ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.02.2026Справа № 910/10595/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Відділу освіти та спорту Бершадської міської ради (24400, Вінницька обл., Гайсинський район, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 44033606)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 30-А, офіс 23; ідентифікаційний код 43801489)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 181 968,31 грн,
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Глимбовська О.І.
Від відповідача: Касіяненко І.В.
Відділ освіти та спорту Бершадської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 21.08.2024 до договору № 52-ВТО від 26.06.2024, визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 31.12.2024 до договору № 52-ВТО від 26.06.2024 та стягнення 181 968,31 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.09.2025 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.
08.09.2025 засобами поштового зв'язку від позивача надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/10595/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.10.2025.
18.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.
15.10.2025 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано заяву про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" Касіяненко Ірини Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
17.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 22.10.2025 о 10:00 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 заяву представника Відділу освіти та спорту Бершадської міської ради Тартачної Оксани Михайлівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
20.10.2025 засобами поштового зв'язку від позивача надійшло клопотання про допуск до справи представника.
У засіданні суду 22.10.2025 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 підготовче засідання у справі № 910/10595/25 призначено на 26.11.2025.
06.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 26.11.2025 о 11:15 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 заяву представника Відділу освіти та спорту Бершадської міської ради Тартачної Оксани Михайлівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
У засіданні суду 26.11.2025 судом повідомлено, що Верховний Суд в ухвалі від 29 січня 2025 року у cправі № 920/19/24 дійшов висновку про те, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору). Так, до вирішення даної справи суди різних інстанцій зупиняють провадження в аналогічних справах.
Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з вказаною судовою практикою.
Суд протокольною ухвалою задовольнив дане клопотання представника позивача.
Суд протокольною ухвалою повернувся до розгляду справи № 910/10595/25 у підготовчому провадженні та постановив продовжити підготовче провадження.
Відповідач участь свого представника у засідання суду 26.11.2025 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 відкладено підготовче засідання на 03.12.2025.
02.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
У засіданні суду 03.12.2025 представник позивача підтримав подану ним 02.12.2025 заяву та просив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
У засіданні суду 03.12.2025 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 відкладено судове засідання на 18.02.2026.
Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2026 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у засідання суду 18.02.2026 проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
18.02.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
26.06.2024 між Відділом освіти та спорту Бершадської міської ради (далі - позивач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір №52-ВТО, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію, за кодом CVP за ДК 021:2015-09310000-5 - електрична енергія, споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1. договору).
Також пунктом 2.1. договору №52-ВТО визначено, що очікувана кількість поставленої (спожитої) електричної енергії становить 408 891,0 кВт*год.
Пунктом 2.4. договору №52-ВТО визначено, що строк постачання електричної енергії: з 03.07.2024 по 31.12.2024 включно.
Ціна договору на моменту укладання становить 2939926,29 грн, у тому числі ПДВ 489 987,72 грн (пункт 5.1. договору).
Відповідно до п. 14.1. договору даний договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання.
Пунктом 14.3. договору №52-ВТО визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктом 19 особливостей, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсотка коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Відповідно до пп. 14.3.2. договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення/зменшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення/зменшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує (-ють) збільшення/зменшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.
Відповідно до додатку №2 «Персональна комерційна пропозиція» до договору №52-ВТО ціна за 1 кВт електроенергії становить 7,19 грн з ПДВ. Ціна електричної енергії включає в себе: регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, у розмірі встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) та становить - 0,52857 грн/кВт та ціну електричної енергії як товару, з урахуванням витрат постачальника, пов'язаних з придбанням та постачанням електричної енергії споживачу, прибуток, податки, збори, та всі інші платежі, які необхідні для виконання цього договору.
