16 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 922/751/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Кролевець О. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025
(головуюча - Істоміна О. А., судді: Медуниця О. Є., Слободін М. М.)
у справі за позовом Громадської організації "Харківське медичне товариство"
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Медицина";
2. ОСОБА_2 ;
3. ОСОБА_3 ;
4. ОСОБА_4 ,
про визначення розміру статутного капіталу.
1. У березні 2025 року Громадська організація "Харківське медичне товариство" (далі - Громадська організація) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог, які прийняті судом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медицина" (далі - Товариство), а також до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просила суд визначити розмір статутного капіталу Товариства в сумі 46 020,00 грн та розміри часток учасників у статутному капіталі Товариства, а саме:
- учасник Громадська організація з часткою у розмірі 10 377,50 грн, що складає 22,550 відсотків статутного капіталу;
- учасник ОСОБА_2 з часткою у розмірі 17 821,50 грн, що складає 38,725 відсотків статутного капіталу;
- учасник ОСОБА_4 з часткою у розмірі 17 821,50 грн, що складає 38,725 відсотків статутного капіталу.
2. 29.07.2025 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю, визначив розмір статутного капіталу Товариства в сумі 46 020,00 та розміри часток учасників у статутному капіталі Товариства.
3. Суд першої інстанції виходив із того, що у 1995- 1997 роках Громадська організація (як засновник) належним чином сформувала внесок до статутного капіталу Акціонерного товариства закритого типу "Медицина" (з подальшим перетворенням у товариство з обмеженою відповідальністю), що підтверджується установчими документами та актами приймання-передачі; зміни до установчого договору (зокрема Додаткову угоду № 2) суд визнав неукладеними/такими, що не породжують правових наслідків через відсутність підпису всіх засновників; обставини наявності комунальної власності на будівлю не спростовують факту внесення "основних фондів" (у т. ч. рухомого майна) як вкладу. Суд зазначив, що невизнання корпоративних прав позивачів є триваючим порушенням, тому позовна давність не спливла; для ефективного захисту (статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, частини п'ятої статті 11 ЦК України) визначив розмір статутного капіталу Товариства та часток учасників, визнавши за позивачами корпоративні права у відповідних відсотках, відхиливши заперечення відповідачів як недоведені.
4. 01.10.2025 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційні скарги Товариства, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував й ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
5. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права: без належних і допустимих доказів визнав доведеним передання саме погодженого майнового комплексу як внеску; ототожнив статус засновника зі статусом акціонера/учасника, не перевіривши дотримання статутного порядку підтвердження дольової участі; помилково зосередив увагу на "неукладеності" додаткової угоди замість перевірки законності корпоративної процедури; проігнорував правові наслідки зареєстрованих корпоративних рішень 1997 та 2004 років і застосував непридатний спосіб захисту, що призвело до фактичного перерозподілу часток чинних учасників та "введення" позивача до складу Товариства. Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність внесення погодженого майнового комплексу, непідтвердження набуття позивачем корпоративних прав у порядку Статуту, помилкове тлумачення подій 1996 року та ігнорування правових наслідків рішень 1997/2004 років, а також про непридатність обраного способу захисту й пропуск позовної давності, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові повністю.
6. 26.01.2026 ОСОБА_1 , який не брав участі у справі, надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Скаржник також просить визнати об'єктивно поважними причини пропуску процесуального строку та поновити заявнику строк на касаційне оскарження.
7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуваною постановою Східного апеляційного господарського суду було вирішено питання про його інтереси та обов'язки в частині приймання ним, як в.о. виконавчого директора внеску в статутний капітал новоствореного акціонерного товариства (АТЗТ "Медицина", тобто правопопередника відповідача ТОВ "Медицина"). У подальшому, спираючись саме на преюдиційні обставини, встановлені в оскаржуваній постанові, Громадська організація, як правонаступник Харківського наукового медичного товариства, звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (справа № 922/4570/25, ухвала про відкриття провадження у справі від 05.01.2026) у вигляді нібито привласненого ОСОБА_1 майна, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 922/751/25 встановлено обставину фактичного не включення прийнятого ОСОБА_1 за Актом № 1 приймання-передачі основних засобів від 27.02.1995 основних засобів до статутного капіталу і майна АТЗТ "МЕДИЦИНА", тобто, за твердженнями Громадської організації, ОСОБА_1 обернув зазначене майно на свою користь, чим заподіяв позивачу значні збитки.
8. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження судового рішення скаржник визначає випадки, передбачені пунктами 1, 3 та 4 статті 287 ГПК України, з урахуванням пункту 8 частини першої та пунктів 1, 4 частини третьої статті 310 цього Кодексу.
