ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2026Справа №910/6333/24
за позовом ОСОБА_1
до Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України"
про визнання недійсним протоколу від 15.02.2024, скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" (далі - відповідач, ВФКСУ або Федерація) з вимогами про визнання недійсним Протоколу правління Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" від 15.02.2024, скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
Господарський суд міста Києва рішенням від 07.10.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025, у задоволенні позову відмовив.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі №910/6333/24 скасовано. Справу №910/6333/24 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/6333/24 передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 (суддя Зеленіна Н.І.) прийнято справу №910/6333/24 до розгляду та призначено підготовче засідання у справі на 20.08.2025.
06.08.2025 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.
Через систему "Електронний суд" 08.08.2025 від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про продовження строку для подачі додаткових пояснень у справі на 10 днів.
Ухвалою суду від 12.08.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_2 про продовження строку для подання пояснень по суті позовних вимог з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2025 у справі №910/6333/24 - задоволено, продовжено строк представнику позивача для подання пояснень на 10 днів з дня отримання даної ухвали.
20.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява щодо редакції позовної вимоги та виклику свідків.
Розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено до 10.09.2025 та 15.10.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 суд ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.11.2025 на 14:35 год; викликати у судове засідання, яке відбудеться 12.11.2025 на 14:35 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал №2 для допиту у якості свідка ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Свідку мати при собі документ, що посвідчує його особу; попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (ст. 384 КК України) та відмову від давання показань (ст. 385 КК України).
В судовому засіданні оголошено перерву до 03.12.2025 у зв'язку з неприбуттям свідка та ухвалою суду від 12.11.2025 суд ухвалив викликати у судове засідання, яке відбудеться 03.12.25 о 15:45 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал №2 для допиту у якості свідка ОСОБА_4 (код РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (код РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (код РНОКПП НОМЕР_5 ). Свідку мати при собі документ, що посвідчує його особу; попередити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (ст. 384 КК України) та відмову від давання показань (ст. 385 КК України).
У судове засідання 03.12.2025 прибули представники позивача та відповідача, а також свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
У судовому засіданні здійснено допит свідків, що прибули, та оголошено перерву до 28.01.2026.
У судове засідання 28.01.2026 прибув представник відповідача, а також ОСОБА_6 , якого допитано як свідка.
У судовому засіданні 28.01.2026 оголошено перерву до 04.02.2026.
У судове засідання 04.02.2026 представники позивача та відповідача прибули.
Представник позивача підтримав позов, представник відповідача проти позову заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
Як зазначив ОСОБА_1 , він є членом ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" (далі - ВФКСУ або Федерація). Крім того, ОСОБА_1 було обрано Генеральним секретарем Федерації, що підтверджується Протоколом Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 01.10.2020, та відповідно до п. 5.9.1 п. 5.9 Статуту Федерації термін його повноважень закінчувався 01.10.2024.
Так, згідно з Протоколом Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 01.10.2020, Генеральним секретарем Федерації обрано (призначено) Пархомчука Михайла Антоновича.
15.02.2024 об 11 год. 00 хв. за київським часом, у режимі відеоконференції (за згодою Генерального секретаря) відбулось засідання Правління Федерації, на якому були присутні більше половини членів Правління (8 членів з 14), а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Дане засідання проводилось під головуванням Генерального секретаря ВФКСУ Пархомчука М.А., Секретар - Вербова О.В. На даному засіданні, як зазначив позивач, не вирішувалось питання про припинення повноважень Генерального секретаря, що підтверджується Протоколом Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 15.02.2024 з реєстром всіх присутніх осіб та відеозаписом даного засідання.