Так, в подальшому, між сторонами було підписано додаткові угоди до договору №52-ВТО:
- додаткова угода №1 від 21.08.2024, відповідно до якої сторони домовилися підвищити з 22.08.2024 ціну за спожиту електричну енергію з 7,19 грн з ПДВ до 7,70659 грн з ПДВ або на 7,18%;
- додаткова угода №2 від 05.11.2024, відповідно до якої, у зв'язку зі зміною підписанта, внесено зміни до преамбули договору №52-ВТО та до розділу 15договору №52-ВТО, в частині зміни інформації про підписанта, а саме підписанта від імені постачальника (ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП»): «генерального директора Артема Василенка» на підписанта «директора Наталю Багнюк»;
- додаткова угода №3 від 31.12.2024, відповідно до якої сторони домовилися зменшити загальний обсяг та суму за договором на 96982,12 грн (кількість очікуваного споживання (постачання) електроенергії становить 370094 кВт*год; ціна договору №52-ВТО - 2842944,17 грн з ПДВ).
Позивач у позовній заяві зазначає, що управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області під час ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу освіти та спорту Бершадської міської ради здійснено перевірку дотримання вимог пп.2 п.19 особливостей (в редакції, що діяла на момент проведення закупівлі) при внесенні змін до договору №52-ВТО в частині підвищення ціни за одиницю товару та встановлено необґрунтоване підвищення ціни внаслідок безпідставного підписання додаткової угоди № 1.
Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей (в редакції, що діяла на момент проведення закупівлі) визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім певних випадків, зокрема: «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення».
Позивач зазначає, що під час перевірки встановлено, що ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» листом від 02.08.2024 №02/08-01 звернулося до Відділу освіти та спорту Бершадської міської ради з проханням погодити підвищення ціни закупівлі електричної енергії з 7,19 грн з ПДВ до 7,70659 грн з ПДВ.
Для підтвердження коливання ціни електроенергії на ринку ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» надано видруківку з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) із середньозваженою ціною купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС (без ПДВ та тарифу на передачу електроенергії) на дату укладання договору (станом на 26.06.2024) 6523,24 грн./МВт*год. та станом на 22.07.2024 - 7037,11 грн./МВт*год., що, як стверджує позивач, суперечить пп.14.3.2. договору №52-ВТО та не підтверджує коливання (зростання) ціни на електроенергію на РДН з моменту укладення договору №52-ВТО до дати наступних змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару, не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору.
Підпунктом 14.3.2. визначено, що підтвердженням коливання ціни на ринку на електричну енергію є належним чином оформлені документи, що підтверджують середньозважену ціну на РДН за підсумками відповідного періоду. А саме, у період з 26.06.2024 (дата укладання договору) по 21.08.2024 (дата укладання додаткової угоди) та/або 02.08.2024 (дата звернення постачальника про збільшення ціни).
Позивач вказує, що згідно інформації з сайту Оператора ринку (https://www. oree.com,ua) середньозважена ціна електричної енергії на РДН становила у період:
- з 26.06.2024 по 02.08.2024 - 5926,34 грн/МВт*год., що на 9,2% менше ціни на РДН на дату укладання договору;
- з 26.06.2024 по 21.08.2024 - 5872,66 грн/МВт*год., що на 10%, менше ціни на РДН на дату укладання договору.
При дослідженні коливання ціни електроенергії на РДН також позивачем проаналізовано ціну електричної енергії на дату звернення постачальника про підвищення ціни та на дату укладення додаткової угоди №1 та встановлено, що станом на 02.08.2024 ціна на РДН становила 5969,67 грн/МВт*год, що менше ціни електроенергії на РДН на дату укладання договору №52-ВТО на 8,49%, станом на 21.08.2024 - 6302,35 грн/МВт*год, що також на 3,39% менше ціни електроенергії на РДН на дату укладання договору №52-ВТО.
Таким чином, позивач зазначає, що не було дотримано вимоги пп.2 п.19 особливостей (в редакції, що діяла на момент проведення закупівлі) та без належного обґрунтування підписано додаткову угоду №1 на підвищення ціни на електричну енергію з 22.08.2024.
Також позивач вважає, що ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» при укладенні додаткової угоди №1 від 21.08.2024 мало на меті збільшити ціну за одиницю товару не відповідно до її зміни на ринку та незалежно від реального відсотка коливання ціни.