9. В обґрунтування підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права (статті 16 ЦК України, підпункт "д" пункту З частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", статті 48 ЦК УРСР 1963 року, частини першої статті 4, статті 33 Закону України "Про господарські товариства", частини третьої статті 213, частини першої статті 261, частини четвертої статті 267 ЦК України), і не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права, викладених у постановах, а саме:
- Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 924/1304/20, від 11.12.2023 у справі № 907/922/21, щодо належного та ефективного способу захисту прав учасника господарського товариства;
- Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 907/922/21 щодо принципової допустимості припинення права особи на участь у товаристві шляхом задоволення позову іншої особи про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства;
- Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, Верховного Суду 18.05.2023 у справі № 904/5669/21 (904/801/22), щодо створення та діяльності акціонерного товариства відповідно до статті 4 Закону України "Про господарські товариства" на підставі установчого договору та статуту одночасно;
- Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 490/5891/19, щодо нікчемності правочину, який суперечить вимогам закону, відповідно до приписів ЦК УРСР 1963 року та значення такої нікчемності для установчого договору;
- Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 490/5891/19, від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, щодо наслідків нікчемності правочину та їх застосування судом;
- Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012, від 17.10.2023 у справі № 910/21220/21, щодо початку перебігу та умов застосування позовної давності;
- Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 12.05.2022 у справі № 756/15123/18, в частині застосування правил тлумачення умов правочину.
10. В обґрунтування підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 3 статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 13, 33 Закону України "Про господарські товариства":
- у правовідносинах, пов'язаних із внесенням вкладів учасників та засновників товариства, в частині того, чи зобов'язаний такий учасник (засновник) підтверджувати своє право власності на рухоме майно, що вноситься як вклад, якщо він володіє цим майном і фактично передає його до статутного (капіталу) товариства, яке його фактично приймає;
- у правовідносинах, пов'язаних із внесенням вкладів учасників та засновників товариства, в частині того, яка міра індивідуалізації майна, визначеного як вклад засновника (учасника) вимагається для чіткого визначення, яке саме майно вноситься, і яке значення в такій ситуації має те, що певне майно фактично передане засновником (учасником) як вклад до статутного (капіталу) товариства, яке його фактично приймає;
- у правовідносинах, пов'язаних із внесенням вкладів учасників та засновників товариства, в частині того, чи допускається встановлення установчими документами (установчим договором, статутом) товариства автоматичного виключення (автоматичної втрати статусу) учасника товариства особою, яка не виконала чи не повністю виконала свій обов'язок внесення вкладу.
11. В обґрунтування підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 4 статті 287 ГПК України з посиланням на пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, встановивши факт наявності статусу акціонерів АТЗТ "Медицина" в осіб, які ухвалювали рішення про зміну установчих документів АТЗТ "Медицина" (Додаткова угода № 2 до установчого договору) та про перетворення АТЗТ "Медицина" в товариство з обмеженою відповідальністю, на підставі доказів, які сам суд апеляційної інстанції визнав недопустимими для підтвердження такого статусу, а також допустив неповноту судового розгляду та вибіркову оцінку доказів.
12. В обґрунтування підстав допуску справи до касаційного провадження скаржник посилається на частину четверту статті 287 ГПК України, а також підпункти "б" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу. Скаржник зазначає, що наразі Господарським судом Харківської області розглядається справа № 922/4570/25 за позовом Громадської організації до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в сумі 2 749 341,05 грн, завданих нібито привласненням ОСОБА_1 майна, переданого Харківським науковим медичним товариством за Актом № 1 приймання-передачі основних засобів від 27.02.1995 основних засобів до статутного капіталу і майна АТЗТ "МЕДИЦИНА". При цьому, з урахуванням висновків і обставин, зроблених/встановлених оскаржуваною постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 922/751/25 і які мають безпосереднє значення дня вирішення спору в межах справи № 922/4570/25 ОСОБА_1 позбавлений можливості спростувати ці факти, на які спирається у своїх позовних вимогах Громадська організація інакше, аніж шляхом подання касаційної скарги на зазначену постанову. Також ОСОБА_1 є літньою фізичною особою, ветераном праці, пенсіонером з вкрай невеликими доходами, до того ж - і з 14.08.2025 (19.08.2025 проведена державна реєстрація змін) вже не обіймає керівної посади, що зменшило доходи ще більше. Таким чином, однократне стягнення з ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 2 749 341,05 грн є рівнозначним повній неплатоспроможності ОСОБА_1 , який і так перебуває у скрутному фінансовому становищі. Через це справа № 922/751/25 має виняткове значення для скаржника. На думку скаржника, сам абсолютний числовий показник (2 749 341,05 грн) вимог, звернених Громадською організацією проти ОСОБА_1 на підставі оскаржуваної постанови у цій справі, істотно перевищує визичений пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України поріг малозначності справи (500 розмірів прожиткового мінімуму), що додатково свідчить про виключне значення, яке справа № 922/751/25 має для ОСОБА_1 .