У подальшому, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.03.2024, позивачу стало відомо, що 14.03.2024 10:05:54 за № 1000741070034059330 державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агафоновою О.С. вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ", а саме: Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Наведеною реєстраційною дією державним реєстратором Агафоновою О.С., на підставі заяви Мартинової Ксенії Олексіївни від 05.03.2024 про проведення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та долученого до наведеної заяви Протоколу Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 15.02.2024, за підписом Головуючого - Президента Федерації Мілованова А.А., Секретаря - Доскіча В.М., було змінено у Єдиному державному реєстрі такі відомості стосовно юридичної особи ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКАФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ":
- членів керівних органів громадського формування, а саме: змінено прізвище члена Правління Пархоменко Юлія Ігорівна з " ОСОБА_13 " на " ОСОБА_14 ";
- керівника юридичної особи, а саме: Генерального секретаря Пархомчука Михайла Антоновича змінено на Мартинову Ксенію Олексіївну.
Відповідно до змісту поданого 05.03.2024 на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Протоколу Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 15.02.2024, за підписом Головуючого - Мілованова А.А., Секретаря Доскіча В.М., серед іншого, Правлінням Федерації вирішено:
- по п'ятому питанню порядку денного вирішили: "припинити повноваження Генерального секретаря Федерації кінного спорту України Пархомчука Михайла Антоновича, у зв'язку з порушенням етики";
- по шостому питанню порядку денного вирішили: "керуючись п. 5.9.1. Статуту ВФКСУ призначити на посаду Генерального Секретаря Федерації кінного спорту України Мартинову Ксенію Олексіївну терміном на 4 роки. Привести інформацію про члена Правління Пархоменко Ю.І., відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі та інших інформаційних системах, у відповідність, у зв'язку зі зміною прізвища (на Дмитренко Ю.І.)".
З наведеного Протоколу (за підписом Головуючого - Мілованова А.А., Секретаря Доскіча В.М.) вбачається, що на Засіданні Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" були присутні: ОСОБА_4 - Президент; ОСОБА_5 - член Правління; Ничипоренко Валентин Миколайович - член Правління; Токарєв Костянтин Олександрович - член Правління; Авраменко Юрій Андрійович - член Правління; Шейніч Тетяна Василівна - член Правління; Скабард Ганна Вікторівна - член Правління; ОСОБА_3 - член Правління, запрошені особи без права голосу: ОСОБА_15 .
У Протоколі (за підписом Головуючого - Мілованова А.А., Секретаря ОСОБА_5 ) зазначено, що Президент Федерації кінного спорту України Мілованов Андрій Анатолійович повідомив, що відповідно до п. 5.5.4. Статуту засідання Правління вважається правомочним якщо в ньому бере участь більше половини членів Правління. Засідання Правління є правомочним, має право приймати рішення по всім питанням порядку денного відповідно до вимог Статуту. Реєстр осіб, які брали участь у цьому засіданні є додатком до цього протоколу.
Згідно з Протоколом (за підписом Головуючого - Мілованова А.А., Секретаря Доскіча В.М.), окрім іншого, припинено повноваження ОСОБА_1 (позивача), як керівника Федерації, та змінено його, як керівника Федерації, на Мартинову Ксенію Олексіївну.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 згідно з Протоколом Звітно-виборчої Конференції ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 28.09.2020 було обрано Президеном Федерації.
Позивач вважає справжнім та правомочним було Засідання Правління Федерації, яке було проведене 15.02.2024 об 11 год. під головуванням Генерального Секретаря Пархомчука М.А., тоді як Засідання Правління Федерації, проведене у цей же день та час під головуванням Президента Федерації Мілованова А.А. та за участі інших членів Правління Федерації, а саме: Авраменко Юрій Андрійович, ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , позивач вважає таким, що не мало кворуму (більше половини членів Правління).
