йдеться про вирішення питання застосування визначених законодавцем певних особливостей, пов'язаних із примусовим виконанням рішень, якщо стягувачами у виконавчому провадженні є особи, пов'язані з державою-агресором, з метою акумулювання майна для майбутнього звернення стягнення.
Тобто на розгляд Об'єднаної палати передано питання, чи за наявності встановленого Постановою № 187 мораторію на виконання грошового зобов'язання на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, має бути відмовлено у позові про стягнення заборгованості саме з підстав пов'язаності особи (кредитора, стягувача) з державою-агресором, чи цей мораторій розповсюджується лише на стадію виконання судового рішення про стягнення боргу.
Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, відповідно до яких суд зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Зокрема, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Водночас, правовідносини у цій справі № 903/609/24 та у справі № 927/994/23, що перебуває на розгляді Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, не є подібними за суб'єктним складом спірних правовідносин, предметом спору та правовим регулюванням спірних правовідносин. Тому підстави для зупинення касаційного провадження у справі, що розглядається, відсутні.
Керуючись статтями 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Керівника Рівненської обласної прокуратури про зупинення касаційного провадження у справі № 903/609/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді І.Д. Кондратова
В.І. Студенець