вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"18" лютого 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1211/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 адвоката Левченко Катерини Вікторівни про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1
до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2"
до відповідача - 2 ОСОБА_2
до відповідача - 3 ОСОБА_3
до відповідача - 4 ОСОБА_4
про визначення статутного капіталу товариства та часток учасників
без виклику представників сторін
29.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2", до відповідача-2 ОСОБА_2 , до відповідача-3 ОСОБА_3 , до відповідача-4 ОСОБА_4 про визначення статутного капіталу товариства та часток учасників товариства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа № 918/1211/25 передана судді Бережнюк В.В.
30.12.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" код ЄДРПОУ 13988970 та накласти арешт на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ЄДРПОУ 13988970, які відкриті у АТ "Сенс Банк".
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 30.12.2025 у зв'язку з перебуванням судді Бережнюк В.В. у відпустці, керуючись підпунктами 2.3.43-2.3.48 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, введеного в дію з 01.04.2025 відповідно до рішення Ради суддів України від 06.03.2025 №7, підпункту 6.1.9 пункту 6.1 розділу 6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області, затверджених рішенням зборів Господарського суду Рівненської області від 27.03.2025 № 4, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/1211/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 справу № 918/1211/25 передано судді Горплюку А.М.
Ухвалою суду від 01.01.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" а саме: Оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс, літера А-3, що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Гагаріна, 18-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12661022756101; Оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс, літера А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 720.8 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1225280256101; Земельну ділянка з кадастровим номером: 5610100000:01:010:0220, площею 0.1627 га, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 898949256101, розмір частки 716/10000 та розмір частки 2122/10000; Будівлю торгово-адміністративного комплексу (ІІ черга), загальною площею 2245.3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 183444156101, розмір частки 17/100, розмір частки 2/1000, розмір частки 25/100; Приміщення офісного центру, загальна площа 2176.7 кв.м, що розташований за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Мельника А., будинок 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 36220256101, розмір частки 716/10000, розмір частки 2122/10000. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" які відкриті у АТ "Сенс Банк" НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 02.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче засідання призначено на 27.01.2026.
19.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника ТОВ "Інна-2" надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
19.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
27.01.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням позивачем відзивів на позовну заяву.
27.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-4 ТОВ "Інна-2" надійшло клопотання про долучення доказів до відзиву та поновлення строку на подачу таких доказів.
Ухвалою суду від 27.01.2026 підготовче засідання відкладено на 17.02.2026.
Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.01.2026 у справі №918/1211/25 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.01.2026 у справі №918/1211/25 скасовано в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2", а саме:
- Оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс, літера А-3, що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Гагаріна, 18-Б, загальна площа 720,8 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1225280256101;
- Земельну ділянка з кадастровим номером: 5610100000:01:010:0220, площею 0,1627 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 898949256101, розмір частки 716/10000 та розмір частки 2122/10000;
- Будівлю торгово-адміністративного комплексу (ІІ черга), загальною площею 2245,3 кв.м, що розташована за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Грушевського академіка, будинок 42б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 183444156101, розмір частки 17/100, розмір частки 2/1000, розмір частки 25/100;
- Приміщення офісного центру, загальна площа 2176.7 кв.м, що розташований за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Мельника А., будинок 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 36220256101, розмір частки 716/10000, розмір частки 2122/10000, а також в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2", які відкриті у АТ "Сенс Банк" НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
В іншій частині ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.01.2026 у справі №918/1211/25 щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2", а саме на оздоровчо-торгівельно-розважальний комплекс, літера А-3, що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Гагаріна, 18-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12661022756101 залишено без змін.
16.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій просить доповнити позовні вимоги новими позовними вимогами, а саме:
"Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2", оформлене протоколом №22-01-22 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" 22 січня 2022 року.";
"Скасувати реєстраційну дію, проведену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стаховою І.О., здійснену 22.01.2022 № 1006081070018001125 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи), у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.".
Також, у поданій заяві представник позивача просить замінити наступні позовні вимоги на нові:
"Змінити позовну вимогу №1 про "Визначити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" у розмірі 22 724 193 гривні", та викласти її в наступній редакції: "Визначити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" у розмірі 15 840 254 гривні";
"Змінити позовну вимогу №2 про "Визначити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ОСОБА_2 - 10950 грн. з кількістю голосів 0,05%" та викласти її в наступній редакції: "Визначити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ОСОБА_2 - 101089,00 грн. з кількістю голосів 0,64%";
"Змінити позовну вимогу №3 про "Визначити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ОСОБА_3 - 13800,00 грн. з кількістю голосів 0,06%" та викласти її в наступній редакції: "Визначити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ОСОБА_3 - 114750,00 грн. з кількістю голосів 0,72%";
"Змінити позовну вимогу №4 про "Визначити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ОСОБА_4 - 7094750,00 грн. з кількістю голосів 31,22%" та викласти її в наступній редакції: "Визначити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ОСОБА_4 - 9861,00 грн. з кількістю голосів 0,06%".
"Змінити позовну вимогу №5 про "Визначити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ОСОБА_1 - 15604693,00 грн. з кількістю голосів 68,67%" та викласти її в наступній редакції: "Визначити частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" ОСОБА_1 - 15614554,00 грн. з кількістю голосів 98,58%".