Позивач вважає, що Протокол Засідання Правління Федерації від 15.02.2024, за підписом Головуючого - Мілованова А.А., Секретаря Доскіча В.М., містить неправдиві відомості, а також суперечить вимогам Статуту Федерації, оскільки:
1) організація проведення Засідання Правління 15.02.2024 відбулась із порушенням п. 5.9.5 Статуту ВФКСУ, так як Генеральний секретар не організовував підготовку цього засідання Правління;
2) члени Правління Федерації запрошувались на дане засідання Правління вибірково, що порушувало їх право на участь у засіданні Правління;
3) порядок денний Засідання Правління не відповідав порядку денному, що був визначений Президентом Федерації Міловановим А.А. у його Повідомленні про скликання Засідання Правління Федерації від 25.01.2024;
4) Статутом Федерації не передбачено право Правління достроково припиняти повноваження Генерального Секретаря, особливо з підстав порушення етики;
5) Засідання Правління Федерації 15.02.2024 було неправомочним та не мало кворуму, передбаченого п. 5.9.1. Статуту, оскільки у цьому засіданні насправді не бралі участь члени Правління ОСОБА_12 та ОСОБА_3 , у Протоколі було зазначено неправдиві відомості про начебто участь ОСОБА_12 та ОСОБА_3 ;
6) у об'єктивній реальності існує кілька редакцій Протоколів одного ж і того Засідання Правління 15.02.2024 під Головуванням Президента Федерації Мілованова А.А., однак відрізняються порядком денним, змістом та вирішеними питаннями.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд визнати недійсним рішення Правління Федерації, оформлені протоколом Правління Федерації від 15.02.2024, за підписом Головуючого - Мілованова А.А. та Секретаря Доскіча В.М.
Позивач також вважає, що оскільки саме на підставі такого протиправного протоколу було вчинено реєстраційні дії та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330, то скасування такого запису буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.
Відповідач заперечив позовні вимоги у повному обсязі як необґрунтовані, а також зазначив, що позивачем не правильно обрано спосіб захисту його порушеного права, оскільки безпосередньо протокол Засідання Правління від 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації не може бути визнаний недійсним.
Направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 вказав на те, що під час нового розгляду суд першої інстанції має чітко зазначити, які саме докази, подані відповідачем, є більш вірогідними в частині доведення обставин присутності ОСОБА_12 та ОСОБА_3 на засіданні правління під головуванням ОСОБА_4 , ніж докази, подані позивачем; встановити осіб, які були присутні на засіданні правління Федерації під головуванням Мілованова А.А., яким чином їх було ідентифіковано, як відбувалось голосування та враховувались голоси членів правління, чи могли ОСОБА_12 та ОСОБА_3 одночасно приймати участь у двох засідання у один і той самий день і час; встановити, чи був ОСОБА_1 повідомлений про засідання правління Федерації під головуванням її президента; якими доказами це підтверджується; встановити, чи отримала Федерація дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування; якщо так, то в якому обсязі таке розголошення є можливим; викликати та допитати свідків, нотаріально засвідчені заяви яких наявні в матеріалах справи; дослідити надані сторонами докази, оцінити ключові доводи сторін з урахуванням правових висновків, що викладені у цій постанові, і встановити ті обставини, на важливість яких звернула увагу колегія суддів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 96-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.
Це положення закону є загальним для усіх видів юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми, що можуть бути створеними та діяти за законодавством України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Положення глави 7 ЦК України застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом (ч. 4 ст. 83 ЦК України).
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначено Законм України "Про громадські об'єднання".
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про громадські об'єднання" дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань в Україні.
Громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (ч. 8 ст. 9 Закону України "Про громадські об'єднання").
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про громадські об'єднання" Статут громадського об'єднання має містити відомості, зокрема про:
3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);
4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);
5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 23.03.2023 у справі № 911/196/21, громадське об'єднання (громадська організація) є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об'єднання осіб, які мають право участі у ньому (у ній). Члени громадського об'єднання (громадської організації) мають право брати участь в управлінні товариством, обирати та бути обраними до органів управління.
Судом вcтановлено, що ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" є всеукраїнською громадською організацією фізкультурно-спортивного напрямку зі статусом юридичної особи, яка об'єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців з кінного спорту, а також любителів кінного спорту в досягненні мети та завдань, передбачених Статутом Федерації.
Діяльність Федерації регламентована Статутом Федерації, нова редакція якого затверджена позачерговою Конференцією ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" 13.12.2016 (далі - Статут).
Пунктом 2.2 Статуту визначено, що Федерація діє на підставі законодавства, цього Статуту та принципів Міжнародної Федерації кінного спорту Європейської федерації кінного спорту, Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) (п. 1.2 Статуту). Федерація є неприбутковою організацією (п. 2.2 Статуту).