Так, відповідно до листа від 24.07.2025 №01-18/558 відділ освіти та спорту Бершадської міської ради звернувся до ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» з проханням здійснити повернення зайво сплачених коштів за електроенергію на загальну суму 181968,31 грн в добровільному порядку.
Листом №28/07-01 від 28.07.2025 ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» надано відповідь на лист позивача та відмовлено у поверненні коштів.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що додаткові угоди №1, №3 завідомо суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 №1178, призвели до необхідності здійснення додаткових витрат для забезпечення електричною енергією закладів освіти Бершадської міської територіальної громади.
За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 21.08.2024 до договору № 52-ВТО від 26.06.2024, додаткову угоду № 3 від 31.12.2024 до договору № 52-ВТО від 26.06.2024 та стягнути з відповідача на користь позивача 181 968,31 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із абзацом 1 частини першої статті 216 цього ж Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто для того, щоби визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин саме у момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
У частині 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Законом України «Про внесення змін до та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 №2526-ІХ Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 37 згідно якого, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі -Особливості визначені Постановою КМУ № 1178).
Постанова № 1178 набрала чинності 19.10.2022 та затверджені нею Особливості застосовуються до закупівель товарів, робіт та послуг, які були розпочаті після набрання нею чинності.
З огляду на те, що договір № 52-ВТО було укладено 26.06.2024, після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, відтак, у відповідності з пунктом 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням особливостей, визначених Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Відповідно до пп.1,2 п. 19 Особливостей визначених Постановою КМУ № 1178 (в редакції станом на дату укладання договору № 52-ВТО) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Так, відповідно до пп.2 п. 19 Особливостей визначених Постановою КМУ № 1178, відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання ціни такого товару на ринку. При цьому обмеження максимального відсотка збільшення ціни товару відсутні.
Таким чином, сторони, керуючись особливостями, визначеними Постановою № 1178, мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому, внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.
Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
Підпунктом 14.3.2. договору визначено, що погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення/зменшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення/ зменшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує(-ють) збільшення/зменшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.
Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є:
- або належним чином оформлені документи, що підтверджують рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію;
- або належним чином оформлена(-ні) довідка(-ки) або інший(-ш)і документ(-ти), видані Торгово-промисловою палатою України, або регіональною Торгово- промисловою палатою, або органами державної статистики або іншим органом, установою, організацією, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку, у яких обов'язково повинно бути зазначено:
• інформацію про стан цін щонайменше на дві дати, що визначають початок (дата укладення договору про закупівлю або дата останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару) та кінець часового інтервалу (дата наступних змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару), у якому здійснювалося дослідження цін;
• результат порівняння цін у гривневому та/або відсотковому вираженні (краще одночасно і гривневий, і відсотковий показник);
• посилання на джерела інформації.
Зміна ціни за товар у разі коливання ціни такого товару на ринку відбувається виключно за згодою сторін у вигляді додаткової угоди до цього договору про закупівлю на підставі письмового звернення постачальника.
Відповідно до п.21 підпункту 5.2.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійсню державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) визначено, що електропостачальником зобов'язаний інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Якщо зміна умов договору полягає у зміні ціни, викликаній зміною її складової на оплату послуг розподілу/передачі електричної енергії, то повідомляти споживача електропостачальник зобов'язаний негайно після отримання повідомлення від оператора системи.
Отже, для підтвердження коливання ціни сторони домовилися використовувати належним чином оформлені документи, у яких обов'язково зазначається інформація:
- про стан цін щонайменше на дві календарні дати: початкову (дата укладення договору чи останніх змін) та кінцеву (дата наступних змін до договору);
- про середньозважену ціну на ринку «на добу наперед» (РДН), офіційно опубліковану ДП «Оператор ринку» на його офіційному веб-сайті.
