18 лютого 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/646/26
Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши заяву
заявника комунального підприємства “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок», м. Чернівці
до боржника фізичної особи-підприємця Кравчук Галини Василівни, Чернівецька обл.
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 8861,43 грн.
Комунальне підприємство “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Кравчук Галини Василівни заборгованості за договором №2444/6тс від 02.12.2025 про надання в користування торговельного місця на території КП МТК “Калинівський ринок» в сумі 8861,43 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 справу № 926/646/26 передано на розгляд судді Миронюку С.О.
Розглянувши заяву комунального підприємства “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 8861,43 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.
Усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника (ч. 1, 2, 5 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (п. 1 ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч. 9 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України).
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що заява про видачу судового наказу підписана представником комунального підприємства “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок» Геленюк І.Р.
Як вбачається з доданої до заяви про видачу судового наказу довіреності №457 від 09.10.2025, Геленюк І.Р. уповноважена представляти інтереси комунального підприємства “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок», зокрема, в судах України.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності.
Згідно довіреності №457 від 09.10.2025, вона видана зі строком дії до 31.12.2025.
Представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності (п. 1 ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України).
Заяву про видачу судового наказу подано до суду 17.02.2026.
Таким чином, судом встановлено, що представником комунального підприємства “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок» подано заяву про видачу судового наказу на підставі довіреності, строк дії якої закінчився.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, з огляду на те, що заяву про видачу судового наказу подано особою, яка не має права її підписувати, оскільки строк дії довіреності представника станом на дату звернення до суду закінчився, як наслідок, суд вважає, що заявником не додано належних документів, що підтверджують повноваження представника, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 44, 56, 60, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити комунальному підприємству “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок» у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Кравчук Галини Василівни заборгованості в розмірі 8861,43 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 18.02.2026.
Суддя С.О.Миронюк