Відповідно до положень Статуту:
- вищим керівним органом Федерації є Конференція (п. 5.2);
- виконавчо-керівним органом в період між Конференцією є Правління Федерації у складі 14 осіб, очолюване Президентом, а за його відсутності - Генеральним секретарем (п. 5.5.1 п. 5.5);
- Президент Федерації є вищою посадовою особою, яка обирається та відкликається Конференцією Федерації (п. 5.7.1 п. 5.7);
- Генеральний секретар призначається Правлінням із членів Федерації на засіданні Правління терміном на 4 роки та є керівником Федерації (п. 5.9.1 п. 5.9).
Як встановлено судом, згідно з Протоколом Звітно-виборчої Конференції ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 28.09.2020, Президеном Федерації обрано Мілованова Андрія Анатолійовича.
Згідно з Протоколом Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 01.10.2020, Генеральним секретарем Федерації обрано (призначено) Пархомчука Михайла Антоновича.
Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (постанови КГС ВС від 28.08.2019 у справі № 921/283/18, від 31.10.2019 у справі № 910/14724/18).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
…Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:
- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;
та /або
- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.
Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів».
Наведені висновки в сукупності викладені в постанові Верховного Суду від 19.02.2025 у справі №916/237/23.
Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання недійсним Протоколу Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 15.02.2024, за підписом Головуючого Андрія Мілованова та Секретаря - Віктора Доскіча (далі - Протокол від 15.02.2024).
Суд досліджує Протокол від 15.02.2024 в редакції, на підставі якої державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агафоновою О.С. вчинено державну реєстрацію від 14.03.2024, № 1000741070034059330 змін до відомостей про юридичну особу ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ", а саме: Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Судом встановлено, що під час скликання Президентом Федерації Міловановим А.А. Засідання Правління Федерації, призначеного на 15.02.2024 о 11:00 год., та проведення такого засідання було дотримано порядку його скликання та проведення, визначеного Статутом, при цьому судом встановлено наступне.
Щодо тверджень позивача про порушення п. 5.9.5 Статуту при організації проведення Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації), оскільки Генеральний секретар не організовував підготовку цього Засідання Правління.
Відповідно до п. 5.5.1 Статуту виконавчо-керівним органом Федерації в період між Конференцією є Правління Федерації у складі 14 осіб, очолюване Президентом, а за його відсутності - Генеральним секретарем.
Згідно з п. 5.5.3 Статуту засідання Правління Федерації проводиться один раз у квартал, а при необхідності - частіше, на вимогу 1/3 складу Правління, або Президента Федерації, або Генерального секретаря.
Тобто, суб'єктами скликання засідання Правління Федерації Статутом визначено: 1/3 складу Правління, або Президента Федерації, або Генерального секретаря.
Згідно з п. 5.9 Статуту Генеральний секретар:
- організовує та забезпечує виконання рішень Конференцій, Правління, доручень Президента Федерації (п. 5.9.3);
- організовує підготовку засідань Правління та Конференцій (п. 5.9.5).
Як встановлено судом, Президент Федерації Мілованов А.А., діючи відповідно до положень п. 5.5.3 Статуту, направив усім членам Правління Повідомлення про скликання засідання Правління від 25.01.2024 (далі - Повідомлення від 25.01.2024), згідно якого повідомив, що засідання Правління відбудеться 15 лютого 2024 року о 11:00 год. (по Київському часу - UTC+2) за адресою м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12. При цьому повідомлено, що у разі перебування члена Правління Федерації за межами території України участь у засіданні може бути забезпечена в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "Zoom". Повідомлення від 25.01.2024 містило проєкт порядку денного засідання Правління 15.02.2024 та зазначення про те, що до дати проведення засідання члени Правління Федерації на підставі попередньо поданої письмової заяви на адресу: м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12, будуть мати можливість ознайомитись з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за вказаною адресою. Матеріали справи містять докази направлення Повідомлення від 25.01.2024 членам Правління, у тому числі Генеральному секретарю Федерації Пархомчуку М.А., зокрема, засобами поштового зв'язку та за допомогою електронної пошти.
