ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.02.2026Справа №910/6955/25
За позовом ОСОБА_1
до1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , законними представниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 3. ОСОБА_6 , законними представниками якого є ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , 4. ОСОБА_9 в особі ОСОБА_10 , та ОСОБА_11
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на
стороні відповідачів:Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації
провизнання недійсним договору дарування
Суддя Бойко Р.В.
Ухвалу постановлено в порядку письмового провадження.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_12 , в якому просить суд визнати недійсним Договір дарування корпоративних прав Приватного підприємства "Вадім" від 22.06.2023, згідно якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_12 частку корпоративних прав: право власності на належні ОСОБА_2 50% статутного капіталу Приватного підприємства "Вадім".
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що ним у липні 2024 року було ініційовано господарський спір щодо розірвання укладеного із ОСОБА_2 Договору купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства "Вадім" від 12.07.2021 у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 , як покупцем, зобов'язання з оплати придбаної частини, за наслідками розгляду якого рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 (набрало законної сили 26.12.2024) у справі №910/8690/24 позов ОСОБА_1 задоволено, а Договір купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства "Вадім" від 12.07.2021 - розірвано.
Однак, як вказує позивач, 22.05.2025 за наслідками його звернення до ЦНАП Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації йому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , як дарувальником, та ОСОБА_12 , як обдарованим, укладено Договір дарування корпоративних прав Приватного підприємства "Вадім", предметом якого є дарування 50% статутного капіталу Приватного підприємства "Вадім".
Позивач вважає, що оспорюваний договір дарування вчинено без наміру правових наслідків, а обдарований ОСОБА_12 є підставною особою та з моменту укладення договору дарування, не має на меті здійснювати підприємницьку діяльність та виконувати вимоги Статуту Приватного підприємства "Вадім", і своєю безцільністю намагається довести підприємство до банкрутства, в той час як всупереч Статуту Приватного підприємства "Вадім" ОСОБА_2 самостійно прийняв рішення щодо дарування частки у підприємстві ОСОБА_12 , тому ОСОБА_1 просить визнати недійсним Договір дарування корпоративних прав Приватного підприємства "Вадім" від 22.06.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 залучено ОСОБА_3 , законними представниками якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 (15 повних років), законними представниками якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 (10 повних років) в особі ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до участі у розгляді справи №910/6955/25 в статусі відповідачів; позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк - п'ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали для усунення встановлених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення відповідачам за їх адресами реєстрації копії позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення.
При цьому, постановляючи ухвалу суду від 04.06.2025, суд виходив із того, що під час розгляду позовної вимоги про визнання правочину недійсним відповідачами у справі мають бути всі сторони цього правочину, а також врахував, що визначений позивачем відповідач - ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , а відтак відповідачами у справі також є правонаступники померлого - ОСОБА_3 (17 повних років), законними представниками якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 (15 повних років), законними представниками якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 (10 повних років) в особі ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Разом із позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_12 здійснювати будь-яке відчуження частки корпоративних прав, а саме: право власності на належні йому ( ОСОБА_12 ) 50% статутного капіталу Приватного підприємства "Вадім".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково; заборонено відповідачам 2-4 здійснювати будь-яке відчуження належних їм часток статутного капіталу Приватного підприємства "Вадім".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/6955/25 відкрито провадження у справі №910/6955/25 вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам строк справи на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 22.07.2025.
В подальшому підготовчі та судові засідання у справі №910/6955/25 неодноразово відкладались, зокрема з тих підстав, що ОСОБА_2 проігнорував ухвали суду від 31.10.2025, від 02.12.2025, від 19.12.2025, якими безпосередньо його явка в судове засідання визнана обов'язковою та тричі в поспіль не з'явився в судові засідання.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2026, зокрема вчетверте визнано явку ОСОБА_2 в наступне засідання обов'язковою та призначено судове засідання на 12.02.2026.