Судом встановлено, що 02.08.2024 постачальник направив споживачу лист вих. №02/08-01 про коливання ціни на ринку електричної енергії із наданням видруківок із сайту ДП «Оператор ринку» з відомостями про РДН ОЕС за 26.06.2025 та за 22.07.2024 та повідомленням, що нова ціна застосовується з 22.07.2024 (відповідно за 20 календарних днів до дати їх застосування, з дотриманням п. 5.12 Договору та ПРРЕЕ).
Таким чином, постачальником було надано інформацію про стан цін щонайменше на дві дати, визначено початок та кінець часового інтервалу та забезпечено дотримання 20-денного перехідного строку.
Отже, збільшуючи ціну за одиницю товару, постачальником не було порушено норми закону та вимоги договору №52-ВТО від 26.06.2024, оскільки у договорі було чітко прописано механізм зміни ціни.
Більше того, у договір не містить імперативної вказівки щодо надання постачальником споживачу довідки торгово-промислової палати, тому постачальником були надані належним чином завірені скріншоти з сайту ДП «Оператор ринку».
Таким чином, доводи позивача щодо порушення відповідачем механізму зміни ціни шляхом укладання додаткових угод не знайшли свого підтвердження.
У постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22 викладений правовий висновок про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).
У постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 Верховний Суд наголосив на тому, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.
Отже, навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.
Водночас, додаткова угода № 1 від 21.08.2024 до договору № 52-ВТО від 26.06.2024 між споживачем та постачальником була підписана про збільшення ціни за одиницю товару на 7,877527118 %, що не порушує ані відсоток коливання електричної енергії на «ринку добу на перед», ані вимоги Закону України в частині 10% обмеження зміни ціни в договорах про закупівлю.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше, ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 1 від 21.08.2024 та № 3 від 31.12.2024, оскільки дані угоди не суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 181 968,31 грн, сплачених за електроенергію, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до акту №755 від 10.09.2024 підтверджено постачання електричної енергії за серпень 2024 року в об'ємі 4835 кВт/год. на загальну суму 37261,36 грн з ПДВ, за ціною (тарифом) 7,70659 грн з ПДВ (відповідно до додаткової угоди №1 від 21.08.2024).
Відповідно до акту №832 від 08.10.2024 підтверджено постачання електричної енергії за вересень 2024 року в об'ємі 42732 кВт/год. на загальну суму 329318 грн з ПДВ, за ціною (тарифом) 7,70659 грн з ПДВ (відповідно до додаткової угоди №1 від 21.08.2024).
Відповідно до акту №995 від 06.11.2024 підтверджено постачання електричної енергії за жовтень 2024 року в об'ємі 72932 кВт/год. на загальну суму 562057,02 грн з ПДВ, за ціною (тарифом) 7,70659 грн з ПДВ (відповідно до додаткової угоди №1 від 21.08.2024).
Відповідно до акту №1274 від 06.12.2024 підтверджено постачання електричної енергії за листопад 2024 року в об'ємі 91341 кВт/год. на загальну суму 703927,64 грн з ПДВ, за ціною (тарифом) 7,70659 грн з ПДВ (відповідно до додаткової угоди №1 від 21.08.2024).
Відповідно до акту №1274 від 06.12.2024 підтверджено постачання електричної енергії за грудень 2024 року в об'ємі 140409 кВт/год. на загальну суму 1082074,60 грн з ПДВ, за ціною (тарифом) 7,70659 грн з ПДВ (відповідно до додаткової угоди №1 від 21.08.2024).
Оскільки спірні додаткові угоди № 1 від 21.08.2024 та № 3 від 31.12.2024 є чинними та не підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати поставленого природного газу за ціною, встановленою у додаткових угодах не відпала, а тому у Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" відсутній обов'язок повернути грошові кошти за поставлену електричну енергію на загальну суму 181 968,31 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 181 968,31 грн задоволенню не підлягають.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Відділу освіти та спорту Бершадської міської ради.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Позивач - Відділ освіти та спорту Бершадської міської ради (24400, Вінницька обл., Гайсинський район, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 44033606)
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 30-А, офіс 23; ідентифікаційний код 43801489)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.02.2026
Суддя І.О. Андреїшина