Суд зазначає, що Статутом Федерації не визначено форму доручення Президента Генеральному секретарю щодо організації підготовки засідань Правління, зокрема не встановлено обов'язкову письмову форму такого доручення. Водночас, враховуючи положення п. 5.9.3 Статуту, якими на Генерального секретаря покладено повноваження щодо організації та забезпечення виконання доручень Президента Федерації, та положення п. 5.9.5 Статуту, якими на Генерального секретаря покладено повноваження щодо організації підготовки засідань Правління, підставним є висновок, що отримавши від Президента Федерації, який є вищою посадовою особою Федерації, Повідомлення про скликання засідання Правління від 25.01.2024, позивач, як Генеральний секретар Федерації, повинен був забезпечити організацію засідання Правління, яке скликав Президент Федерації. Натомість, сам позивач не заперечує, що не організовував проведення Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації).
Наведене дає підстави для висновку, що саме позивач як Генеральний Секретар Федерації, на якого покладено певні обов'язки, не дотримався положень п. 5.9.5 Статуту.
При цьому судом досліджено, що Статутом Федерації фактично не встановлено певну процедуру, порядок скликання засідання Правління, форму та строки надсилання повідомлень, строки зміни порядку денного засідання Правління, тощо. Відтак, твердження позивача про порушення Президентом Федерації при скликанні засідання Правління встановленої процедури, суд оцінює критично.
Відтак, судом відхиляються як безпідставні твердження позивача про те, що організація проведення Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації) відбулась з порушенням п. 5.9.5 Статуту та про неповідомлення членів Правління про Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації) та порушення прав членів Правління на участь у цьому засіданні.
Стосовно ж тверджень позивача про те, що порядок денний Засідання Правління Федерації 15.02.2024 не відповідав порядку денному, що був визначений Президентом Федерації Міловановим А.А. у його Повідомленні про скликання Засідання Правління Федерації від 25.01.2024.
Обгрунтовуючи такі твердження, позивач зазначив, що відповідно до змісту Протоколу Правління Федерації від 15.02.2024, у питанні шостому порядку денного, окрім питання про обрання нового керівника Федерації, було також вирішено: "привести інформацію про члена Правління Пархоменко Ю.І., відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі та інших інформаційних системах, у відповідність, у зв'язку зі зміною прізвища (на Дмитренко Ю.І.)", чого не стояло на порядку денному, який був запропонований Президентом Федерації Міловановим А.А. у його Повідомленні про скликання засідання Правління Федерації від 25.01.2024.
Як встановлено судом, Статут Федерації не містить обов'язкових умов щодо прийняття порядку денного, його доповнення та/або зміни, не встановлює строків на такі дії, тощо. З оскаржуваного протоколу вбачається, що перед початком засідання Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації, останній поставив на голосування затвердити порядок денний (1. Про обрання секретаря засідання Правління Федерації кінного спорту України та уповноважити Головуючого та Секретаря засідання Правління підписати даний Протокол. 2. Про фінансовий Звіт Ревізійної Комісії за 2023 рік. 3. Про розгляд бюджету Федерації кінного спорту України на 2024 рік. 4. Про Звіт Комісії стосовно перевірки діяльності Благодійного фонду Федерації кінного спорту України (The Ukrainian Equestrian Charity Foundation (UECF). 5. Про припинення повноважень Генерального секретаря Федерації кінного спорту України у зв'язку з порушенням етики. 6. Про обрання Генерального секретаря Федерації кінного спорту України. Розгляд питання щодо приведення у відповідність відомостей щодо члена Правління Пархоменко Ю.І. 7. Про створення відокремлених підрозділів, призначення або продовження повноважень керівників відокремлених підрозділів. 8. Про призначення особи, яка має право представляти Всеукраїнську Федерацію кінного спорту України для здійснення реєстраційних дій. 9. Різне.) та більшість членів Правління за це проголосувало.