13. 03.02.2026 ОСОБА_3 через представницю - ОСОБА_5 подала до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких зазначає, що підстави для відкриття касаційного провадження у справі № 922/751/25 та підстави для перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 відсутні, з огляду на таке:
- у цій справі позивач Громадська організація та ОСОБА_4 вже зверталися із касаційними скаргами на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 і Верховний Суд уже аналізував заявлені мотиви та підстави касаційного перегляду та висловлювався щодо відсутності підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі;
- викладені в касаційній скарзі твердження про необізнаність заявника касаційної інстанції про результати розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції є такими, що не відповідають дійсності;
- заявник касаційної інстанції має непослідовну позицію, адже спочатку він не погоджується з рішенням суду першої інстанції, а в подальшому просить залишити таке рішення в силі;
- скаржник не є учасником справи й стверджує, що постанова суду апеляційної інстанції, нібито, прийнята про його права, інтереси та обов'язки, хоча суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові взагалі не визначав жодних прав, інтересів чи обов'язків скаржника, а наведені ним доводи є очевидним припущенням та маніпулятивною спробою ображеної особи завдати шкоди Товариству;
- вартісне вираження предмету спору в цій справі не перевищує і навіть не наближається до 1 514 000,00 грн, а тому спір у цій справі безумовно не підлягає касаційному розгляду;
- підстави для касаційного перегляду цієї справи відсутні та в касаційній скарзі не обґрунтовані;
- безпідставними є посилання скаржника на наявність судового спору у справі № 922/4570/25 де він є відповідачем, адже вказаний спір є спором між скаржником та іншою юридичною особою, і жодним чином не стосується спору у цій справі, а всі обставини та факти у тому спорі будуть досліджуватись судом саме у тій справі і будуть піддані оцінці саме у тій справі.
14. Верховний Суд розглянув подану касаційну скаргу ОСОБА_1 та заперечення ОСОБА_3 проти відкриття касаційного провадження й виходить з наступного.
15. Ухвалами Верховного Суду від 29.10.2025 та від 14.11.2025 Суд виснував, що позовні вимоги у цій справі про визначення розміру статутного капіталу Товариства в сумі 46 020,00 грн та розміру часток учасників у статутному капіталі є вимогою майнового характеру, оскільки має вартісну оцінку, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 3 028,00 грн = 1 514 000, 00 грн). Натомість Суд відмовив у відкритті касаційних проваджень за касаційними скаргами Громадської організації та ОСОБА_4 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, з огляду на те, що заявники не дотримали умови допуску справи до касаційного оскарження, а саме не обґрунтували підстави, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, тому заперечення ОСОБА_3 , що Верховний Суд уже аналізував заявлені мотиви та підстави касаційного перегляду, є безпідставними.
16. З огляду на зазначені обґрунтування скаржника ОСОБА_1 щодо наявності виключних випадків для перегляду судових рішень у справах предметом спору, розмір яких не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Верховний Суд дійшов висновку, що підставою допуску справи до касаційного оскарження судових рішень є наявність випадку відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
17. Клопотання про поновлення строку на касаційне провадження скаржник обґрунтовує тим, що він не має електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", про існування оскаржуваної постанови дізнався 08.01.2026 в момент отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі № 922/4570/25, у якій згадувалася та описувалася оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції (на підтвердження додає копію конверту поштового відправлення та відомості з офіційного веб-порталу ДП "Укрпошта"); 16.01.2026 ОСОБА_1 ознайомився з повним текстом оскаржуваної постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Водночас скаржник зазначає, що дізнатися про існування оскаржуваної постанови раніше можливості не мав, адже 14.08.2025 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Медицина", за рішенням яких вій був звільнений з посади керівника і в подальшому не керував діяльністю підприємства і не мав доступу до документів, пов'язаних із такою діяльністю, державна реєстрація змін проведена 19.08.2025.
18. Суд вважає, що заперечення ОСОБА_3 щодо обізнаності скаржника про наявність оскаржуваної постанови раніше, не можуть бути вагомішими над обґрунтуваннями ОСОБА_1 з огляду на відсутність у суду доказів, на які посилається ОСОБА_3 у своїх запереченнях.
19. З огляду на те, що скаржник подав касаційну скаргу 26.01.2026 протягом двадцятиденного строку з дня коли довідався про наявність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції(08.01.2026), Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є поважними, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.
20. Щодо посилання ОСОБА_3 стосовно відсутності підстав для касаційного перегляду цієї справи, Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі здійснюється перевірка формального дотримання скаржниками вимог ГПК України при оформленні касаційної скарги відповідно до вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а оцінка наведеної скаржником підстави (підстав) для відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 287 ГПК України, її обґрунтованість та достатність буде здійснюватися Верховним Судом під час касаційного перегляду справи по суті.
21. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України за наявності випадку передбаченого підпунктом "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
22. Згідно з частиною четвертою статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
23. Оскільки предметом спору у цій справі є майнові вимоги, які виникли з корпоративних відносин, тому відповідно до положень частини четвертої статті 247 ГПК України справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись нормами статей 197, 234, 288, 290, 294, пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі № 922/751/25.
2. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/751/25 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025.
3. Призначити до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 922/751/25 на 10 березня 2026 року о 10:40 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
5. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 03 березня 2026 року.
6. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
7. Витребувати з Господарського суду Харківської області або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/751/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кролевець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд