ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.02.2026Справа № 910/13176/25
Господарський суд міста Києва у складі судді І.О. Андреїшиної, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490)
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801)
про стягнення 45 700,46 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення пені за договором № 460009426 від 27.05.2024 про закупівлю послуг у розмірі 45 700,56 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено процесуальні строки для подання пояснень по суті спору.
13.11.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву.
19.11.2025 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив.
25.11.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/13176/25, в якому останній просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій пов'язаній судовій справі №910/13089/25, що розглядається Господарським судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подати письмові пояснення на клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зупинення провадження у справі, з урахуванням мотивів, викладених в клопотанні.
04.12.2025 через відділ діловодства суду позивачем подані заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зупинення провадження у справі №910/13176/25 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/13089/25 відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - замовник, позивач) та Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (далі - виконавець, відповідач) було укладено договір про закупівлю послуг № 4600009426 від (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з технічного огляду та випробовувань (технічне діагностування надземних переходів газопроводів) (далі - послуги), а замовник зобов'язується оплатити такі послуги (п.1.1. договору).
Пунктом 1.3. договору передбачено, що результатом надання послуг за цим договором є технічні звіти, вимоги до яких та порядок надання яких визначено у додатку 1 до цього договору (далі - технічні звіти/технічний звіт).
Вартість послуг, що є ціною договору, становить 8 580 000,00 грн з ПДВ (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 2.3. договору розрахунок вартості послуг визначений у додатку 2 до цього договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що місце надання послуг визначено у додатку 1 до Договору.
Згідно п. 3 додатку 1 до договору перелік, характеристики, місце розташування (що є місцем надання послуг) об'єктів, щодо яких повинні бути надані послуги, та граничні дати строку надання послуг наведено в додатку А до додатку 1 до договору.
Відповідно до п.4.3. договору виконавець зобов'язаний надати послуги щодо кожного об'єкта не пізніше граничного строку надання послуг, визначеного у додатку А до додатку 1 до договору.
Пунктом 9.1 договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.
Пунктом 9.2.1 договору встановлено, що у випадку несвоєчасного надання Послуг до виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) вар тості послуг за кожен день прострочення їх надання, а при порушенні строку надання послуг більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості послуг.
Пунктом 9.12. договору визначено, що зобов'язання виконавця, встановлені цим договором, забезпечується оперативно-господарськими санкціями, що передбачені ст. 236 Господарського кодексу України, зокрема, але не виключно:
згідно п.9.12.1. договору замовник має право утримати суму нарахованих штрафних санкцій, що нараховуються згідно з умовами та у порядку, встановлених цим договором, та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору виконавцем, з сум, які підлягають виплаті виконавцю. Оперативно-господарська санкція застосовується до виконавця після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків за вимогою замовника, що направлена на адресу та/або електронну адресу виконавця, вказану в умовах цього договору. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний повідомити Виконавця.
Замовник самостійно приймає рішення про застосування такого виду оперативно-господарських санкцій та повідомляє виконавця впродовж 7 (семи) робочих днів з дати прийняття відповідного рішення із зазначенням дати, з якої починається їх застосування, шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на адресу виконавця, вказану в розділі 19 договору, та/або на електронну адресу виконавця, вказану в п. 18.11. цього договору.
Згідно з п. 10.3.6 додатку 1 до договору після усунення зауважень до технічних звітів, наданих замовником, виконавець повторно направляє технічні звіти на перевірку замовнику.
Листом №1009ВИХ-24-906 від 23.10.2024 AT «Укртрансгаз» надало технічний звіт №4600009426- 01.05-КТЦ (по позиції № 5) з технічного діагностування об'єктів Бібрського ПМ Західного ЛВУМТ (найменування МГ Івацевичі-Долина-ІІ, місце знаходження: с. В. Дідушичі, Стрийський р-н, Львівська обл.)
Листом №ТОВВИХ-24-16585 від 31.10.2024 ТОВ «Оператор ГТС України» надало відгук на технічний звіт №4600009426-01.05-КТЦ та направило зауваження до нього.
Листом №1009ВИХ-24-946 від 01.11.2024 AT «Укртрансгаз» надало технічний звіт №4600009426- 01.05-КТІД за результатами діагностування об'єктів Бібрського ПМ Західного ЛВУМГз урахуванням зауважень до Технічного звіту згідно листа ГОВ «Оператор ГТС України» від 31.10.2024 №ТОВВИХ- 24-16585.
Також, листом №1009ВИХ-24-930 від 25.10.2024 AT «Укртрансгаз» надало технічний звіт №4600009426-09.06-УДД (по позиції № 6) з технічного діагностування об'єктів Бібрського ПМ Західного ЛВУМТ (найменування МГ Івацевичі-Долина-ІІ, місце знаходження: с. М. Дідушичі, Стрийський р-н, Львівська обл.)
Листом №ТОВВИХ-24-16834 від 04.11.2025 ТОВ «Оператор ГТС України» надало відгук на технічний звіт №4600009426-09.06-УДД та направило зауваження до нього.
Листом №1009ВИХ-24-963 від 07.11.2024 AT «Укртрансгаз» надало технічний звіт №4600009426- 09.06-УДД за результатами діагностування об'єктів Бібрського ПМ Західного ЛВУМГз урахуванням зауважень до Технічного звіту згідно листа ТОВ «Оператор ГТС України» від 04.11.2024 №ТОВВИХ- 24-16834.
Відповідно до п. 10.3.4 додатку 1 до договору у разі якщо представники замовника в строк 10 (десять) робочих днів не надали виконавцю зауваження до Технічного звіту, цей технічний звіт вважається таким, що відповідає умовам договору. У цьому випадку виконавець після надсилання оригіналів технічних звітів замовнику складає у системі «DEALS» первинний електронний документ (акт наданих послуг), який замовник підписує у порядку, визначеному договором.
За результатами надання послуг за місяць, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, виконавець зобов'язаний оформити та надати замовнику підписаний зі своєї сторони Акт (за формою, що визначена у додатку 3 до договору), а замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання підписаного виконавцем Акту надати виконавцю підписаний зі своєї сторони Акт або у вказаний строк надати Виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг.
Так, позивач у позовній заяві зазначає, що згідно з актом наданих послуг №11-9426-УДД від 07.11.2024 послуги по позиції №5 додатку 1 до додаткової угоди №1, вартістю 295 342,80 грн виконавцем надано 07.11.2024 року (підписано виконавцем 07.11.2024, замовником 13.11.2024), що свідчить про прострочення виконання зобов'язання по позиції №5 на 7 днів.
Також позивач зазначає, що згідно з актом наданих послуг №12-9426-УДД від 11.11.2024 послуги по позиції №6 додатку 1 до додаткової угоди №1, вартістю 457 005,60 грн виконавцем надано 11.11.2024 року (підписано виконавцем 12.11.2024, замовником 13.11.2024), що свідчить про прострочення виконання зобов'язання по позиції № 6 на 11 днів.
Таким чином, позивач стверджує, що в порушення умов п. 4.3. договору виконавець неналежно виконав свої зобов'язання щодо надання послуг у визначені договором терміни, а саме порушив граничні дати надання послуг по окремих об'єктах Бібрського ПМ Західного ЛВУМГ (найменування МГ Івацевичі-Долина-ІІ), які визначені додатком А до додатку 1 до договору. Такі дії є порушенням господарських зобов'язань.
Листом № ТОВВИХ-25-1059 від 20.01.2025 виконавцю була направлена вимога по позиції №6 додатку А до додатку 1 до договору про сплату пені у розмірі 502 706,16 грн (докази направлення додаються).
Також ТОВ «Оператор ГТС України» було направлено повідомлення №ТОВВИХ-25-1616 від 30.01.2025 про застосування оперативно-господарських санкцій по договору, передбачених договором, та утримання суми штрафних санкцій у загальному розмірі 457 005,60 грн із суми грошових коштів 457 005,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 11.11.2024 №12-9426-УДД, які підлягали сплаті ВЦТД «Техдіагаз» AT «Укртрансгаз» за умовами договору від 27.05.2024 № 4600009426.
Листом № ТОВВИХ-25-1060 від 20.01.2025 виконавцю була направлена вимога по позиції №5 додатку А до додатку 1 до договору про сплату пені у розмірі 206 739,96 грн.
Також ТОВ «Оператор ГТС України» було направлено повідомлення №ТОВВИХ-25-1950 від 05.02.2025 про застосування оперативно- господарських санкцій по договору, передбачених договором, та утримання суми штрафних санкцій у загальному розмірі 206 739,96 грн із суми грошових коштів 473 499,60 грн на підставі акту приймання наданих послуг від 07.11.2024 №11-9426-УДД, які підлягали сплаті ВЦТД «Техдіагаз» AT «Укртрансгаз» за умовами Договору від 27.05.2024 № 4600009426.
Оскільки, виконавець пеню на загальну суму 709 446,12 грн не оплачував, тому була застосована ТОВ «Оператор ГТС України» до ВЦТД «Техдіагаз» AT «Укртрансгаз» оперативно-господарська санкція та було утримано пеню на загальну суму 663 745,56 грн з актів надання послуг та залишок неоплаченої суми пені склав 45 700,56 грн.
З огляду на викладені вище обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення пені за договором № 460009426 від 27.05.2024 про закупівлю послуг у розмірі 45 700,56 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).
У розумінні статті 875 Цивільного кодексу України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.
Така правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі №910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі №910/3920/18.
Проаналізувавши передбачені у договорі зобов'язання виконавця, вбачається, що основним зобов'язанням виконавця за договором є виконання передбачених у пункті 1.1 договору послуг з технічного огляду та випробовувань (технічне діагностування надземних переходів газопроводів) (далі - послуги).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положення ч. 2, 3 ст. 883 ЦК України унормовано, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання підрядником обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
Подібна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20
Позивач у позовній заяві зазначає, що згідно з актом наданих послуг №11-9426-УДД від 07.11.2024 послуги по позиції №5 додатку 1 до додаткової угоди №1, вартістю 295 342,80 грн виконавцем надано 07.11.2024 року (підписано виконавцем 07.11.2024, замовником 13.11.2024), що свідчить про прострочення виконання зобов'язання по позиції №5 на 7 днів.
Також позивач зазначає, що згідно з актом наданих послуг №12-9426-УДД від 11.11.2024 послуги по позиції №6 додатку 1 до додаткової угоди №1, вартістю 457 005,60 грн виконавцем надано 11.11.2024 року (підписано виконавцем 12.11.2024, замовником 13.11.2024), що свідчить про прострочення виконання зобов'язання по позиції № 6 на 11 днів.
Таким чином, позивач вважає, що в порушення умов п. 4.3. договору виконавець неналежно виконав свої зобов'язання щодо надання послуг у визначені договором терміни, а саме порушив граничні дати надання послуг по окремих об'єктах Бібрського ПМ Західного ЛВУМГ (найменування МГ Івацевичі-Долина-ІІ), які визначені додатком А до додатку 1 до договору.
Згідно з ч. 1 п. 4.3 договору виконавець зобов'язаний надати послуги щодо кожного об'єкта не пізніше граничного строку надання послуг, визначеного у додатку А до додатку № 1 до договору.
При цьому, судом встановлено, що в додатку А до додатку 1 до договору, в колонці « 16» з назвою «Гранична дата виконання послуг (приймання змовником технічного звіту)», сторони визначили граничну дату виконання послуг, а саме «Дату приймання замовником технічного звіту».
Згідно з додатком А до додатку 1 до договору обов'язок прийняття технічного звіту покладено на ТОВ «ОГТСУ», а отже не прийняття позивачем технічного звіту у строки визначені зазначеним додатком є відповідальністю позивача, а не АТ «Укртрансгаз».
Більше того, загальний строк надання послуг за згодою сторін встановлено до 30.05.2025 (п. 4.2. договору з урахування додаткової угоди № 1 від 17.01.2025).
Тобто, сторони за взаємною згодою погодили та встановили граничний термін надання усіх послуг по договору до 30.05.2025, що свідчить про безпідставність застосування позивачем умов п. 9.2 договору та необґрунтованість здійсненого нарахування пені з 31.10.2024 по 10.11.2024.
Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що доводи позивача про неналежне виконання зобов'язань відповідачем щодо надання послуг у визначені терміни є помилковими, оскільки АТ «Укртрансгаз» не допущено порушення граничного терміну визначеного за взаємною згодою сторін у додатку А до додатку 1 та у п. 4.3. договору, а тому відсутні правові підстави для застосування п. 9.2 договору. Крім того, сторони за взаємною згодою погодили загальний граничний термін надання усіх послуг по договору до 30.05.2025, що свідчить про відсутність підстав для застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 910/3976/24 та від 08.05.2023 у справі №911/2480/22.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення пені за договором № 460009426 від 27.05.2024 про закупівлю послуг у розмірі 45 700,56 грн не підлягають задоволенню.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
У позові відмовити повністю.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490)
Відповідач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.02.2026
Суддя І.О. Андреїшина