Також, 16.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони ОСОБА_3 здійснювати відчуження частки у розмірі 114750,00 грн. що дорівнює 48,71 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2";
- заборони ОСОБА_2 здійснювати відчуження частки у розмірі 101089,00 грн. що дорівнює 48,71 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2";
- заборони ОСОБА_4 здійснювати відчуження частки у розмірі 9861,00 грн. що дорівнює 4,19 % статутного капіталу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2";
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Інна-2" вчиняти реєстраційні дії щодо зміни складу його учасників та розміру статутного капіталу, перерозподілу часток у статутному капіталі, проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах Товариства одночасно), які пов'язані зі зміною розміру статутного капіталу Товариства та складом його учасників.
Ухвалою суду від 17.02.2025 заяву представника позивача про зміну предмету позову від 16.02.2025 задоволено повністю та вирішено здійснювати подальший розгляд справи з її врахуванням, встановлено учасникам справи строк на подачу пояснень та доказів у зв'язку зі зміною предмету позову, підготовче судове засідання відкладено на 12.03.2026.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.
Звертаючись до суду заявник вказує, що протоколом загальних зборів №23-12-21 від 23.12.2021 ОСОБА_1 було включено до учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (ЄДРПОУ 13988970) та ОСОБА_1 передав до статутного капіталу товариства нежитлове приміщення оздоровчо-торгівельно-розважального комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12661022756101) загальною вартістю 15 604 693 грн. Частка ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства склала 68,67 %, що дорівнює кількості голосів.
В подальшому, 21.01.2022 ОСОБА_1 прийняв рішення про вихід зі складу учасників ТОВ "Інна-2" про що склав відповідну нотаріальну заяву, якою повідомив Товариство про своє рішення. Разом з цим, у заяві зазначив, що просить Товариство виплатити йому його частку, розмір якої складає 15 604 693, що становить 68,67 % статутного капіталу.
Рішенням загальних зборів Товариства, яке оформлено протоколом №22-01-22 від 22.01.2022, ОСОБА_1 виключено із учасників Товариства з виплатою в рахунок майнового вкладу грошових коштів у розмірі 15 604 693 гривень протягом шести місяців.
Заявник зазначає, що про час, день і місце проведення загальних зборів, не був повідомлений, відповідно участь у проведених загальних зборах 22.01.2022 не брав, і без його кількості голосів (68,67 %) загальні збори вважаються не повноважними розглядати будь-яке питання порядку денного із-за відсутності кворуму.
Також, заявник вказує, що між сторонами існує спір щодо визначення розміру статутного капіталу Товариства та часток учасників Товариства в статутному капіталі. Метою поданого позову є, зокрема, намір позивача у поновленні у корпоративних правах в Товаристві.
За наявності у відповідачів - учасників Товариства зазначеної вище об'єктивної можливості, сукупно з тим фактом, що вже один раз склад учасників Товариства змінювався ( ОСОБА_5 було прийнято учасником ТОВ "Інна-2" та виключено зі складу учасників) у зв'язку з відчуженням одним з учасників належної йому частини частки за договором купівлі продажу, також неодноразово відповідача ОСОБА_4 включали та виключали зі складу учасників ТОВ "Інна-2", що сукупно підтверджує необхідність застосування заходів забезпечення позову як тимчасового заходу, що покликаний зберегти status quo у спірних правовідносинах задля можливості розгляду спору по суті та ефективно захистити права позивача у разі обґрунтованості позовних вимог
Заявник вказує, що арешт часток учасників Товариства тимчасово унеможливлює лише відчуження спірної частки та забороняє державним реєстраторам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо учасників Товариства, що не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності Товариства та спрямовано на запобігання ймовірним порушенням речових прав позивача та забезпечує збалансованість інтересів сторін.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
При здійсненні судочинства суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення ЄСПЛ від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Приписами частини 2 статті 136 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктами 1, 2 та 4 частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Нормами частини 5 статті 137 ГПК України встановлено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Відповідно до частини 9 статті 137 ГПК України суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору (частин 10 статті 137 ГПК України).
В даному випадку спір виник щодо розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" та розподілу часток цього статутного капіталу між учасниками.
В свою чергу, заява про забезпечення позову стосується тимчасових обмежень щодо внесення змін щодо розміру статутного капіталу та часток учасників, оскільки відчуження частки унеможливить виконання рішення суду (у випадку задоволення позовних вимог).
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частиною 2 статті 136 ГПК України.
За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Згідно усталеної практики Верховного Суду, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №918/124/23 від 29.06.2023).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову представник позивача вказує, що за період, коли ОСОБА_1 незаконно було виключено зі складу учасників товариства та до пред'явлення позову, склад учасників, розмір статутного капіталу та розмір часток учасників ТОВ "Інна-2" неодноразово змінювався, що дає підстави стверджувати про ймовірну зміну таких даних в подальшому.
Тобто, позивач припускає, що спірна частка в статутному капіталі може бути відчужена, що призведе до необхідності звертатись до суду з іншими позовами, оскільки даний спосіб захисту не призведе до поновлення прав позивача в одному судовому провадженні (у випадку задоволення позову).