Судом також враховано, що Повідомлення про скликання Засідання Правління Федерації від 25.01.2024 містило проєкт порядку денного засідання Правління 15.02.2024, водночас за порядок денний засідання Правління 15.02.2024 проголосувало більшість членів Правління, присутніх на цьому засіданні. При цьому зі змісту Статуту не вбачається, що питання, які були поставлені на порядок денний Засідання Правління під головуванням Президента Федерації (у тому числі щодо внесення даних про зміну прізвища члена Правління), не належали до компетенції Правління Федерації.
Відтак, судом відхиляються як безпідставні твердження позивача про те, що порядок денний Засідання Правління Федерації 15.02.2024 не відповідав порядку денному, що був визначений Президентом Федерації Міловановим А.А. у його Повідомленні від 25.01.2024.
Щодо тверджень позивача про відсутність у Правління права на дострокове припинення повноважень Генерального Секретаря.
Відповідно до п. 5.9.1 Статуту Генеральний секретар призначається Правлінням із членів Федерації на засіданні Правління терміном на 4 роки та є керівником Федерації.
Згідно з п. 5.6.14 Статуту Правління призначає Генерального секретаря та затверджує голів Департаментів.
Перелік повноважень Правління визначено у п. 5.6.1 - 5.6.16 п. 5.6 Статуту. Зокрема, відповідно до положень п. 5.6.1, 5.6.2, 5.6.9 Статуту Правління має такі повноваження, як забезпечення виконання завдань і функцій, визначених Статутом Федерації, рішень Конференції; визначає напрями поточної діяльності Федерації; визначає організаційну структуру та затверджує штатний розклад структурних підрозділів Федерації. Як вбачається зі змісту повноважень Правління (п. 5.6.1 - 5.6.16 п. 5.6 Статуту), Статут не містить заборони Правлінню вирішувати питання про дострокове припинення повноважень Генерального Секретаря та не відносить вирішення цього питання виключно до повноважень вищого керівного органу Федерації - Конференції.
Відповідно до приписів ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.
Отже, з положень Статуту жодним чином не вбачається, що у Правління Федерації відсутнє право на дострокове припинення повноважень Генерального Секретаря, що узгоджується з приписами чинного законодавства України.
Крім того, як зазначав відповідач, йому стало відомо, що після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України ОСОБА_1 на території Бельгії засновував благодійний фонд з співзвучною назві відповідача назвою Ukranian Equestrian Charity Foundation. В подальшому, ОСОБА_1 , на бланках Федерації, за підписом Генерального секретаря скерував листи до зарубіжних приватних компаній, організацій-членів Міжнародної федерації кінного спорту (FEI) з метою отримання грошової допомоги в адресу благодійного фонду. Вказані обставини досліджуються в рамках кримінального провадження № 12024100070000223, відомості щодо якого внесено до ЄРДР.
Суд зазначає, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100070000223 у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, а також в судах України всіх інстанцій (відповідь Прокуратури від 15.05.2025 №45-769вих-25).
Відтак, судом відхиляються як безпідставні вищенаведені твердження позивача про відсутність у Правління права на дострокове припинення повноважень Генерального Секретаря.
Щодо тверджень позивача про відсутність кворуму на Засіданні Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації), передбаченого п. 5.9.1. Статуту.
Відповідно до п. 5.5.1 Статуту виконавчо-керівним органом Федерації в період між Конференцією є Правління Федерації у складі 14 осіб, очолюване Президентом, а за його відсутності - Генеральним секретарем.
Відповідно до п. 5.5.4 Статуту засідання вважається правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Правління.
Пунктом 5.12 Статуту передбачено, що голосування шляхом використання засобів зв'язку на засіданнях Правління та Ревізійної комісії допускається лише за попередньою згодою Президента або Генерального секретаря.
Враховуючи положення п. 5.5.4 Статуту, судом встановлено, що Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації) було правомочним, оскільки у ньому брало участь більше половини членів Правління (8 з 14 членів Правління), що підтверджується Реєстром осіб, які брали участь в засіданні (а.с. 251 т. 1).