20.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича надійшла заява про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25. Вказана заява була мотивована прийнятими судом 04.06.2025 та 24.06.2025 процесуальними рішеннями, які на думку адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича, є незаконними, оскільки адвокат вважає, що суд мав залишити позов без розгляду у зв'язку з тим, що останній поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Крім того, адвокат Гаврилюк М.Д. вважає, що про упередженість судді свідчить визнання обов'язковою явки ОСОБА_2 у судове засідання, зокрема ухвалами суду від 31.10.2025, від 02.12.2025 та від 19.12.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25 залишено без розгляду з підстав пропуску встановленого законом строку для її подання.
26.01.2026 засобами поштового зв'язку від представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича надійшла заява про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25. Вказана заява була мотивована тим, що попередня заява була мотивна тим, що заявником 16.01.2026 було виявлено накопичувальну критичну сукупності незаконних дій судді, останньою краплею з яких, яка переповнила чашу і явилась маніфестом свавілля та правового нігілізму судді, ілюстрацією умисного ігнорування ним процесуального закону та проявом упередженості та необ'єктивності, стало чергове відкладення розгляду справи, після подання сторонами всіх передбачених законом заяв по суті спору та пояснень сторін, під надуманим приводом визнання обов'язковою явки відповідача-1 в наступне судове засідання призначене на 12 лютого 2026 року. Заявник від поводу вважає, що його заява про відвід судді від 19.01.2026 мала бути передана на розгляд іншого судді, однак, виклавши в ухвалі від 20.01.2026, свій висновок про необґрунтованість заявленого відводу суддя Бойко Р.В. порушив порядок розгляду питання про відвід, встановлений ст. 39 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, представник ОСОБА_2 - адвокат Гаврилюк Михайло Дмитрович стверджує, що 20.01.2026 після отримання ухвали суду від 20.01.2026 йому стало відомо про упередженість суду та необ'єктивність судці відповідачу-1 та його представнику стало відомо про порушення суддею Бойком Р.В. процесуального закону при розгляді заяви про відвід судді від 19.01.2026, що є самостійною підставою для заявления відводу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича від 26.01.2026 про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25 визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Головіної К.І.) від 29.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 26.01.2026 про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи № 910/6955/25.
12.02.2026 (тобто в дату призначеного судового засідання) представником ОСОБА_2 - адвокатом Гаврилюком Михайлом Дмитровичем сформовано заяву про проведення судового засідання у справі, призначеного на 12.02.2026, та закінчення розгляду справи за відсутності учасника справи, відповідача-1, ОСОБА_2 . В обґрунтування даної заяви адвокат Гаврилюк Михайло Дмитрович вказав, що явка ОСОБА_2 в судове засідання 12.02.2026 є неможливою по причині його виїзду за межі м. Києва з сім'єю, до складу якої входить малолітня дитина, у зв'язку з тривалою відсутністю теплопостачання в умовах значного похолодання та значними періодами відсутності постачання електроенергії за місцем проживання, що робить його оселю малопридатною для проживання, тобто з поважної причини.
Тобто подана 12.02.2026 заява про проведення судового засідання у справі за відсутності ОСОБА_2 мотивована тими самими підставами, що і подана відповідачем-1 16.01.2026 заява про проведення судового засідання у справі за відсутності ОСОБА_2 , якій в свою чергу судом вже надавалась оцінка.
В судове засідання 12.02.2026 з'явився позивач та представник відповідача (адвокат Гаврилюк Михайло Дмитрович). ОСОБА_1 наполягав на виклику ОСОБА_2 в судове засідання, натомість адвокат Гаврилюк Михайло Дмитрович вказав, що вважає за можливе розглянути справу по суті без участі ОСОБА_2 .
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про розгляд справи за його відсутності, з огляду на ненадання доказів неможливості з'явитись в засідання; визнано неповажними причини неявки ОСОБА_2 в засідання; вп'яте визнано явку ОСОБА_2 в засідання обов'язковою; попереджено ОСОБА_2 , що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України; відкладено судове засідання на 05.03.2026; запропоновано ОСОБА_2 у строк до 20.02.2026, у разі неможливості з'явитись у засідання, призначене на 05.03.2026, повідомити іншу дату, в яку він може з'явитись в засідання.
