вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" лютого 2026 р. Справа № 911/246/25 (910/2233/25)
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Дідик Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна»
про визнання недійсним договору
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/246/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна»
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп»
про банкрутство
Представники: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору № 1712/2014 UA від 17.12.2024 про зміну умов основного контракту та відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна», стороною якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна» про визнання недійсним договору № 1712/2014 UA від 17.12.2024 передано за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області для розгляду в межах справи № 911/246/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2025 матеріали позовної заяви № 910/2233/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна» про визнання недійсним договору № 1712/2014 UA від 17.12.2024 направлено за суб'єктною та територіальною юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2233/25 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.06.2025.
13.05.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив б/н від 13.05.2025 на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення даного позову.
До Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь б/н від 18.05.2025 на відзив відповідача на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 підготовче засідання у даній справі відкладено на 12.06.2025.
11.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання б/н від 11.06.2025 про передачу справи № 910/2233/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна» про визнання недійсним договору до Господарського суду Київської області для розгляду в межах справи № 911/246/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна» про передачу матеріалів справи за підсудністю задоволено, матеріали справи № 910/2233/25 передано до Господарського суду Київської області для розгляду в межах справи № 911/246/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро Темп».
09.07.2025 матеріали справи № 910/2233/25 надійшли до Господарського суду Київської області та передані на розгляд судді Лутак Т.В., у провадженні якої перебуває справа № 911/246/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро Темп».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2025 прийнято справу № 910/2233/25 до провадження суддею Лутак Т.В. для розгляду у відокремленому провадженні в межах справи № 911/246/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Темп», розгляд справи призначено на 28.08.2025, здійснено виклик у судове засідання повноважних представників учасників провадження.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 28.08.2025 та від 06.10.2025, враховуючи неявку у судові засідання представника позивача, розгляд даної справи відкладався на 06.10.2025 та відповідно на 23.10.2025, явка позивача у судове засідання була визнана обов'язковою.
До Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 23.10.2025 (вх. № 14723 від 23.10.2025) про відкладення розгляду справи, призначеної на 23.10.2025, на іншу дату та час з огляду на те, що позивач уклав договір з адвокатом Беляновським Р.Ю. лише 22.10.2025, а тому останній не мав об'єктивної можливості ознайомитися з матеріалами справи на належним чином підготуватися до участі у судовому засіданні. Крім того, адвокатом Беляновським Р.Ю. заплановано особисту участь 23.10.2025 у засіданні Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2025, враховуючи неявку у судове засідання представника позивача та зважаючи на подане ним клопотання, розгляд даної справи відкладено на 20.11.2025, явка позивача у судове засідання визнано обов'язковою.
20.11.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 20.11.2025 (вх. № 16268/25 від 20.11.2025) про відкладення розгляду справи, призначеної на 20.11.2025, на іншу дату та час з огляду на зайнятість його представника в іншому судовому засіданні в Господарському суді Рівненської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2025, враховуючи неявку у судове засідання представника позивача та зважаючи на подане ним клопотання, розгляд даної справи у підготовчому засіданні відкладено на 04.12.2025, викликано для участі в судовому засіданні представників сторін.
До Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 04.12.2025 (вх. № 16998/25 від 04.12.2025) про відкладення розгляду справи, призначеної на 04.12.2025, на іншу дату та час з огляду на зайнятість його представника в іншому судовому засіданні в Сихівському районному суді м. Львова.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2025, зважаючи на неявку у приміщення суду учасників провадження, розгляд даної справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.01.2026, викликано для участі в судовому засіданні представників сторін.
Судове засідання, призначене на 19.01.2026, не відбулося у зв'язку із відсутністю у приміщенні суду електропостачання.
За таких обставин, ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2026 розгляд даної справи у підготовчому засіданні призначено на 05.02.2026, викликано для участі в судовому засіданні представників сторін та роз'яснено, що неявка у підготовче засідання учасника справи, повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання, який не повідомив суд про причини неявки або якщо такі причини не визнано судом поважними, не є підставою для відкладення підготовчого засідання за змістом ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
21.01.2026 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 19.01.2026 (вх. № 926/26 від 21.01.2026) про відкладення розгляду справи, призначеної на 19.01.2026, на іншу дату та час у зв'язку із різким погіршенням стану здоров'я його представника.
До Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 29.01.2026 (вх. № 1615/26 від 30.01.2026) про участь його представника у судовому засіданні 05.02.2026 у режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
У судове засідання 05.02.2026 представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, не з'явилися та причин неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити таке.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.
Згідно з ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 суд визначив, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
З матеріалів даної справи вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, однак, він жодного разу (шість) не з'явився у призначені судові засідання. Тричі, а саме у судові засідання 28.08.2025, 06.10.2025 та 05.02.2026, позивач (його представник) не з'явився і не повідомив суд про причини своєї неявки у вказані судові засідання. Тричі, а саме у судові засідання 23.10.2025, 20.11.2025 та 04.12.2025, позивач (його представник) не з'явився, направивши до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час з огляду на зайнятість його представника в іншому судовому засіданні.
Суд звертає увагу, що вказані клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату та час були взяті судом до уваги і розгляд справи у зв'язку з цим неодноразово відкладався, проте у судове засідання 05.02.2026 позивач (його представник) не з'явився і не повідомив суд про причини своєї неявки, до суду від позивача не надходило клопотань про розгляд справи за його відсутності.
Крім того, слід зазначити, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» є юридичною особою, яка не обмежена колом осіб, які можуть представляти його інтереси, в тому числі і у суді, разом з тим, строк підготовчого провадження та розгляду справи є обмеженим процесуальним законодавством, а позивач був завчасно повідомлений про розгляд даної справи, що не позбавляло його можливості своєчасно визначитись з представниками для участі в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд встановив наявність у даній справі усіх обов'язкових умов (обставин) для застосування, передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, враховуючи те, що позивач, якого неодноразово належним чином було повідомлено про дату, час і місце судових засідань, у жодне судове засідання не з'явився та про поважність причин нез'явлення у більшість судових засідань суд не повідомив, беручи до уваги, що матеріали справи не містять клопотань позивача про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що даний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою позивача без повідомлення причин у судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає правових підстав для покладення судового збору на відповідача або повернення його з державного бюджету.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 2, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України та статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна» про визнання недійсним договору у відокремленому провадженні в межах справи № 911/246/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» залишити без розгляду.
2. Копію даної ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 18.02.2026.
Суддя Т.В. Лутак