Обставини даної справи, а саме: передбачена пунктом 5.12 Статуту можливість голосування шляхом використання засобів зв'язку на засіданнях Правління та призначення Генеральним Секретарем Пархомчуком М.А. засідання Правління на 15.02.2024 о 11:00 год. (тобто на ту саму дату та на той самий час, що і призначене Президентом Федерації засідання Правління), свідчать про можливість прийняття участі членами Правління (зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , про яких зазначав позивач) одночасно в двох засіданнях Правління - і під головуванням Генерального Секретаря, і під головуванням Президента Федерації. Той факт, що члени Правління ОСОБА_12 та ОСОБА_3 не приймали участь у голосуванні на Засіданні Правління Федерації 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації, не спростовує сам факт їх присутності та участі у цьому засіданні.
Судом враховано, що наявні в матеріалах справи докази з приводу участі Скабард Г.В. та Коновалова В.В. у різних засіданнях Правління є суперечливими.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Таку правову позицію висловив Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.
З урахуванням викладеного, реалізуючи стандарт більшої переконливості, за наслідками дослідження поданих сторонами доказів, зазначає таке.
Так, суд вважає, що надані позивачем відеозаписи на підтвердження того, що члени Правління ОСОБА_12 та ОСОБА_3 приймали участь у засіданні Правління Федерації 15.02.2024 під головуванням Генерального секретаря, самі по собі жодним чином не спростовують факт того, що члени Правління ОСОБА_12 та ОСОБА_3 приймали участь у той же час 15.02.2024 у засіданні Правління Федерації під головуванням Президента Федерації.
Суд враховує, що технічні можливості програми Zoom дозволяють приєднуватись одночасно до декількох конференцій (скріншоти зі сторінки Zoom-підтримки долучені відповідачем).
При цьому з відеозаписів, наданих позивачем, вбачається, що ОСОБА_12 та ОСОБА_3 періодично мають проблеми з відеозв'язком, а формат відеозображення не дозволяє бачити, що ще робить учасник засідання у певний час.
Більше того, судом було здійснено допит у судовому засіданні свідків для з'ясування обставин присутності вказаних осіб на засіданні, скликаному Президентом Федерації, зокрема їх присутність підтвердили учасники ОСОБА_5 як секретар зборів, що проводив реєстрацію, ОСОБА_6 , який зазначив, що ці особи повідомили про відсутність наміру голосувати на цьому засіданні, а також ОСОБА_4 як Головуючий на засіданні Правління. При цьому, суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_3 щодо відсутності наміру брати участь у зборах, скликаних Президентом Федерації, а також того, що він вперше бачить протокол від 15.02.2024, рішення за яким оскаржуються позивачем, оскільки такі рішення оформлюються протоколом та підписуються Головуючим за засіданні та секретарем засідання, натомість підпису ОСОБА_3 на протоколі нема, як і не повинно бути. При цьому, оскільки більшість допитаних учасників, які подали у справу заяви свідків в порядку, визначеному процесуальним законом, підтвердили участь ОСОБА_12 та ОСОБА_3 у спірному засіданні, суд застосовуючи принцип «балансу вірогідностей» доходить висновку, що твердження відповідача в цій частині є більш імовірними, тоді-як покладені в основу підстав позову доводи позивача швидше не мали місця, аніж мали.
Більше того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_19 щодо її відсутності на засіданні, скликаному Президентом Федерації. Вказана особа не викликалась як свідок для допиту з огляду на відсутність нотаріального посвідчення її підпису.
Разом з тим, до пояснень відповідача, поданих на виконання вимог ухвали суду на новому розгляді справи, долучено заяву ОСОБА_12 від 16.06.2025, за якою остання відмовляється від поданої раніше заяви стосовно неучасті в засіданні Правління 15.02.2024. Дана заява від 16.06.2025 підписана Кваліфікованим електронним підписом 16.06.2025 (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису долучено відповідачем).
За наведених обставин, судом відхиляються як безпідставні твердження позивача про відсутність кворуму на Засіданні Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації).