17.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича надійшла заява про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25 (сформована в системі "Електронний суд" 16.02.2026), яка обґрунтована тим, що про упередженість суду та необ'єктивність судді відповідачу-1 та його представнику стало відомо 12.02.2026 у зв'язку з черговим порушенням суддею Бойком Р.В. процесуального закону щодо строків розгляду справи та безпідставним визнанням причин неявки відповідача-1 в судове засідання 12.02.2026 неповажними та визнанням його явки обов'язковою, без будь-якого обґрунтування, в судове засідання 05.03.2026. Вказане, на думку заявника, свідчить про схильність судді Бойка Р.В. до свавільної поведінки, наявність скритого особистого інтересу у вирішенні справи, що ставить під питання можливість здійснення ним правосуддя відповідно до вимог процесуального закону, неупереджено та об'єктивно.
Частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведені в заяві від 16.02.2026 обставини - процесуальні рішення про визнання обов'язковою явки відповідача-1 в судове засідання та виклик ОСОБА_13 в засідання були прийняті судом ухвалами суду від 31.10.2025, від 02.12.2025 та від 19.12.2025 та від 12.02.2026.
Згідно з частиною 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Дана норма господарського процесуального закону не передбачає умов чи підстав для визнання судом явки того чи іншого учасника справи у судове засідання обов'язковою, тобто це дискреція суду (право суду діяти на власний розсуд).
Натомість з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, є обов'язком учасника справи (п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України), за невиконання якого судом можуть бути вжиті заходи процесуального примусу у виді штрафу (п. 1 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України).
Вперше явка ОСОБА_2 була визнана судом обов'язковою протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2025. В подальшому явка ОСОБА_2 визнавалась обов'язковою ухвалами суду від 02.12.2025 та від 18.12.2025, постановленню яких передувало обговорення судом із учасниками справи, зокрема з адвокатом Гаврилюком М.Д., у підготовчих засіданнях наявності чи відсутності підстав для визнання необов'язковою явки ОСОБА_2 у судові засідання.
Зокрема у підготовчому засіданні 02.12.2025 судом було розглянуто клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без його безпосередньої участі з підстав хвороби та надано оцінку твердженням ОСОБА_2 "про те, що він не надавав згоди на допит його в якості свідка", а також роз'яснено адвокату Гаврилюку Михайлу Дмитровичу що входить до предмету доказування у даній справі, внаслідок чого було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.12.2025 у зв'язку з неявкою ОСОБА_2 в засідання; повторно визнано обов'язковою явку ОСОБА_2 в засідання.
Натомість у підготовчому засіданні 18.12.2025 судом було розглянуто клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без його безпосередньої участі з підстав його участі у екзаменаційній сесії у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, за наслідками чого було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.01.2026 у зв'язку з неявкою ОСОБА_2 в засідання; втретє визнано обов'язковою явку ОСОБА_2 в засідання. А також витребувано у Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького відомості щодо перебування студента ОСОБА_2 на навчанні в університеті, а також відомості щодо затвердженого сесійного періоду для факультету на якому навчається студент ОСОБА_2 (в разі якщо він навчається в університеті).
В підготовчому засіданні 16.01.2026 судом було розглянуто клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без його безпосередньої участі з підстав того, що через відсутність у будинку ОСОБА_2 опалення та наявністю неповнолітньої дитини, останній був вимушений виїхати за межі Києва. При цьому, позивач наполягав на обов'язковій безпосередній участі ОСОБА_2 у засіданнях по справі.
