вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" лютого 2026 р. м. Київ Справа № 911/438/20
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дебт Форс» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд 9, прим.369, оф.1, код ЄДРПОУ 43577608) про заміну стягувача його правонаступником
у справі за позовом Акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд 4.а, код ЄДРПОУ 14305909)
до Фізичної особи-підприємця Мельникової Валентини Григорівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 337083,47 грн,
за участю представників: не з'явились;
У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа 911/438/20 за позовом Акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль» до Фізичної особи-підприємця Мельникової Валентини Григорівни про стягнення 337083,47 грн у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань із повернення суми отриманого кредиту та сплати відсотків за користування ним згідно з додатковим договором (на встановлення кредитної лінії) від 09.07.2012 № 1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/2326/83612.
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.09.2020: позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мельникової Валентини Григорівни (код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (код 14305909) 91000 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом, 112958,96 грн заборгованості за недозволеним овердрафтом, 48994,87 грн заборгованість за відсотками та 3794,30 грн судового збору.
На виконання вищевказаного рішення 28.09.2020 видано судовий наказ.
До Господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код 43577608) про заміну стягувача його правонаступником.
У вказаній заяві Заявник зазначає, що після ухвалення судового рішення відбулися послідовні відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором.
Так, 21.02.2022 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір № 114/2-48 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув права вимоги заборгованості, у тому числі за кредитним договором № 011/2326/83612.
Надалі, 10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги. Згідно з пунктами 2.1 та 5.2 цього договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників. Також сторонами складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статті 601 ЦК України, що, за твердженням заявника, підтверджує належне виконання умов договору та перехід прав вимоги.
У подальшому, 07.11.2023 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» укладено договір № 07-11/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Відповідно до пунктів 2.1 та 5.2 зазначеного договору право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 011/2326/83612, вважається відступленим з дня підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників. Заявник також посилається на здійснення оплати за договором, що підтверджується платіжною інструкцією.
Обґрунтовуючи правові підстави заяви, ТОВ «Дебт Форс» посилається на положення статей 11, 512, 514, 516 ЦК України, відповідно до яких кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав.
Крім того, заявник посилається на статті 52 та 334 ГПК України, які передбачають можливість процесуального правонаступництва, у тому числі на стадії виконавчого провадження, а також на статтю 15 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у разі вибуття сторони виконавець або заінтересована особа має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Заявник також враховує правові висновки Верховного Суду щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження у зв'язку з відступленням права вимоги за наявності відкритого виконавчого провадження та за відсутності доказів його закінчення належним виконанням.
З огляду на викладене, ТОВ «Дебт Форс» вважає, що у зв'язку з укладенням договорів відступлення права вимоги та фактичним переходом до нього прав первісного кредитора, наявні правові та фактичні підстави для здійснення процесуального правонаступництва та заміни стягувача у виконавчому провадженні у справі №911/438/20 з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на ТОВ «ДЕБТ ФОРС».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2026 призначено розгляд заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні її правонаступником в судовому засіданні на 16.02.2026.
Через систему «Електронний суд» 11.02.2026 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 16.02.2026 учасники справи та заявник не з'явилися.
Суд врахував, що відповідно до абзацу другого частини третьої статті 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Розглянувши заяву про заміну стягувача його правонаступником, а також дослідивши додані до заяви документи в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425).
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни сторони виконавчого провадження внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Відповідно до положень статті 15 Закону України “Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з абзацом 1 частини п'ятої статті 15 Закону України “Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі норм частин першої, другої та п'ятої статті 334 ГПК України, відповідно до яких у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.
Стаття 52 ГПК України міститься в розділі І “Загальні положення» глави 4 “Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість стаття 334 ГПК України міститься в розділі V “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах», що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень.
Отже, норми статті 334 ГПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Виходячи із системного аналізу змісту положень частини першої статті 52, частин першої, другої та п'ятої статті 334 ГПК України, а також частини п'ятої статті 15 Закону України “Про виконавче провадження», обов'язковою передумовою процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є вибуття сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) з матеріального правовідношення, внаслідок чого відповідна сторона втрачає процесуальний статус стягувача або боржника, а заміна боржника або стягувача допускається як до, так і після відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні (подібні висновки щодо застосування положень статей 52, 334 ГПК України та статті 15 Закону України “Про виконавче провадження» наведені у постанові Верховного Суду від 06.08.2024 у справі № 41/207).
У цій справі наявність зобов'язання підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 02.09.2020 у справі №911/438/20, а укладені договори: 21.02.2022 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» № 114/2-48; 10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-03/2023/01 та 07.11.2023 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» №07-11/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги є підставою для заміни сторони у зобов'язанні щодо виконання вказаного рішення.
Вирішуючи питання щодо підстав для заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, суд також врахував, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Докази на підтвердження того, що договір про відступлення права вимоги від 07.11.2023 №07-11-23 оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни Акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дебт Форс» за наказом Господарського суду Київської області від 28.09.2020 у справі: №911/438/20 щодо стягнення із Фізичної особи-підприємця Мельникової Валентини Григорівни (код НОМЕР_1 ) 91000 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом, 112958,96 грн заборгованості за недозволеним овердрафтом, 48994,87 грн заборгованість за відсотками та 3794,30 грн судового збору.
Керуючись статтями 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608) про заміну стягувача його правонаступником.
2. Замінити вибулого Стягувача: Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код 14305909) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 28.09.2020 у справі: №911/438/20 на правонаступника Стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд 9, прим. 369, оф.1, код ЄДРПОУ 43577608)
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 18.02.2026.
Суддя А.Ф. Черногуз