Щодо тверджень позивача про існування кількох редакцій Протоколів одного ж і того Засідання Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації.
Як зазначалось, при вирішенні спору у даній справі суд досліджує Протокол від 15.02.2024 в редакції, на підставі якої державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агафоновою О.С. вчинено державну реєстрацію від 14.03.2024, № 1000741070034059330 змін до відомостей про юридичну особу ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ", а саме: Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Додатково суд звертає увагу, що у березні 2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звертався до Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції зі скаргою щодо скасування реєстраційної дії 1000741070034059330 вчиненої державним реєстратором Агафоновою О.С. 14.03.2024 (скарга № СК-1746-24). Скарга містила зазначення обставин, аналогічних зазначеним позивачем у даному позові, з яким позивач звернувся до Господарського суду міста Києва.
За результатами розгляду вищенаведеної скарги ОСОБА_1 , Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції відповідно до Висновку від 08.04.2024 рекомендувала відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що реєстраційна дія 1000741070034059330 проведена державним реєстратором Агафоновою О.С. щодо ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" відповідає законодавству у сфері реєстрації.
06.05.2024 було видано наказ Міністерства юстиції України № 1301/7 про відмову в задоволені скарги ОСОБА_1 від 19.03.2024 .
З огляду на наведене, судом на підставі наданих учасниками спору доказів у їх сукупності встановлено відсутність обставин, з яким закон пов'язує визнання недійсними рішень, прийнятих на Засіданні Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації.
При цьому судом не встановлено, а позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що спірними рішеннями (по всім питанням порядку денного) було порушено права та інтереси позивача.
Верховний Суд у постанові від 23.08.2023 у cправі № 909/466/19 зауважив, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що, розглядаючи спори між учасником та господарським товариством, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників також не завжди збігаються. З'ясовуючи ефективність обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства (постанови від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).
При цьому, доводи позивача, якими обгрунтований позов, значною мірою зводяться до того, що не всі учасники змогли взяти участь у скликаному Президентом Федерації засіданні, тоді-як такі учасниками, інтересів яких фактично стосуються ці обгрунтування, співпозивачами або позивачами в інших справах не є.
В той же час, судом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6363/24 за позовом ОСОБА_8 до Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" (далі - відповідач) про визнання недійсним протоколу правління та скасування запису про державну реєстрацію. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2024 за реєстраційним номером №1000741070034059330 державним реєстратором змінено керівника громадської організації, підставою для цього слугувало скликання та проведення за ініціативи Президента ВФКСУ 15.02.2024 року засідання правління Громадської організації з порушенням регламенту громадської організації та за відсутності кворуму, а тому просить визнати недійсним Протокол правління Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" від 15.02.2024 р., за підписом головуючого ОСОБА_20 та секретаря - Віктора Доскіча та скасувати запис про реєстраційну дію.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 вказаний позов залишено без розгляду за наслідками реалізації позивачем свого процесуального права на подання заяви про залишення позову без розгляду.
За наведених обставин в сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання недійсним рішення правління Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України", оформленого протоколом від 15.02.2024, за підписом Головуючого Андрія Мілованова та Секретаря - Віктора Доскіча.
З огляду на похідний характер вимоги про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330 щодо ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від позовної вимоги про визнання недійсним рішення правління Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" від 15.02.2024, за підписом Головуючого Андрія Мілованова та Секретаря - Віктора Доскіча, у задоволенні якої відмовлено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору, в тому числі за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на позивача з огляду на відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити повністю в задоволені позову ОСОБА_1 до Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" про визнання недійсним рішення правління ГО "ВФКС (ідентифікаційний код юридичної особи: 14277461), оформлене протоколом Правління Федерації від 15.02.2024, за підписом головуючого Андрія Мілованова та секретаря - Віктора Доскіча" та скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за №1000741070034059330, яким державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агафоновою О.С., вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, щодо Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" (ідентифікаційний код юридичної особи: 14277461).
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 17.02.2026
Суддя Н.І. Зеленіна