На запитання суду щодо зміни обставин, які б нівелювали обов'язковість явки ОСОБА_2 у засідання (питання про що було вирішено ще 31.10.2025), адвокат Гаврилюк М.Д. сказав, що, на його погляд, немає жодних обставин, які б слід було з'ясовувати у ОСОБА_2 , оскільки останнім було надано пояснення в межах предмету спору. Суд в засіданні 16.01.2026 нагадав адвокату Гаврилюку М.Д., що роз'яснення з приводу обставин, що входять до предмету доказування у даній справі, були надані судом в засіданні 02.12.2025. Жодних нових обставин, які б нівелювали обов'язковість явки ОСОБА_2 у засідання, адвокатом Гаврилюком М.Д. не було наведено. Натомість адвокатом Гаврилюком М.Д. було анонсовано подання заяви про відвід.
В судовому засіданні 12.02.2026 судом було розглянуто клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без його безпосередньої участі з підстав того, що через відсутність у будинку ОСОБА_2 опалення та наявністю неповнолітньої дитини, останній був вимушений виїхати за межі Києва.
Судом було вчергове роз'яснено, зокрема адвокату Гаврилюком М.Д., що у ОСОБА_2 наявний обов'язок виконати вимоги ухвал суду, в той час як відсутні будь-які докази неможливості ОСОБА_2 з'явитись у судове засідання на виклик суду. Загальні посилання щодо воєнного стану, обстрілів, відсутності тепло-/ ектропостачання у житлі тощо за відсутності доказів конкретних обставин неможливості прибуття ОСОБА_2 в судове засідання самі по собі не можуть вважатись поважною причиною невиконання ухвал суду.
При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що його будинок знаходиться поруч із будинком ОСОБА_2 ("один ЖЕК") та заявлені відповідачем-1 обставини неможливості проживати за адресою реєстрації не відповідають дійсності.
Поза увагою суду також не залишилась репліка адвоката Гаврилюка М.Д. "звісно" на запитання суду чи будемо чекати тепла, щоб ОСОБА_2 з'явився в судове засідання, у зв'язку з чим судом було призначено наступне судове засідання на 05.03.2026. Крім того, судом було запропоновано адвокату Гаврилюком М.Д. зв'язатись із своїм клієнтом та погодити дату, в яку ОСОБА_2 буде зручно з'явитись в судове засідання, та завчасно повідомити суд.
Відтак адвокат Гаврилюк М.Д. достеменно обізнаний із причинами та підставами виклику ОСОБА_2 у засідання як мінімум із 02.12.2025, а в ухвалі суду від 27.01.2026 адвокату Гаврилюку М.Д. роз'яснено наявність у суду права визнати явку учасника справи у судове засідання обов'язковою та наявність у такого учасника обов'язку з'явитись у судове засідання на виклик суду.
Ухвали суду у відповідності до приписів ст. 232, 235 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим до виконання судовими рішеннями, що набрали законної сили, а їх невиконання є порушенням приписів ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим відповідача-1 може бути притягнуто до відповідальності, в тому числі кримінальної (ст. 382 Кримінального кодексу України).
Попри наведене, частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Посилання відповідача, як на підстави для висновку про упередженість судді, на порушенням суддею Бойком Р.В. процесуального закону, є нічим іншим як незгодою сторони із процесуальним рішенням судді - ухвалою суду від 12.02.2026.
Щодо посилань заявника на затягування суддею Бойком Р.В. строку розгляду справи, то суд відзначає, що в п'яте вимушений відкласти розгляд справи №910/6955/25 по суті саме через невиконання відповідачем-1 вимог ухвал суду в частині явки в судове засідання.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №910/3980/16 та від 05.07.2022 у справі №914/1804/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі №601/485/23).
Таким чином, саме ОСОБА_2 зобов'язаний виконати свій процесуальний обов'язок з'явитись у судове засідання на виклик суду, а невиконання такого обов'язку перешкоджає суду у завершенні розгляду справи №910/6955/25 по суті.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Наведене виключає можливість визнання заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича про відвід судді Бойка Романа Володимировича від розгляду справи №910/6955/25 обґрунтованою, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне передати вирішення питання про відвід судді Бойко Р.В. іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 38, 39, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюка Михайла Дмитровича від 17.02.2026 про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/6955/25 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Р.В. Бойко