По суті, подана представником позивача заява ґрунтується на припущеннях щодо можливої реалізації відповідачами частки 98,58 % статутного капіталу ТОВ "Інна-2".
Для цілей вжиття заходів забезпечення позову, побудова судового рішення на припущені є допустимою, за умови, що таке припущення було достатньо обґрунтованим (такі висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 915/534/24).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23).
У відповідності до абзаців 4 та 5 пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" підстави для відмови у державній реєстрації: у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Комплексний аналіз законодавства, що регулює відповідні правовідносини, дає можливість дійти висновку, що частка (вклад) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є активом (майном) учасника такого товариства, яким він може розпорядитися у порядку, визначеному законом, та який може бути виражений у грошовому еквіваленті у статуті товариства як номінальна вартість, проте має і свою дійсну (ринкову) вартість.
Тобто, акції та частки у статутному капіталі товариства є майном у розумінні статті 190 ЦК, а отже на таке майно може бути звернене стягнення за наслідком вирішення судового спору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.01.2025 у справі № 910/1/21).
Акції та частки у статутному капіталі є особливим майном, на що неодноразово вказував Верховний Суд. Вартість корпоративних прав будь-якого товариства зумовлена вартістю його активів. Якщо товариство з метою уникнення відповідальності відчужує всі свої активи, то його корпоративні права повністю втрачають свою ринкову вартість (такі висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.01.2024 у справі № 910/268/23).
Такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.04.2021 у справі № 911/2780/20).
Такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2021 у справі № 910/16800/20).
Суд, враховуючи предмет даного спору, а також заявлений захід забезпечення позову - накладення арешту на частки в статутному капіталі товариства, на розмір якої претендує позивач, а також заборона товариству вчинення реєстраційних дій, дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним. Адже заборона відчуження часток в статутному капіталі товариства має логічний зв'язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
Також, суд зазначає, що вжиття такого заходу забезпечення позову є достатнім і співмірним із заявленими позовними вимогами, адже унеможливлять розпорядження відповідачами вказаним розміром частки в статутному капіталі товариства.
Невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до ймовірного порушення його прав. Тобто, існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, що було доведено представником позивача у заяві про забезпечення позову.
Крім того, суд погоджується із доводами заявника, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи спірна частка у статутному капіталі ТОВ "Інна-2" буде відчужена на користь третіх осіб та Товариство подасть державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформацію для вчинення нових реєстраційний дій щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у даній справі.
Суд також враховує, що заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Інна-2" вчиняти реєстраційні дії (щодо зміни складу його учасників та розміру статутного капіталу, перерозподілу часток у статутному капіталі, проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах Товариства одночасно), які пов'язані зі зміною розміру статутного капіталу Товариства та складом його учасників) є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства.
Тобто вжиття таких заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений також Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Аналізуючи вказане, суд вважає, що заявлені заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення виконання рішення суду та ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі невжиття таких заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Інна - 2" вчиняти реєстраційні дії, заборони ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відчужувати частки в статутному капіталі і предметом спору, адекватність та співмірність заходу із позовними вимогами, адже існує спір щодо правомірності / неправомірності виключення позивача зі складу учасників ТОВ "Інна-2" та визначення розміру часток всіх учасників товариства.
При цьому, судом враховано, що матеріалами справи підтверджено факт зміни складу учасників товариства, зміна розміру статутного капіталу, зміна розміру часток учасників товариства та реєстрації відповідних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Також, суд враховує, що вказана заборона вчиняти реєстраційні дії носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків ні відповідачам (учасникам товариства), ні самому Товариству та не позбавить можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, спрямоване на запобігання ймовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Заходи забезпечення позову, про які просить позивач, фактично спрямовані на незмінність спірних правовідносин та їх суб'єктного складу. При цьому, суд враховує, що заходи забезпечення позову діятимуть тимчасово, виключно на час розгляду справи в суді.
Суд наголошує, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Левченко Катерини Вікторівни про забезпечення позову - задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснювати відчуження частки у розмірі 114 750,00 грн що дорівнює 48,71 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (код ЄДРПОУ 13988970);
- заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) здійснювати відчуження частки у розмірі 101 089,00 грн що дорівнює 48,71 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (код ЄДРПОУ 13988970);
- заборони ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) здійснювати відчуження частки у розмірі 9 861,00 грн що дорівнює 4,19 % статутного капіталу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (код ЄДРПОУ 13988970);
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (код ЄДРПОУ 13988970) вчиняти реєстраційні дії щодо зміни складу його учасників та розміру статутного капіталу, перерозподілу часток у статутному капіталі, проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах Товариства одночасно), які пов'язані зі зміною розміру статутного капіталу Товариства та складом його учасників.
3. Дана ухвала є виконавчим документом згідно з статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
4. Строк пред'явлення вказаної ухвали до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили, тобто по 19.02.2029.
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інна-2" (33023, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, 42Б, код ЄДРПОУ 13988970).
Боржник: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Боржник: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 18 лютого 2026 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя А.М. Горплюк